ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ТА ВИДАЧА СВІДОЦТВ НА УСПАДКОВАНЕ МАЙНО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ

ОЛЕНА ЧУЄВА,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, член Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань при Міністерстві юстиції України
ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ТА ВИДАЧА СВІДОЦТВ НА УСПАДКОВАНЕ МАЙНО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ
Питання: В 2003 році нотаріус посвідчив договір оренди земельної ділянки. У травні 2013 року право оренди зареєстровано у ДРРПНМ реєстраційною службою. У вересні нотаріус посвідчив договір про внесення змін до договору оренди щодо зміни строку оренди. Хто у цьому випадку повинен реєструвати зміни до прав у ДРРПНМ: нотаріус чи реєстраційна служба?
Відповідь: Згідно з п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджений наказом МЮУ від 12.12.2011 № 3502/5) для внесення змін до записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Отже, у Вашому випадку реєстрацію зміни строку оренди повинен провести державний реєстратор органу державної реєстрації прав, яким було зареєстроване право оренди, а не нотаріус, який посвідчив договір про внесення змін.
Питання: Чи зобов’язаний нотаріус пере­віряти дотримання сторонами правочину виконання вимог постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу на суму, що перевищує 150000 гривень?
Відповідь: Згідно з ч. 3 ст. 1087 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України. Як відомо, 01.09.2013 набула чинності постанова НБУ від 06.06.2013 № 210, згідно з п. 2 якої фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Що стосується виконання покупцем зобов’язання за договором купівлі-продажу шляхом внесення продажної суми у депозит нотаріуса, то це можливо лише у випадках, встановлених ст. 537 ЦК України, а саме: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.
У разі ж, коли не існує жодних причин, зазначених у ст. 537 ЦК України, нотаріус не вправі приймати грошові кошти у депозит.
Що стосується контролю нотаріусом виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу, то жоден нормативний акт України не передбачає такого обов’язку (а як наслідок, і права) нотаріуса на вчинення відповідних дій.
Електронне повідомлення Національного банку України від 29.08.2013 № 18-111/10879 в частині того, що нотаріус перед посвідченням договору купівлі-продажу повинен упевнитися у виконанні сторонами правочину вимог постанови НБУ від 06.06.2013 № 210 щодо проведення безготівкового розрахунку, не може бути виконане з таких підстав:

Олена Чуєва отримати повну версію статті