ОКСАНА РЕБРО,
частный нотариус, г. Запорожье
НОТАРИАТ: ВЗГЛЯД ИЗНУТРИ
Прошли те времена, когда профессия нотариуса была редкой и в чем-то эксклюзивной. Люди уже забыли, что когда-то нотариальные конторы в городе можно было по пальцам пересчитать. Забыли они и о том, как вынуждены были ранним утром записываться в очередь на прием к нотариусу, чтобы хотя бы к концу рабочего дня попасть в контору и сделать, например, вожделенную доверенность. Изменилось законодательство, появились не только государственные, но и частные нотариальные конторы… Они растут, как грибы, и с каждым годом их становится больше и больше. К чему это приводит? Какие проблемы скрываются за глянцевыми фасадами современных нотариальных контор? На эти и другие вопросы мы сегодня попросили ответить частного нотариуса Запорожского городского нотариального округа Оксану Ребро.
— Вы правы, нотариальные конторы сейчас находятся чуть ли не на каждом углу. Я вспоминаю те времена, когда я начинала работать частным нотариусом: во дворе, где до сих пор находится моя контора, она была единственной. Впрочем, не было нотариальных контор и в соседних дворах. Сейчас же в одном только моем дворе официально зарегистрированы пять нотариусов… А сколько их работает по соседству?..
Так что количественные изменения в нота¬риате видны невооруженным глазом.
— А качественные?
— Ну, как вам сказать… Это не совсем коррект¬ный вопрос для меня как для нотариуса, и вряд ли я смогу на него ответить. Давайте скажем так: ответ на него должны давать или судьи (в случае, если, не дай Бог, произошло какое-то ЧП), или посетители нотариальных контор. Ведь практически каждому человеку хотя бы несколько раз в жизни приходится обращаться к нотариусам.
Поводы бывают разными: радостными (покупка дома или квартиры), грустными (оформление прав на наследство после смерти кого-то из близких людей).
Да, надо признать, впечатления от встреч с нотариусами тоже бывают разными.
И все же я уверена, что чаще всего люди уходят от частного или государственного нотариуса, унося в душе и чувство элементарного уважения к профессионалу, и чувство благодарности человеку, который помог разобраться с насущными жизненными проблемами.
Знаете, всегда приятно, когда тот, кто обращался к тебе за советом или за совершением нотариального действия, спустя время приходит снова или посылает к тебе друзей, соседей и коллег.
Но нотариат не живет отдельно от общества, поэтому и в нотариате бывает всякое. Прошли те времена, когда доступ в нотариат был жестко квотирован, и сейчас уже кажется, что государство решило воплотить в жизнь новый лозунг: «Каждому дому — по нотариальной конторе!» (или вообще: «Каждому подъезду — по нотариальной конторе!»)
— Ну, это, наверное, очень хорошо: теперь, когда нотариусов стало много, это значит, что в их среде создана здоровая конкуренция; ну, а конкуренция, как известно, всегда способствует развитию предпринимательства…
— Ой, ради Бога, не стоит продолжать! Не обижайтесь, но, знаете, в ваших словах аккумулировано столько непонимания самой сути нашей профессии!
Нотариус не может быть предпринимателем! Согласно действующему законодательству, да и просто по элементарной логике нотариальная деятельность не может быть предпринимательской. Это противоречило бы смыслу профессии — обеспечивать охрану и защиту прав и законных интересов физических и юридических лиц посредством совершения нотариальных действий от имени государства. Ведь каждый нотариус в работе должен исходить исключительно из буквы закона, а не из соображений получения максимальной прибыли!
Да, большое увеличение количества нота¬риусов создало очень двусмысленную ситуацию в нотариате. С одной стороны, что скрывать, у нотариусов резко уменьшился заработок (потому что уменьшилось количество нотариальных действий).
С другой стороны, это привело к тому, что законы рынка или (если кому-то это словосочетание кажется более симпатичным) законы бизнеса с базарным гоготом начали вторгаться в нотариат.
Но это никак нельзя считать нормой, с этим надо бороться, и нотариат Украины только тогда сможет выйти на новую ступень развития, когда сумеет преодолеть эти негативные тенденции.
Согласитесь, если бы целью института нотариата было достижение максимальной прибыли, наступили бы весьма «интересные» последствия не только для нотариусов, но и для населения нашей страны. Ведь тогда (ради извлечения прибыли) нотариусы легко согласились бы закрывать глаза на нарушение законодательства. Даже страшно себе представить, какие документы выходили бы тогда «из-под их пера».
Нотариат — не сфера услуг! Нотариус ни в коем случае не должен оказывать услуги населению.
Ведь в тот момент, когда нотариус решит, что его цель — именно оказывать услуги, он, вроде бы идя навстречу конкретному человеку, согласится сделать доверенность без доверителя, согласие супруга на отчуждение недвижимости — без супруга и т. д., т. е. опять-таки нарушить закон.
А такого по определению быть не должно!
Кроме того, и конкуренция в нотариате — вещь совершенно недопустимая! Задумайтесь, конкуренция между кем и кем? Между нота¬риусом и нотариусом? То есть между человеком, превыше всего ставящим закон, и между другим человеком, для которого тоже закон превыше всего? Какая же здесь может конкурентная борьба? Нонсенс!
Кстати, ни один нотариус не имеет права рекламировать себя и при этом охаивать других коллег. Это противоречит не только Кодексу профессиональной этики нотариусов Украины, но и самому духу профессии. Ну, не вправе нотариус рассказывать посетителям о том, что он-де, нотариус «хороший» и «настоящий», а нотариус NN, офис которого располагается по соседству, — это «вообще страшно, что такое, и вы к нему не ходите, а ходите только ко мне, такому белому и пушистому»…
— Я поняла… Хотела спросить еще вот о чем: мне кажется, что в течение практики нотариусы постоянно сталкиваются с разнообразными мошенниками. Я права?
— К сожалению, да. Впрочем, может, наречие «постоянно» в данном контексте и не очень уместно. Скорее, встречи с мошенниками происходят нередко…
Но, как правило, это бывают, я бы сказала, встречи не с профессиональными мошенниками, а с людьми, которые решили что-то утаить от нотариуса, где-то «перетянуть одеяло на себя», ущемить чьи-то интересы…
Понимаете, люди эти вовсе не квалифицируют свои действия как преступные… Кто-то из них считает себя хитрее других… Кто-то уверен, что какие-то его интересы ущемляются родственниками, и полагает, что он теперь, в свою очередь, вправе наказать этих родственников и нарушить их права… Кто-то вообще убежден, что чуть ли не весь мир ему должен, а он сам не должен никому и ничего…
«Диагнозов», знаете ли, много…
Но объединяет таких посетителей одно: они не понимают, почему нотариус не должен пойти навстречу именно им, и почему нотариус во главу угла ставит, на их взгляд, весьма призрачную химеру, имя которой Закон.
А еще такие посетители забывают при этом, что нотариус, между прочим, должен способствовать соблюдению прав и интересов и других людей.
И эта недобросовестность некоторых посетителей нотариальных контор является, конечно, серьезной проблемой современного нотариата. (Добавлю: все же каждодневный опыт работы нотариусом убеждает, что нормальных и порядочных людей у нас гораздо больше.)
Тем не менее, сейчас куда чаще, чем раньше, стали попадаться те, кто на приеме у нотариуса начинают хитрить, что-то выгадывать.
К примеру, человек обращается за оформлением права на наследство и пытается скрыть наличие других наследников.
И этот список примеров можно продолжать и продолжать. Но я поставлю здесь точку, потому что не хочу, чтобы это интервью служило «курсами повышения квалификации» для недобро¬совестных людей.
Скажу только вот о чем.
Нередко даже вполне честные и порядочные люди при заключении того же договора купли-продажи квартиры считают, что риэлтору, безусловно, надо оплатить положенные проценты, а вот в нотариальной конторе надо сэкономить…
Как сэкономить?
Некоторые решают сэкономить на сумме обязательного платежа в Пенсионный фонд и на сумме налога, и на оплате работы нотариальной конторы и т. д.
Поэтому часто пропускаются мимо ушей настоятельные рекомендации нотариусов сторонам указывать в договоре купли-продажи реальную стоимость объектов недвижимости (ведь нотариусы объясняют сторонам договора, что в случае расторжения договора продавец получит назад свою квартиру, а покупатель-то получит только ту заниженную сумму, которая указана в договоре).
Конечно, многих это останавливает, заставляет задуматься и не скрывать от нотариуса реальную стоимость отчуждаемого имущества ради сиюминутной выгоды.
Но не всех такие аргументы убеждают… Ведь у наших людей такой менталитет, что каждый уверен: именно с ним ничего плохого быть не может. Почему? А просто потому, что с ним такого случиться не может никогда!
И если все же доходит до расторжения договора, это вызывает у таких покупателей, как минимум, шок. Но ведь нотариус их предупреждал!
