НОТАРІАТ В УМОВАХ ГРУЗИНСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА

ІННА ГОЛОВЕНКО,
приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу
НОТАРІАТ В УМОВАХ ГРУЗИНСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА
«Грузинське економічне диво» — так назвали економісти та історики значні темпи економічного та соціального розвитку Грузії. Увесь світ із подивом заговорив про успіхи, яких вдалося досягнути Грузії внаслідок реформування своєї економіки. Так, за даними Всесвітнього банку, за легкістю ведення бізнесу Грузія посіла 11 місце, залишивши позаду Японію та Німеччину (для прикладу, Росія у цьому списку на 120-му місці, Україна — на 142-му). За рівнем економічного зростання у 2011 році Грузія вийшла на 3 місце у світі, займає 5 місце за рівнем корупції у поліції та 29 місце за рівнем економічної свободи. За підсумками 2011 року Грузія дістала перше місце у рейтингу 183 країн за кількістю зареєстрованого майна.
Як же в умовах «грузинського економічного дива» функціонує грузинський нотаріат? Став нотаріат Грузії фактором економічного зростання чи його прямим наслідком?
Проаналізувавши законодавство Грузії, що регулює діяльність нотаріату, можна дійти висновку, що економіка Грузії вплинула на організацію діяльності нотаріату, а грузинський народ та уряд, закріпивши принципи та засади функціонування нотаріату, тепер здійснюють вплив на економіку Грузії через цей важливий суспільний інститут.
У цій статті хочу звернути увагу на деякі аспекти функціонування грузинського нотаріату, які найбільше зацікавлять українську нотаріальну спільноту.
Отже, відповідно до Закону Грузії «Про нотаріат» від 04.12.2009 (далі — Закон), норми якого повністю вступили в дію з 01.04.2010, нотаріат — це публічно-правовий інститут, завданням якого є посвідчення юридичних фактів та правових відносин між особами в межах, встановлених державою (ст. 1 Закону). У Законі чітко зазначено, що діяльність нотаріуса не є підприємництвом та джерелом отримання прибутку, і разом з тим вказано, що нотаріус не є публічним службовцем. Розподілу на державний та приватний нотаріат у Грузії не існує.
Порядок доступу до нотаріальної діяльності дуже схожий на український — нотаріусом може стати дієздатний громадянин Грузії, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування та має стаж роботи в публічних службах не менше 5 років, а також склав кваліфікаційний іспит для претендентів на посаду нотаріуса. Крім того, претенденту потрібно пройти конкурс, порядок і умови проведення якого затверджує міністр юстиції.
Грузинське законодавство встановлює обмежувальний вік для перебування на посаді нотаріуса — він дорівнює обмежувальному віку роботи в публічних службах. На підставі пропозиції Палати нотаріусів Грузії міністр юстиції має право продовжити строк повноважень нотаріуса, але не більше, ніж на 5 років.
Нотаріальні квоти в Грузії існують, хоча не є жорстко визначеними, а мають змінний характер. На початку кожного року, але не пізніше 1 лютого, наказом міністра юстиції визначається максимальна кількість посад нотаріусів, яка не може бути меншою від існуючої кількості нотаріусів на момент його встановлення. Ще однією особливістю квот «по-грузинськи» є відсутність нотаріальних округів. За вчиненням нотаріальної дії особа може звернутися до будь-якого нотаріуса країни.
Як і в Україні, для здійснення нотаріальної діяльності нотаріусу потрібно обладнати бюро відповідно до діючих вимог та застрахувати свою професійну діяльність. Діє також і положення про обов’язок нотаріуса зберігати професійну таємницю.
Двоє або більше нотаріусів можуть мати спільне бюро, права й обов’язки кожного з них визначаються спільним договором.
Незважаючи на те, що сама по собі нотаріальна діяльність не є підприємницькою, нещодавні зміни до вказаного Закону дозволили здійснювати нотаріусам діяльність за формою підприємницької юридичної особи, визначеної законом Грузії «Про підприємців» (це не стосується тільки акціонерного товариства).
Крім того, з дозволу Міністерства юстиції, нотаріус має право створити спільне бюро не тільки з іншим нотаріусом, але і з адвокатом, перекладачем, приватним виконавцем та/або аудитором. У Законі чітко визначено розмежування відповідальності нотаріуса і такої юридичної особи, а також порядок розподілу доходів та витрат від здійснення подібної сумісної діяльності.
Норми, яка б дозволяла створювати юридичні особи з відверто комерційними структурами (банками, агенціями нерухомості), у Законі немає. Законодавство Грузії приділяє велику увагу принципам незалежності та неупередженості нотаріуса при вчиненні нотаріальних дій.
Цікаву норму містить ст. 241 Закону. Хоча в цілому закон забороняє нотаріусу працювати по трудовому договору з іншими юридичними особами, проте ст. 241 дозволяє нотаріусу укладати трудовий договір з іншим нотаріусом. Ця стаття визначає, що нотаріус, який здійснює свою діяльність на підставі трудового договору, здійснює її від імені того нотаріуса, з яким укладено цей трудовий договір. При цьому на останнього покладається майнова відповідальність за шкоду, яка може бути нанесена нотаріусом, що здійснює діяльність на підставі трудового договору. Кількість нотаріусів, що працюють по трудовому договору в одного нотаріуса, може бути обмежена наказом міністра юстиції.
Ця норма може здатися досить дивною на перший погляд, але вона має під собою тверде економічне підґрунтя. Так, якщо особа має можливість працювати нотаріусом, але не має можливості утримувати власне чи орендоване нотаріальне бюро, то ця норма може довести свою ефективність. Власне бюро потребуватиме значних матеріальних затрат, а варіант з орендою несе в собі надто багато ризиків: коливання ставок орендної плати, неможливість продовжити договір оренди і необхідність пошуку нового приміщення з обов’язком привести його у відповідність до вимог щодо робочого місця нотаріуса, небажання створювати спільне бюро з іншим нотаріусом через відсутність права власності на приміщення тощо. Норма ж про можливість співпраці по трудовому договору дозволяє нотаріусам досить гнучко пристосовуватися до життєвих реалій під час економічних криз, коли фінансове становище є хитким і непевним. Також ця норма дозволяє нотаріусам бути більш мобільними, частіше змінювати місце проживання та місце праці, реагуючи на підвищення попиту на нотаріальні дії в тій чи іншій місцевості або з особистих мотивів, наприклад, з метою збереження сім’ї.
Грузинські нотаріуси відповідно до ст. 8 Закону вчиняють такі нотаріальні дії:

ІННА ГОЛОВЕНКО отримати повну версію статті