Да и вообще надо отметить: когда безработица в стране свирепствует, активизировались (особенно в последние годы) и профессиональные мошенники. Я даже слышала в выступлении кого-то из первых лиц МВД, что тотальная безработица толкнула многих людей на преступный путь, поскольку реальной возможности заработать у них не оказалось.
— Я тоже такое слышала. Похоже, мы с вами говорим об одном и том же выступлении. Согласны с этой точкой зрения?
— Ни в коем случае! Я глубоко убеждена в том, что честный и порядочный человек, лишившись работы, не возьмет в руки нож или пистолет, не пойдет убивать или грабить, не станет мошенником, обманывающим доверчивых старичков с квартирой.
В конце концов, и в нашей стране всегда есть потребность в представителях определенных низкоквалифицированных профессий, и при этом не требуется какое-то специальное образование, а достаточно элементарной порядочности и старательности.
Извините за морализаторство, но, когда я слышу чьи-то слова о том, как нужда заставила кого-то пойти по кривому пути, сразу же вспоминаю женщину из моего двора, после развода оставшуюся без профессии, но с тремя разновозрастными дочками на руках. Она не растерялась, обошла офисы и магазины, находящиеся на первых этажах во всех домах двора, и ее взяли на работу сразу в несколько мест. Работодателям импонировали в ней явное стремление работать хорошо, чтобы нормально зарабатывать и растить детей, и готовность быть на рабочем месте при первой же необходимости, даже в выходные. Прошло уже несколько лет, растут девочки, старшая уже поступила в институт… А ведь, если следовать обывательской логике, то матери, оставшейся с тремя детьми, самый прямой путь был бы то ли в воровки, то ли в проститутки… Разве именно это было бы логично и правильно?
…Но это так — мысли в скобках.
Если уж мы заговорили о мошенничестве, то стоит сказать, что в наше время достаточно серьезной проблемой для нотариата стал, как это ни забавно и парадоксально звучит, уровень развития современной техники. Я имею в виду современную технику подделки документов.
Ведь она дошла до того, что не всякий эксперт сегодня способен отличить на глаз подлинный паспорт от поддельного, да и не только паспорт.
Тем более, этого не может сделать нотариус, ведь он не обладает ни необходимой для этого материальной базой, ни соответствующими узкоспециальными знаниями. И это понятно: у каждого своя профессия.
Посмотрим, что в этом плане изменится в ближайшее время. В частности, решению этой проблемы сможет помочь планирующееся подключение нотариусов к соответствующему электронному реестру.
— Так что нотариат вновь ожидают какие-то перемены?
— А как же, и Министерством юстиции Украины уже разработаны мероприятия по дальнейшему реформированию системы нотариата в Украине. Предполагается, что этот период реформирования будет проходить постепенно и продлится до 2015 года.
В течение этого периода будут внесены изменения в порядок допуска к профессии нотариуса, повышены морально-этические и профессио¬нальные требования к представителям этой профессии, возникнет самоуправляющаяся профессиональная организация нотариусов…
Кстати, собственно, развитие и реформирование нотариата началось еще в 1993 году с принятием Закона «О нотариате». В результате возник не только государственный, но и частный нотариат. Следующий этап (его еще называют малой реформой) начался в 2008 году с принятием Закона «О внесении изменений в Закон Украины «О нотариате». С 1 июня 2009 года частных и государственных нотариусов фактически уравняли в правах, с этого времени частные нотариусы стали оформлять права на наследство. Кроме того, была разработана Концепция реформирования органов нотариата в Украине. В общем, впереди у нотариата, безус¬ловно, эпоха перемен.
— Как мы с вами знаем, это интервью будет опубликовано в самом первом выпуске абсолютно нового издания «Нотаріальний альманах»/ «Нотариальный альманах». И инициатором, и учредителем этого издания стали вы — практикующий нотариус. Почему вы решили заняться выпуском печатного средства массовой информации? Зачем вам это нужно?
— Интересный вопрос. Дело в том, что я думала об этом уже давно… Но вопросы свои формулировала немного под другим ракурсом: не только — нужно мне это или нет?
А нужно ли это еще кому-то? Есть ли необходимость в таком печатном издании? Появятся ли у него читатели?
И только получив ответы на эти вопросы, я пошла регистрировать этот альманах.
Что я имею в виду, когда говорю, что получила ответы на эти вопросы? Да дело в том, что вот уже пару лет я веду в областной газете «Индуст¬риальное Запорожье» рубрику «NOTA BENE» с нотариальными консультациями.
…Скажу несколько слов: знаете, честно говоря, «Индустриалка» давным-давно стала моей родной и любимой газетой.
Именно в «Индустриалке» я работала журналистом после окончания первого вуза, именно в этой редакции меня принимали в члены Союза журналистов.
Поэтому я всегда внимательно слежу за деятельностью редакции «Индустриального Запорожья» и радуюсь каждым ее успехам.
И сейчас, когда я уже давным-давно окончила второй вуз и много лет работаю частным нотариусом Запорожского городского нотариального округа, я пишу в свободную минуту новые консультации в рубрику «NOTA BENE». Думала, что делаю это преимущественно для души.
Но оказалось, что после каждого выхода очередного материала из этой рубрики в моей нотариальной конторе раздается много звонков от читателей «Индустриального Запорожья». Понимаете, люди просто радуются возможности быстро и бесплатно получить ответ на интересующие их вопросы.
Я уверена, что этому будет способствовать не только рубрика «NOTA BENE» в газете «Индустриальное Запорожье», но и этот новый нотариальный альманах.
…Кроме того, ни для кого не является секретом, что работа нотариуса с каждым годом усложняется. Мы иногда с улыбкой вспоминаем с коллегами о периоде, к примеру, десятилетней давности, когда ответы на подавляющее большинство возникающих в процессе работы вопросов нотариус мог найти в Законе
«О нотариате» и в Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины.
Сейчас же ситуация в корне изменилась.
Одна из актуальнейших проблем нынешнего нотариата — нестабильность нашего законодательства.
В стране постоянно принимается огромное количество нормативно-правовых актов, и положения многих из них сформулированы нечетко, непрофессионально, наспех. Мало того, нередко нормативные акты просто элементарно противоречат друг другу.
Несогласованность и, я бы сказала, невнятность законодательства порождает его разную трактовку. Возьмем, к примеру, тот же Нало¬говый кодекс — новенький, современный. К сожалению, вопросов в нем можно найти не меньше, чем ответов. И эти вопросы возникают, конечно, не только у нотариусов, но у всех специалистов, которые вынуждены каждый день сталкиваться с налоговыми новшествами. Сейчас в соответствии с Налоговым кодексом Украины при совершении сделки и подсчете суммы налога человек может руководствоваться только индивидуальными консультациями (разъяс¬нениями), выданными налоговой инспекцией конкретно по его запросу, поскольку в Нало¬говом кодексе задекларировано, что налоговая консультация носит индивидуальный характер и может использоваться исключительно плательщиком налогов, которому предоставлена такая консультация.
Так как можно работать, когда практически на один и тот же вопрос, возникший у двух разных продавцов (в частности, о налогообложении дома и земельного участка под домом), налоговая служба дает диаметрально противоположные разъяснения? Впрочем, это так, вопрос риторический…
Однако смысл, я думаю, ясен: вся эта несогласованность законодательства не дает нотариусам возможности однозначно их трактовать. Поэтому, как правило, каждому нотариусу в каждом конкретном случае приходится принимать решение самому, потому что и ответственность тоже каждый нотариус несет сам за себя. А уж ответственность у нотариусов серьезная (по¬скольку ущерб, нанесенный лицу вследствие действия или небрежности нотариуса, возмещается в полном размере).
В связи с этим возрастает роль профессио¬нального общения нотариусов, во время которого можно будет обсудить актуальные проблемы — и в результате прийти и к единому мнению, и к единой нотариальной практике. Тем более, уже давно доказано, что именно в споре рождается истина…
Очень надеюсь, что альманах даст запорожским коллегам возможность такого профессионального общения!
— И еще вопрос: правильно ли я понимаю, что этот альманах будет распространяться бесплатно?
— Ну, об этом можно было даже не спрашивать! Это само собой разумеется!
Естественно, издание «Нотаріальний альманах»/ «Нотариальный альманах» ни в коем случае не создано с целью извлечения прибыли!
Эта принципиальная позиция нашла свое отображение в Свидетельстве о регистрации нашего альманаха, где четко определено, что издание основано с благотворительной целью и для бесплатного распространения.
— Ну, что ж, желаю успеха новому изданию и надеюсь, что ему будет суждена долгая жизнь!
— Спасибо!
Интервью подготовлено М. Гармашовой

Від шеф-редактора
З нагоди виходу першого номера «Нота¬ріального альманаху» дозвольте привітати редакційний колектив, духовного та ідейного засновника, нашого колегу, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Оксану Ребро та побажати творчої наснаги, виконання усіх можливих і неможливих планів.
Важко почати, але потім настає час приємної, важкої та кропіткої праці.
Можна впевнено стверджувати, що Ваш попередній досвід журналіста та діючого практикуючого нотаріуса є запорукою успішного майбутнього «Нотаріального альманаху».
Ні пуху, ні пера!

 

Перемоги, які досягаються легко, небагато чого варті.

Тільки тими з них можна пишатися, які є результатом наполегливої боротьби.

Г. Бічер

Добігає кінця жаркий травень 2015 року… Здавалося б, рано підбивати якісь підсумки, але в житті, як відомо, все переоцінюється через деякий час.

Минуло вже практично десять років з того самого дня, коли кілька українських нотаріусів, підкорюючись спортивному духу, поїхали випробовувати свої сили до Польщі на спортивну Олімпіаду нотаріусів. І ось у 2015 році нас уже 45 — членів Олімпійської збірної нотаріусів України,  які вже другий раз стають золотими призерами Олімпійських ігор! Цього року нас об’єднав спільний дух перемоги — над собою, над болем, над минулим, над обставинами. Переживши за останній рік всі жалі і негаразди разом з нашою багатостраждальною Батьківщиною, ми не побоялися кинути виклик долі і прийняти естафету Олімпійського вогню для всіх українських нотаріусів. Адже перебуваючи за кордоном, ми представляємо не тільки себе одно­осібно, — ми є представниками нотаріату України, і від цього усвідомлення ступеня відповідальності кожного учасника стає ще вище!

Отже, підсумок спортивної Олімпіади нотаріусів для збірної України 2015 року (28–31 травня) — м. Мшана Дольна, Польща: 15 золотих, 6 срібних і 2 бронзові медалі! Ось вони, імена наших призерів.

Плавання Фрістайл, 50 метрів, жінки до 45 років — ЗОЛОТО: Маковецька Олена, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу.

Плавання брасом, 50 метрів, жінки — ЗОЛОТО: Маковецька Олена, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу.

Плавання Фрістайл, 200 метрів, жінки — ЗОЛОТО: Маковецька Олена, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу.

Плавання реле, 4х25 метрів — БРОНЗА: Маковецька Олена, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу; Карнарук Наталія, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу; Усік Іван, помічник нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області; Покинтелиця Дмитро, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Крос, відстань 800 метрів, серія на час, жінки — СРІБЛО: Бєднова Наталя, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області.

Стрибки у висоті, чоловіки — ЗОЛОТО: Усік Іван, помічник нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області; СРІБЛО: Поліщук Анатолій, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області.

Настільний теніс, жінки — ЗОЛОТО: Ричок Руслана, завідуюча Одинадцятої київської державної нотаріальної контори.

Шаховий турнір, жінки — ЗОЛОТО: Процюк Світлана, помічник приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу.

Тенісний турнір, жінки (+45) — ЗОЛОТО: Грибанова Ольга, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; СРІБЛО:  Бєднова Наталія, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області.

Стрибки у довжину, жінки — ЗОЛОТО: Сминтіна Ольга, приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області; СРІБЛО: Верповська Олена, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Стрибки у довжину, чоловіки — БРОНЗА: Усік Іван, помічник нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області.

Біг спринт, 100 метрів, жінки — СРІБЛО: Сминтіна Ольга, приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області.

Біг спринт, 100 метрів, жінки (+45) — ЗОЛОТО: Драпата Ольга, завідуюча Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори.

Біг спринт 100 метрів, чоловіки (+45) — ЗОЛОТО: Вербовський Валерій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Перетягування канату — ЗОЛОТО: Верповская Олена, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Кохан Ганна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу; Юдін Максим, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Кушерець Андрій, помічник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу; Сперчун Олександр, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу.

Естафета 4х100 метрів, жінки — ЗОЛОТО: Верповская Олена, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Драпата Ольга, завідуюча Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори; Усік Анжела, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу у Волинській області; Сминтіна Ольга, приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області.

Естафета 4х100 метрів, чоловіки — ЗОЛОТО: Рудницький Андрій, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу; Майшмаз Сергій, приватний нотаріус Володарського районного нотаріального округу Донецької області; Новак Олексій, помічник приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу; Кріль Олександр, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу.

Турнір з баскетболу
кубок — ЗОЛОТО
Збірна нотаріусів України:

Галієвський Дмитро, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу;

Лобода Сергій, приватний нотаріус Барського районного нотаріального округу Вінницької області;

Кот Борис, приватний нотаріус Дніпро­петровського міського нотаріального округу;

Покинтелиця Дмитро, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу;

Мартюк Ігор, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу;

Майшмаз Сергій, приватний нотаріус Володарського районного нотаріального округу Донецької області;

Кушерець Андрій, помічник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу;

Коваленко Володимир, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу;

Поліщук Анатолій, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області;

Усік Іван, помічник приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області;

Димов Олександр, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу;

Кріль Олександр, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу.

Футбольний турнір
кубок — ЗОЛОТО
Збірна нотаріусів України:

Воротарі: Поліщук Анатолій, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області; Осипенко Дмитро, приватний  нотаріус Київського міського нотаріального округу;

Захисники: Димов Олександр, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу; Галієвський Дмитро, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу; Коваленко Володимир, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу; Новак Олексій, помічник приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу; Кушерець Андрій, помічник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу;

Півзахисники: Кот Борис, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу; Рогоза Олександр, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Мартюк Ігор, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу; Кріль Олександр, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; Беднов Олександр, приватний нотаріус Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області; Покинтелиця Дмитро, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу; Рудницький Андрій, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу; Усік Іван, помічник приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області.

Нападники: Лобода Сергій, приватний нотаріус Барського районного нотаріального округу Вінницької області, Вербовський Валерій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Майшмаз Сергій, приватний нотаріус Володарського районного нотаріального округу Донецької області.

Окремо хотілося б зупинитися на конкурсі пісні «Співати кожен може», в якому Україна у запеклішій боротьбі посіла почесне друге місце: цього року ми підготували ексклюзивний виступ, в якому виконували соло приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Юрій Посвятенко з донькою Марусею, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ігор Несвітайло, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області  Поліщук Анатолій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Олена Верповська, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Наталія Карнарук. Завчасно ми підготували кліп про Україну, який демонструвався під час самого виступу. Вокальний супровід було оформлено у вигляді попурі з трьох пісень — «Заспіваймо пісню про Україну» (в оригіналі її виконує О. Пономарьов), «Хочу жити без війни» (оригінальне виконання С. Тарабарової) і «Відкрийте серця Україні» (оригінал Злати Огневич). Кліп із чарівними краєвидами української природи, що змінювалися кадрами подій Революції Гідності, образами наших воїнів, що стоять на кордонах нашої Незалежності, — викликало бурю емоцій у глядачів! Ми змогли донести наші почуття за допомогою не тільки візуальних образів, що проникають в саме серце, але й душевного, щирого і захоплюючого за все живе виконання композицій нашими вокалістами.

Як усе велике, і наша перемога нам далася дуже непросто: переломи, розтягнення, удари, садна, втім, як завжди. Але, як відомо, мета виправдовує засоби, і результат перевершив всі наші очікування — перше місце в командному заліку за кількістю медалей! І ця перемога кожного стала перемогою для всіх! Тільки в бадьорому гарячому  пориві, в пристрасній любові до своєї рідної країни, сміливості і енергії народиться перемога. І не стільки в окремому пориві, скільки в наполегливій мобілізації всіх сил, в тому постійному горінні, яке повільно і неухильно зрушує гори, відкриває невідомі глибини і виводить їх на сонячну ясність. Ми присвячуємо нашу перемогу нотаріату України — в єдності наша сила!

Побажаємо ж один одному нових перемог і звершень!

Віват, нотаріат!

P.S. Фотозвіт спортивної Олімпіади нотаріусів 2015 наведено на с. 3 обкладинки журналу.

31.05.2015

НАТАЛІЯ САУТЕНКО,
приватний нотаріус, м. Харків
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ДІЇ ЗА КОРДОНОМ У НОТАРІАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ
Питання вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для дій за кордоном регламентуються ст. 9 Конституції України, Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2009 р. № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», Законом України «Про міжнародне приватне право». Вчинення таких нотаріальних дій регулюється також роз’ясненнями Міністерства юстиції України від 01.02.1998 р. та від 12.01.2011 р.
Статтею 98 України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних договорів застосовують норми іноземного права та приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України. Тобто існують дві умови оформлення документів. По-перше, документи оформлюються з урахуванням законодавства іноземної держави. По-друге, законодавство іноземної держави не повинно суперечити законодавству України.
Обов’язковим при вчиненні таких нотаріальних дій є виконання положень ст. 47 Закону України «Про нотаріат» щодо оформлення документів. Так, закон вимагає, щоб тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв були написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, були позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх податковий номер за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та податковий номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, — із зазначенням дати їх народження.
Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані й скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ.
Аналізуючи наведені вище нормативні документи та роз’яснення, можна дійти висновку, що найчастіше типовими помилками та недоліками в роботі нотаріусів при вчинені таких нотаріальних дій є:

ОЛЕНА ЧУЄВА,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, член Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань при Міністерстві юстиції України
ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ТА ВИДАЧА СВІДОЦТВ НА УСПАДКОВАНЕ МАЙНО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ
Питання: В 2003 році нотаріус посвідчив договір оренди земельної ділянки. У травні 2013 року право оренди зареєстровано у ДРРПНМ реєстраційною службою. У вересні нотаріус посвідчив договір про внесення змін до договору оренди щодо зміни строку оренди. Хто у цьому випадку повинен реєструвати зміни до прав у ДРРПНМ: нотаріус чи реєстраційна служба?
Відповідь: Згідно з п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджений наказом МЮУ від 12.12.2011 № 3502/5) для внесення змін до записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Отже, у Вашому випадку реєстрацію зміни строку оренди повинен провести державний реєстратор органу державної реєстрації прав, яким було зареєстроване право оренди, а не нотаріус, який посвідчив договір про внесення змін.
Питання: Чи зобов’язаний нотаріус пере­віряти дотримання сторонами правочину виконання вимог постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу на суму, що перевищує 150000 гривень?
Відповідь: Згідно з ч. 3 ст. 1087 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України. Як відомо, 01.09.2013 набула чинності постанова НБУ від 06.06.2013 № 210, згідно з п. 2 якої фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Що стосується виконання покупцем зобов’язання за договором купівлі-продажу шляхом внесення продажної суми у депозит нотаріуса, то це можливо лише у випадках, встановлених ст. 537 ЦК України, а саме: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.
У разі ж, коли не існує жодних причин, зазначених у ст. 537 ЦК України, нотаріус не вправі приймати грошові кошти у депозит.
Що стосується контролю нотаріусом виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу, то жоден нормативний акт України не передбачає такого обов’язку (а як наслідок, і права) нотаріуса на вчинення відповідних дій.
Електронне повідомлення Національного банку України від 29.08.2013 № 18-111/10879 в частині того, що нотаріус перед посвідченням договору купівлі-продажу повинен упевнитися у виконанні сторонами правочину вимог постанови НБУ від 06.06.2013 № 210 щодо проведення безготівкового розрахунку, не може бути виконане з таких підстав:

Написати цю статтю мене надихнула дискусія з колегою.

Предметом нашої дискусії з колегою стала можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будівлі БЕЗ зареєстрованого ПРАВА власності на земельну ділянку.

Головним підґрунтям такої позиції була теза ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Нагадуємо, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є спеціальним законом, який регламентує порядок державної реєстрації прав, а не положення норм, якими керується нотаріус при вчиненні нотаріальної дії.

Читаючи нормативно-правові акти, потрібно пам’ятати, що перш за все на нотаріусів покладено функції посвідчення безспірних фактів, захисту цивільних прав, а вже потім нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладені функції реєстратора. Нотаріус, перш ніж вчиняти нотаріальну дію, встановлює відповідність наданих документів вимогам законодавства, виконуючи всебічний юридичний аналіз.

Тому почну з аналізу законодавства, що встановлює вимоги до документів, які підтверджують право власності не тільки на будівлю, але й на земельну ділянку включно.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

WWW.MINJUST.GOV.UA
ПРО ОСНОВНІ ПІДСУМКИ РОБОТИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ ТА ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ У 2009 РОЦІ
ТА ЗАВДАННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ У 2010 РОЦІ
(витяг щодо реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату)
У процесі формування правової держави в Україні одним із ключових питань є ефективність реалізації громадянами своїх прав та свобод, яка безпосередньо залежить від ступеня забезпечення їх надійної охорони та захисту, що здійснюється відповідними органами держави.
Особливе місце в системі цих органів посідає Міністерство юстиції. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 14 листопада 2006 року № 1577, Міністерство юстиції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики України.
18 лютого 2009 року Міністром юстиції України затверджено дев’ять пріоритетів у роботі Міністерства юстиції на 2009 рік, які визначили стратегію діяльності відомства на минулий рік.
……………………………
П’ятий пріоритет — реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.
Реалізація цього пріоритету можлива шляхом прийняття Закону України «Про нотаріат» у новій редакції, в основній частині якого необхідно детально виписати нотаріальний процес, а також урегулювати питання організації та діяльності нотаріату і удосконалити систему прозорого доступу до професії нотаріуса, забезпечити ефективне державне регулювання діяльності нотаріату, створення органів професійного самоврядування нотаріусів, єдиного страхового фонду нотаріусів для виплат сум на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок недбалого виконання обов’язків нотаріусом.
……………………………
Наказом Мін’юсту від 17 березня 2009 року № 233/7 затверджено План заходів щодо реалізації пріоритетів діяльності Міністерства юстиції на 2009 рік.
Упродовж минулого року Міністерство юстиції спрямовувало свої зусилля на виконання зазначених пріоритетів та Плану заходів, спрямованих на їх реалізацію, інших завдань і функцій, покладених на Міністерство.
1 жовтня 2008 року Верховною Радою України ухвалено Закон «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». З 1 грудня 2008 року набули чинності окремі зміни до Закону «Про нотаріат», які, зокрема, передбачали посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю (нотаріуса, стажиста нотаріуса), поліпшення доступу громадян до нотаріальних послуг та їх якості, вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зняття обмежень граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах. З 1 червня 2009 року набула чинності норма закону, якою зрівняно в повноваженнях державних і приватних нотаріусів щодо оформлення спадкових справ. Цей закон не змінює правовий статус державних та приватних нотаріусів. Так, відповідно до статті 31 Закону «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справлятимуть плату, розмір якої визначатиметься за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, також провадитиметься за домовленістю сторін.
На сьогодні на виконання розділу 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів Міністерство розробило всі необхідні підзаконні нормативні акти на реалізацію положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Розроблено 2 проекти указів Президента України: «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 23 серпня 1998 року № 932/ 98», який прийнятий 26 березня 2009 року за № 192/ 2009, та «Про день нотаріату України», який подано до Кабінету Міністрів 4 вересня 2009 року. Розроблено 2 проекти постанов Кабінету Міністрів, які прийнято Урядом: від 5 березня 2009 року за № 161 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та від 5 серпня 2009 року № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Крім того, розроблено 20 наказів Міністерства юстиції. Таким чином, жодних перешкод для реалізації положень закону немає.
Наступним кроком має бути завершення підготовки і забезпечення ухвалення проекту Закону «Про нотаріат» у новій редакції з метою створення єдиного нотаріату. Зазначений проект 29 грудня 2009 року Міністерством юстиції направлено на погодження до Мінекономіки, Мінфіну та МЗС.
Для нотаріального обслуговування населення України створено 817 (на 01.01.2009 — 822) державних нотаріальних контор зі штатною чисельністю 1563 (1564) державних нотаріусів та 691 (685) консультант, в яких на 01.01.2010 працюють 1 406 (1296) державних нотаріусів та 669 (635) консультантів. 157 (268) посад державних нотаріусів та 22 (50) посади консультантів залишаються вакантними.
На 01.01.2010 з 817 держнотконтор у 142 держнотконторах були вільними посади державних нотаріусів (на 01.01.2009 р. таких держнотконтор було 213). Найбільша кількість державних нотаріальних контор, у яких були вакантні посади державних нотаріусів, знаходиться у Черкаській (14), Луганській (13), Миколаївській областях (11), Автономній Республіці Крим (10), Кіровоградській (10), Донецькій (9), Полтавській областях (9). Крім того, із 142 держнотконтор у 35 (на 01.01.2009 — 59) держнотконторах взагалі всі посади державних нотаріусів залишались вакантними. Зокрема, у Луганській області таких держнотконтор 5, у Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Черкаській областях — по 3, у Львівській та Чернігівській областях — по 2, у Вінницькій, Запорізькій, Київській, Полтавській та Чернівецькій областях — по 1. При цьому слід відмітити, що в державних нотаріальних конторах Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей усі посади державних нотаріусів заповнені.
В Україні утворено 642 (на 01.01.2009 — 642) нотаріальних округи, з яких, незважаючи на суттєве збільшення кількості приватних нотаріусів у цілому по Україні, повністю не забезпечені послугами приватних нотаріусів 35 (на 01.01.2009 — 37), у тому числі в Автономній Республіці Крим (2 округи), Волинській (1), Дніпропетровській (2), Донецькій (2), Житомирській (2), Запорізькій (3), Київській (1), Одеській (6), Полтавській (3), Сумській (3), Харківській (3), Херсонській (3), Черкаській (2) та Чернігівській (2) областях.
На 01.01.2010 нотаріальні дії в Україні вчиняють 4 958 (на 01.01.2009 — 4 516) приватних нотаріусів. За 2009 рік приватну нотаріальну діяльність зареєстрували 523 особи (2008 рік — 565). Найбільша кількість осіб, приватна нотаріальна діяльність яких зареєстрована за цей період, — у м. Києві (118).
В Україні створено 27 державних нотаріальних архівів зі штатною чисельністю 65 (на 01.01.2009 — 69) державних нотаріусів та 52 (53) консультанти, в яких фактично на 01.01.2010 працюють 42 (28) державних нотаріуси та 52 (52) консультанти. Залишаються вакантними 23 посади державних нотаріусів. Питання кадрового забезпечення державних нотаріальних архівів потребує негайного вирішення, особливо в Кіровоградській та Черкаській областях, де всі посади державних нотаріусів, передбачені штатним розписом, вакантні. Слід відмітити позитивну роботу начальників головних управлінь юстиції у Волинській, Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях, які протягом 2009 року вирішили питання кадрового забезпечення державних нотаріальних архівів.
У 2009 році нотаріусами стягнуто державного мита на суму 101 619 018 грн. (2008 рік — 102 191 094 грн.). За надання додаткових платних послуг правового і технічного характеру державними нотаріусами отримано 86 415 361 грн. (67 613 319 грн.), що майже на 28 % більше, ніж за 2008 рік.
Водночас, незважаючи на значні надходження до державного та місцевого бюджетів сум, одержаних від нотаріальної діяльності, проблема матеріально-технічного забезпечення державних нотаріальних контор залишається невирішеною, що суттєво впливає як на рівень ділової кваліфікації нотаріусів, так і на належне забезпечення населення нотаріальними послугами. На 01.01.2010  290 державних нотаріальних контор не мають необхідної для здійснення на належному рівні роботи оргтехніки, 177 приміщень державних нотаріальних контор потребують проведення поточного ремонту, а 66 — капітального, 59 держнотконтор потребують нових приміщень.
Залишається невирішеною проблема матеріально-технічного забезпечення державних нотаріальних архівів. На сьогодні 15 державних нотаріальних архівів не мають необхідної для здійснення на належному рівні роботи оргтехніки, 8 приміщень держнотархівів потребують проведення поточного ремонту, а 3 — капітального, архівосховища держнотархівів у Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Харківській та Черкаській областях, м. Севастополі завантажені більше ніж на 90 %. На сьогодні, за інформацією головних управлінь юстиції, в Автономній Республіці Крим, Волинській Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Харківській та Черкаській областях, питання забезпечення держнотархівів додатковими приміщеннями знаходиться на стадії вирішення.
Протягом 2009 року кваліфікаційними комісіями нотаріату, утвореними при головних управліннях юстиції, проведено 41 (2008 рік — 30) кваліфікаційний іспит осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. За інформацією головних управлінь юстиції, кваліфікаційними комісіями нотаріату до складання кваліфікаційних іспитів було допущено 1336 осіб (620). З них за результатами складання кваліфікаційних іспитів було прийнято рішення про допуск до нотаріальної діяльності 550 (303) осіб. Найбільша кількість осіб отримала допуск до заняття нотаріальною діяльністю в м. Києві (109), Київській (61), Дніпропетровській (42), Одеській (41), Донецькій (40) та Львівській (33) областях.
Крім того, у 2009 році проведено 9 засідань Вищої кваліфікаційної нотаріату, на яких розглядались скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату та проводились кваліфікаційні іспити. На засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату було розглянуто 565 скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції, про відмову в допуску до заняття нотаріальною діяльністю. Зокрема, до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату надійшли скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (24), головних управліннях юстиції у Вінницькій (5), Волинській (16), Дніпропетровській (44), Донецькій (51), Житомирській (11), Закарпатській (15), Запорізькій (2), Івано-Франківській (22), Київській (24), Кіровоградській (32), Луганській (33), Львівській (46), Миколаївській (13), Одеській (11), Полтавській (14), Рівненській (21), Сумській (4), Тернопільській (10), Харківській (42), Херсонській (4), Хмельницькій (20), Черкаській (2), Чернівецькій (12), Чернігівській (23) областях і мм. Києві (57) та Севастополі (5). За рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату до нотаріальної діяльності допущено 262 особи. Міністерством юстиції на підставі рішень кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції, та рішень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату видано 779 (2008 рік — 577) свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю. Найбільша кількість осіб, яким були видані свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, — у м. Києві (112), Дніпропетровській (73), Донецькій (64), Київській (58), Одеській (55), Харківській (52) та Львівській (51) областях.
У 2009 році проведено 3 засідання Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю, на яких розглянуто 12 подань головних управлінь юстиції (Автономної Республіки Крим, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Полтавської областей та м. Києва). За результатами розгляду цих подань Комісією прийнято рішення про анулювання 2 свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю (приватного нотаріуса м. Києва та державного нотаріуса Полтавської області), у задоволенні 3 подань відмовлено, 4 подання відхилено, розгляд 3 подань зупинено до ухвалення судом рішення.
За результатами комплексної перевірки Мін’юстом діяльності Головного управління юстиції у Черкаській області та підвідомчих установ з питання реалізації Закону «Про нотаріат» роботу Головного управління юстиції у Черкаській області визнано недостатньою та такою, що потребує покращення.
Перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусами та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснювалися управліннями юстиції. За інформацією, наданою головними управліннями юстиції, за 2009 рік здійснено 1960 (2008 рік — 4057) таких перевірок. Найбільша кількість перевірок проведена головними управліннями юстиції у м. Києві (209), у Дніпропетровській (159), Львівській (156), Одеській (138), Донецькій (138) та Харківській (131) областях. У зв’язку з виявленими у ході перевірок порушеннями 58 державним нотаріусам Автономної Республіки Крим (6), Вінницької (2), Волинської (1), Дніпропетровської (1), Донецької (3), Житомирської (1), Закарпатської (1), Запорізької (2), Київської (4), Кіровоградської (1), Луганської (2), Львівської (2), Миколаївської (1), Одеської (5), Полтавської (2), Рівненської (2), Тернопільської (2), Харківської (1), Херсонської (2), Хмельницької (3), Черкаської (3), Чернівецької (1), Чернігівської (4) областей, міст Києва (5) та Севастополя (1) оголошено догани. Також за результатами проведених перевірок зупинялась нотаріальна діяльність 112 приватних нотаріусів Автономної Республіки Крим (6), Вінницької (2), Волинської (5), Дніпропетровської (4), Житомирської (2), Закарпатської (1), Запорізької (9), Івано-Франківської (3), Київської (5), Кіровоградської (6), Луганської (11), Львівської (5), Миколаївської (4), Одеської (9), Полтавської (1), Рівненської (2), Харківської (7), Херсонської (3), Хмельницької (5), Чернігівської (2) областей, міст Києва (19) та Севастополя (1).
Неналежне виконання нотаріусами своїх обов’язків, недостатня організація роботи державних нотаріальних контор, неправильне розуміння та застосування нотаріусами положень чинного законодавства є основною причиною надходження скарг на дії державних та приватних нотаріусів. Із загальної кількості звернень громадян протягом 2009 року до Мін’юсту надійшло 1266 (2008 рік — 951) скарг на дії органів нотаріату, з яких 22 (32) скарги Міністерством юстиції визнано обґрунтованими, з них 3 скарги на дії органів нотаріату Дніпропетровської області, по 2 — на дії нотаріусів Волинської, Київської, Полтавської областей та м. Києва, по 1 — на дії нотаріусів Автономної Республіки Крим, Вінницької, Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей. Отже, у 2009 році на розгляд до Міністерства юстиції надійшло скарг на дії державних та приватних нотаріусів на 33,12 % більше, ніж у 2008 році. Однак таке збільшення зумовлено збільшенням кількості скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції (із 1266 скарг — 565 скарг надійшли на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату). Із загальної кількості скарг на дії нотаріусів, які надійшли на розгляд Мін’юсту, лише 1,74 % (3,36 %) скарг визнано обґрунтованими.
Кількість скарг на дії нотаріусів, що надійшли на розгляд управлінь юстиції
у 2009 році, зменшилась. Так, за інформацією головних управлінь юстиції, за 2009 рік на розгляд головних управлінь юстиції надійшло 942 (2008 рік — 1245) скарги на дії нотаріусів, з яких 273 (338) надійшло через Міністерство юстиції. За результатами розгляду головними управліннями юстиції визнано обґрунтованими 32 (54) скарги, з них 5 скарг у Дніпропетровській області, по 3 — у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській областях, по 2 — у Кіровоградській, Львівській, Одеській областях, та по 1 — в Автономній Республіці Крим, у Вінницькій, Полтавській, Тернопільській, Харківській та Черкаській областях. Слід зазначити, що упродовж 2009 року надійшло скарг на дії нотаріусів на 24,33 % менше, ніж за 2008 рік. При цьому кількість скарг, що були визнані обґрунтованими, зменшилась на 40,74 %.
Одним з показників, що може вплинути на ділову репутацію нотаріусів, є кількість порушених кримінальних справ стосовно державних та приватних нотаріусів. Так, за наданою головними управліннями юстиції інформацією, протягом 2009 року було порушено 6 кримінальних справ стосовно нотаріусів Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської та Чернігівської областей (2008 рік — 13), що на 53,85 % менше, ніж упродовж 2008 року.
……………………………
7. Подальше реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату
Основна мета реалізації пріоритету — забезпечити функціонування нотаріату як публічно-правового інституту, який забезпечує позасудову охорону і захист прав та законних інтересів суб’єктів права і побудований на єдиних принципах, формах та методах організації та здійснення нотаріальної діяльності, а також державного регулювання цієї діяльності. Необхідно провести реформування системи нотаріату, запровадивши єдину форму його діяльності, із прозорістю допуску громадян до професії нотаріуса, покращенням доступу фізичних та юридичних осіб до нотаріальних послуг, створивши професійну самоврядну організацію нотаріусів.
……………………………
Пріоритети в роботі Міністерства юстиції України на 2010 рік є головним орієнтиром діяльності органів юстиції у поточному році.
Немає сумнівів, що завдяки високому інтелектуальному і професійному потенціалу працівників органів юстиції України масштабні ідеї, цілі та плани на майбутнє будуть реалізовані.
Від узгодження наших дій у повсякденній роботі із втілення їх у життя залежить не тільки успішне реформування галузі, але й поглиблення позитивних тенденцій у динамічних процесах розвитку усіх сфер суспільного буття.
Українські юристи зроблять свій вагомий внесок у реалізацію об’єднавчої для України ідеї — концентрації зусиль влади і суспільства на утвердження принципів демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, справедливості та гуманізму, що має стати загальнонаціональним пріоритетом.

ОЛЬГА РОЗГОН,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
ПІДСИЛЕННЯ РОЛІ ОРГАНІВ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПІД ЧАС НАКЛАДАННЯ ЗАБОРОНИ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ДІТЕЙ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗМІНАМИ В ЗАКОНОДАВСТВІ
При регулюванні майнових прав дитини використовують норми Цивільного та Сімейного кодексів України, законів України «Про нотаріат», «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвер¬дженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (далі ― Інструкція), тощо. Крім цього, Президент України підписав Указ «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16.12.2011 р. № 1163/2011. Основна мета Указу ― створення належних умов для забезпечення прав та законних інтересів дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, вирішення актуальних завдань в сфері охорони дитинства.
Найважливішими правами дитини є її майнові права взагалі та право власності на певне майно зокрема. Незважаючи на законодавчо встановлений обов’язок батьків дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах, деякі батьки по-різному розуміють свій обов’язок. Чимало дітей, які потрапляють до притулків, залишилося без житла саме через зловживання батьківськими й опікунськими правами і неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами органів опіки та піклування.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (статті 43, 44 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII). Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про наро¬дження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того, що ця особа є їх дитиною.
Ще за життя батьків дитина має певні права на майно своїх батьків, незалежно від того, користується вона ним чи ні.
У частинах 1–2 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» сказано, що кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку у спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їхньої смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їхнього майна. У разі визнання батьків або одного з них за рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їхніх коштів і майна.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02.06.2005 р. № 2623-IV передбачено, що попередній дозвіл органів опіки та піклування є необхідним для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.
Це зазначено й у листі Мін’юсту «Щодо отри¬мання згоди органів опіки та піклування» від 25.07.2006 р. № 19-50-556, в якому передбачено, що згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.
Стаття 177 Сімейного кодексу України (далі — СК України) та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» вимагають, щоб батьки отримували згоду на вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, саме від органів опіки та піклування. Дозвіл має бути надано у вигляді розпорядження місцевої державної адміністрації за місцем розташування майна, що відчужується.
Згідно з вимогами ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному по¬свідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов’язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
За ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 ЦК України), є нікчемним. Крім того, ч. 5 ст. 216 ЦК України встановлює, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою.
Тобто органи опіки та піклування мають давати дозволи на відчуження батьками, у яких є діти, житлового приміщення, навіть якщо дитина не є власником (співвласником) такого приміщення або не користується ним. У свою чергу нотаріуси повинні вимагати від батьків надати такі дозволи під час укладання договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації.
Отже, органи опіки та піклування зобов’язані видавати дозволи на відчуження батьками, у яких є діти, житлового приміщення, навіть якщо діти не є власниками (співвласниками) такого приміщення та/або не користуються ним.
Дозвіл органів опіки та піклування необхідний і у разі, коли у дитини є лише право користування нерухомим майном, як правило, житлом.
Наприклад, дитина постійно проживає та/або зареєстрована у житловому приміщенні, яке відчужується.
У ст. 150 Житлового кодексу Української РСР (далі ― ЖК) зазначено: «Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їхніх сімей…» У ч. 4 ст. 156 ЖК сказано: «Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням». Згідно з положеннями цієї ж статті до членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. А ч. 2 ст. 64 ЖК встановлює, що до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки.
Тобто якщо дитина фактично не проживає разом із батьками, вона все одно має право користуватися (майнове право) житловим приміщенням, яке перебуває у власності батьків. Наприклад, після смерті батьків житлове приміщення успадковується дитиною, навіть якщо вона не є співвласником або не проживала в ньому. Водночас дитина фактично може проживати у приміщенні до досягнення нею повноліття, однак її місце проживання може не бути офіційно зареєстроване в цьому помешканні.
Документом, за яким встановлюється склад сім’ї наймача або власника жилого приміщення, може бути довідка, яка видається житлово-експлуатаційною організацією, правлінням житлово-будівельного кооперативу, або довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування, яка видається органом реєстрації.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути надана письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

ІННА ГОЛОВЕНКО,
приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу
НОТАРІАТ В УМОВАХ ГРУЗИНСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА
«Грузинське економічне диво» — так назвали економісти та історики значні темпи економічного та соціального розвитку Грузії. Увесь світ із подивом заговорив про успіхи, яких вдалося досягнути Грузії внаслідок реформування своєї економіки. Так, за даними Всесвітнього банку, за легкістю ведення бізнесу Грузія посіла 11 місце, залишивши позаду Японію та Німеччину (для прикладу, Росія у цьому списку на 120-му місці, Україна — на 142-му). За рівнем економічного зростання у 2011 році Грузія вийшла на 3 місце у світі, займає 5 місце за рівнем корупції у поліції та 29 місце за рівнем економічної свободи. За підсумками 2011 року Грузія дістала перше місце у рейтингу 183 країн за кількістю зареєстрованого майна.
Як же в умовах «грузинського економічного дива» функціонує грузинський нотаріат? Став нотаріат Грузії фактором економічного зростання чи його прямим наслідком?
Проаналізувавши законодавство Грузії, що регулює діяльність нотаріату, можна дійти висновку, що економіка Грузії вплинула на організацію діяльності нотаріату, а грузинський народ та уряд, закріпивши принципи та засади функціонування нотаріату, тепер здійснюють вплив на економіку Грузії через цей важливий суспільний інститут.
У цій статті хочу звернути увагу на деякі аспекти функціонування грузинського нотаріату, які найбільше зацікавлять українську нотаріальну спільноту.
Отже, відповідно до Закону Грузії «Про нотаріат» від 04.12.2009 (далі — Закон), норми якого повністю вступили в дію з 01.04.2010, нотаріат — це публічно-правовий інститут, завданням якого є посвідчення юридичних фактів та правових відносин між особами в межах, встановлених державою (ст. 1 Закону). У Законі чітко зазначено, що діяльність нотаріуса не є підприємництвом та джерелом отримання прибутку, і разом з тим вказано, що нотаріус не є публічним службовцем. Розподілу на державний та приватний нотаріат у Грузії не існує.
Порядок доступу до нотаріальної діяльності дуже схожий на український — нотаріусом може стати дієздатний громадянин Грузії, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування та має стаж роботи в публічних службах не менше 5 років, а також склав кваліфікаційний іспит для претендентів на посаду нотаріуса. Крім того, претенденту потрібно пройти конкурс, порядок і умови проведення якого затверджує міністр юстиції.
Грузинське законодавство встановлює обмежувальний вік для перебування на посаді нотаріуса — він дорівнює обмежувальному віку роботи в публічних службах. На підставі пропозиції Палати нотаріусів Грузії міністр юстиції має право продовжити строк повноважень нотаріуса, але не більше, ніж на 5 років.
Нотаріальні квоти в Грузії існують, хоча не є жорстко визначеними, а мають змінний характер. На початку кожного року, але не пізніше 1 лютого, наказом міністра юстиції визначається максимальна кількість посад нотаріусів, яка не може бути меншою від існуючої кількості нотаріусів на момент його встановлення. Ще однією особливістю квот «по-грузинськи» є відсутність нотаріальних округів. За вчиненням нотаріальної дії особа може звернутися до будь-якого нотаріуса країни.
Як і в Україні, для здійснення нотаріальної діяльності нотаріусу потрібно обладнати бюро відповідно до діючих вимог та застрахувати свою професійну діяльність. Діє також і положення про обов’язок нотаріуса зберігати професійну таємницю.
Двоє або більше нотаріусів можуть мати спільне бюро, права й обов’язки кожного з них визначаються спільним договором.
Незважаючи на те, що сама по собі нотаріальна діяльність не є підприємницькою, нещодавні зміни до вказаного Закону дозволили здійснювати нотаріусам діяльність за формою підприємницької юридичної особи, визначеної законом Грузії «Про підприємців» (це не стосується тільки акціонерного товариства).
Крім того, з дозволу Міністерства юстиції, нотаріус має право створити спільне бюро не тільки з іншим нотаріусом, але і з адвокатом, перекладачем, приватним виконавцем та/або аудитором. У Законі чітко визначено розмежування відповідальності нотаріуса і такої юридичної особи, а також порядок розподілу доходів та витрат від здійснення подібної сумісної діяльності.
Норми, яка б дозволяла створювати юридичні особи з відверто комерційними структурами (банками, агенціями нерухомості), у Законі немає. Законодавство Грузії приділяє велику увагу принципам незалежності та неупередженості нотаріуса при вчиненні нотаріальних дій.
Цікаву норму містить ст. 241 Закону. Хоча в цілому закон забороняє нотаріусу працювати по трудовому договору з іншими юридичними особами, проте ст. 241 дозволяє нотаріусу укладати трудовий договір з іншим нотаріусом. Ця стаття визначає, що нотаріус, який здійснює свою діяльність на підставі трудового договору, здійснює її від імені того нотаріуса, з яким укладено цей трудовий договір. При цьому на останнього покладається майнова відповідальність за шкоду, яка може бути нанесена нотаріусом, що здійснює діяльність на підставі трудового договору. Кількість нотаріусів, що працюють по трудовому договору в одного нотаріуса, може бути обмежена наказом міністра юстиції.
Ця норма може здатися досить дивною на перший погляд, але вона має під собою тверде економічне підґрунтя. Так, якщо особа має можливість працювати нотаріусом, але не має можливості утримувати власне чи орендоване нотаріальне бюро, то ця норма може довести свою ефективність. Власне бюро потребуватиме значних матеріальних затрат, а варіант з орендою несе в собі надто багато ризиків: коливання ставок орендної плати, неможливість продовжити договір оренди і необхідність пошуку нового приміщення з обов’язком привести його у відповідність до вимог щодо робочого місця нотаріуса, небажання створювати спільне бюро з іншим нотаріусом через відсутність права власності на приміщення тощо. Норма ж про можливість співпраці по трудовому договору дозволяє нотаріусам досить гнучко пристосовуватися до життєвих реалій під час економічних криз, коли фінансове становище є хитким і непевним. Також ця норма дозволяє нотаріусам бути більш мобільними, частіше змінювати місце проживання та місце праці, реагуючи на підвищення попиту на нотаріальні дії в тій чи іншій місцевості або з особистих мотивів, наприклад, з метою збереження сім’ї.
Грузинські нотаріуси відповідно до ст. 8 Закону вчиняють такі нотаріальні дії:

ВАСИЛЬ КРАТ,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
ВІДМОВА СПАДКОЄМЦІВ ВІД ПРИЙНЯТТЯ МАЙНА ЯК ПІДСТАВА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
Відповідно до ч. 2 ст. 757 Цивільного кодексу України , якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється. Тобто однією з підстав припинення договору є відмова спадкоємців від прийняття майна, переданого відчужувачем за договором довічного утримання (догляду).
Слід зауважити, що як у доктрині, так і в правозастосовчій практиці існують неоднозначні підходи до розуміння того, що таке «відмова від прийняття майна» та яка процедура оформлення припинення договору довічного утримання (догляду).
І. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ РАКУРС
1. Необхідно підкреслити, що в інших державах, в цивільному законодавстві яких договір довічного утримання є поіменованим, закріплюються досить різні підходи щодо впливу смерті набувача на договір і можливості спадкоємців його припинити. Зокрема:
а) спадкоємець може відмовитися від зобов’язання, і це обумовлює припинення договору довічного утримання (ч. 2 ст. 950 Цивільного кодексу Грузії , ст. 989 Цивільного кодексу Туркменістану );
б) при відмові спадкоємця (спадкоємців) від прийняття спадщини майно повертається одержувачеві утримання, внаслідок чого договір припиняється (ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу Республіки Таджикистан );
в) у разі відсутності у набувача спадкоємців або при їх відмові від виконання договору відчуження житлового будинку (частини будинку), квартири з умовою довічного утримання, будинок (частина будинку), квартира, передані набувачу, повертаються відчужувачу (ст. 534 Цивільного кодексу Республіки Узбекистан ).
2. «Прототипом» ст. 757 ЦК України була ст. 429 ЦК УРСР 1963 року , в якій передбачалося, що при відсутності у набувача майна спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання будинок, що був відчужений з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.
Певною мірою своєрідна деталізація положень ст. 429 ЦК УРСР 1963 року відбулася на рівні Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31.10.1975 № 45/5. Зокрема, у разі смерті набувача будинку за договором довічного утримання, при відсутності у нього спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання, державний нотаріус за письмовою заявою відчужувача анулює цей договір, про що на всіх примірниках його робиться відповідний напис з посиланням на ст. 429 ЦК УРСР. Факт смерті набувача підтверджується свідоцтвом органу загсу про смерть. Відчужувачу жилого будинку повертається приєднаний до примірника договору довічного утримання первинний документ про право власності на будинок (або його дублікат), який знаходиться в справах державної нотаріальної контори. Разом з листом державного нотаріуса про анулювання договору довічного утримання цей правовстановлюючий документ (або дублікат) подається для перереєстрації його у відповідному виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих (п. 71 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31.10.1975 № 45/5 ).
Втім, у науково-практичній літературі при коментуванні ст. 429 ЦК УРСР 1963 року лише відтворювалися її законодавчі положення без пояснення, що, власне, охоплюється відмовою спадкоємців від договору та яка процедура припинення довічного утримання . І тільки в останні роки чинності ЦК УРСР 1963 року вказувалося, що припинення договору довічного утримання відбувається при відмові спадкоємців від прийняття спадщини .
У проекті ЦК 1996 року пропонувалося пов’язувати припинення договору довічного утримання з відмовою від договору (ч. 2 ст. 802) . Хоча вже в прийнятому ЦК України з’явилася «відмова від прийняття майна».
ІІ. ВІДМОВА СПАДКОЄМЦІВ ВІД ПРИЙНЯТТЯ МАЙНА
1. У сучасній науково-практичній літературі висловлювалися різноманітні підходи до тлумачення такої підстави припинення договору довічного утримання (догляду), як відмова від прийняття майна. Їх узагальнення свідчить, що відмова від прийняття майна:
а) прирівнюється до відмови від прийняття спадщини спадкоємцями . Причому навіть з таким варіантом тлумачення, до якого відноситься «закінчення терміну для прийняття спадщини» ;
б) моделюється як окрема правова конструкція , правда, без пояснень, яким чином відмова такого роду має здійснюватися та які форми вираження вона має.

Посвідчення правочину — одна з найскладніших нотаріальних дій. Цей процес вимагає від нотаріуса дотримання  положень чисельних нормативних актів. Недостатньо просто виконати вимоги Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Цивільного та Сімейного кодексів України, адже є ще законодавство про фінансовий моніторинг, законодавство, яке стосується державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, обтяжень, інших похідних речових прав, податкове законодавство, законодавство, яке регулює банківську діяльність і порядок розрахунків. Також нотаріус може стикнутись з кримінальним злочином.

Здавалося б, для того щоб не допустити зловживань, забезпечити законність та дотримання прав та інтересів сторін правочину, нотаріус повинен не тільки знати законодавство, але і бути неабияким психологом, мати розвинену інтуїцію і передбачення. Крім того, дотримання вимог всіх нормативних документів та наявність чіткої процедури вчинення правочину суттєво зменшує ризик посвідчити угоду за участю шахраїв, а також виключає ймовірність недотримання нотаріусом якоїсь з чисельних вимог.

У цій статті саме йтиметься про договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки цей договір є досить розповсюдженим і складним.

Теорія нотаріального процесу виділяє три стадії нотаріального провадження: відкриття нотаріального провадження; підготовка до вчинення нотаріального провадження; безпосереднє вчинення нотаріальної дії, яке закінчується посвідченням нотаріального акта та його видачею^[1].

Підготовку документів нотаріального діловодства до архівного зберігання, їх зберігання а також внесення до цих документів в майбутньому передбачених законодавством відомостей науковці не відносять до стадій нотаріального провадження. Але це є заключний етап нотаріального провадження, без якого цей процес не можна вважати завершеним.

Для початку першої стадії — відкриття нотаріального провадження — необхідно звернення особи. У більшості випадків це звернення відбувається в усній формі. З моменту відкриття нотаріального провадження у нотаріуса виникають права та обов’язки, передбачені законодавством. Саме з моменту звернення нотаріус фактично розпочинає нотаріальні дії, які мають бути оплачені, і з цього моменту слід враховувати час, який був витрачений ним на вчинення нотаріального провадження.

Нотаріус знайомиться з клієнтами, з’ясовує їхні наміри і надає попередню консультацію стосовно укладення договору. Нотаріус визначає: яка нерухомість продається, хто є її власником, хто — покупцем, які документи необхідні, щоб підтвердити ті чи інші відомості. На цьому етапі нотаріус також консультує сторони з питань оподаткування, вартості реєстрації права власності та інших витрат.

Відповідно до  Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» особа, яка звернулась за наданням послуг до нотаріуса (суб’єкта первинного фінансового моніторингу), є клієнтом (п. 21 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»). Отже, обов’язки щодо здійснення фінансового моніторингу виникають у нотаріуса з моменту звернення клієнта.