Стаття 84 Закону України «Про нотаріат» та пункти 275, 276 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентують вчинення такої нотаріальної дії, як передача заяв громадян, підприємств, установ та організацій.
Нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою зі зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.
На загальних підставах нотаріус встановлює особу громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, або правоздатність та дієздатність юридичної особи, повноваження представника. Необхідним є також дотримання вимог закону щодо змісту заяви, яка передається. Так, її зміст не повинен суперечити закону, а також повинні бути виконані загальні вимоги пунктів 260–262 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо засвідчення справжності підпису на документах. Заява не повинна містити відомостей, що порочать честь і гідність людини та повинна мати юридичне значення.
Випадки передання заяв

ІРИНА ЛОСИЦЯ,
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу, кандидат юридичних наук, доцент Кримського юридичного інституту Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
ГАННА БОКАНЬ,
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ САМОЗАЙНЯТОЇ ОСОБИ З ПРАЦІВНИКОМ: ЯК «ЗАХИСТИТИ» СЕБЕ ВІД ПРАЦІВНИКА
Право кожної людини на працю закріплено ст. 43 Конституції України. Кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Особа, яка бажає стати працівником, реалізує право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпП України). Одразу наголосимо, що між нотаріусом і працівником можливе укладення лише трудового договору, а не контракту, оскільки відповідно до ст. 21 КЗпП України контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законом. На сьогодні в Україні немає закону, що передбачав би укладення контракту між нотаріусом і працівником (Закон України «Про нотаріат» також цього не передбачає).
Додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим при укладенні трудового договору з роботодавцем — фізичною особою (ст. 24 КЗпП України). Крім того, відповідно до ст. 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зай­нятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
При укладенні трудового договору важливо пам’ятати зміст ст. 9 КЗпП України: «Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними».
Таким чином, при оформленні працівника на роботу нотаріус повинен укласти з ним трудовий договір та зареєструвати цей договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.
Які ж права виникають у працівника як сторони трудового договору? Стаття 2 КЗпП України закріплює, що працівники мають право:
• на відпочинок (це право забезпечується наданням часу відпочинку, в тому числі днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки);
• право на здорові і безпечні умови праці;
• на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку;
• на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності;
• на матеріальну допомогу в разі безробіття;
• на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законо­давством;
• інші права, встановлені законодавством.
Все це правильно та зрозуміло. Для соціально розвинутої держави такий стан закріплення прав трудящих природній: працівник повинен мати право на оплачувану відпустку, матеріальне забезпечення у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності тощо. Заради досягнення цього чимало держав пройшли через криваві революції, бунти, страйки.
Однак це погляд на питання прав сторін трудових правовідносин лише з одного боку. А якщо інакше поглянути на ситуацію? Нотаріус є самозайнятою особою, котра реалізує своє право на працю самостійно (не має роботодавця і, відповідно, не може претендувати на надання для себе з боку роботодавця відповідних прав).
Стаття 45 Конституції України закріплює: кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право для працівника забезпечується обов’язками роботодавця, серед іншого, надавати працівнику дні щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Здавалося б, самозайнята особа може таке собі дозволити навіть у більшому обсязі, ніж гарантовано законодавством для працівників. Крім того, нотаріуси теж мають право скористатися правом на відпустку у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною.
Коли нотаріус не має найманих працівників, питань не виникає. А коли є наймані працівники… Уявімо, що за наявності у нотаріуса найманих працівників сам нотаріус захворів або пішов у відпустку (у тому числі «декретну»). Права працівника завжди охороняються законом і не повинні порушуватися. Увесь наведений у прикладі період нотаріус повинен сплачувати працівникові заробітну плату (з відповідними своїми витратами на обов’язковий соціальний внесок) та забезпечувати належні умови праці. Справедливо?
З точки зору Закону та працівника — справедливо, з точки зору нотаріуса (не тільки як працедавця, але й як особи, яка реалізує своє право на працю самостійно) — ні.
Чинне законодавство не дає можливості знайти адекватну відповідь на запитання, що в такій ситуації можна зробити, не порушуючи прав працівника, якщо він не бажає у цей же період використати своє право на відпочинок.
Спроба застосувати чинне законодавство для законного вирішення ситуації дозволяє «притягнути за вуха» тільки п. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто звільнення працівника у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників. Але звільнення за наведеною підставою передбачає попередження працівника про наступне звільнення не пізніше, ніж за два місяці, виплату вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку та додержання ряду інших особливостей звільнення за наведеною підставою.
Та хіба можливо нотаріусу (або іншій самозайнятій особі) заздалегідь передбачити свою хворобу, щоб попередити працівника не менше, ніж за два місяці до настання необхідності звільнення? Стосовно «декретної відпустки» — так, це прогнозовано, але трапляються випадки, коли таке прогнозування неможливе.
Виходить, те, що «виписано» в законодавстві для роботодавця — юридичної особи, не завжди можна застосувати для роботодавця — фізичної особи. Тобто мають бути особливості регулювання праці громадян, які працюють у роботодавців — фізичних осіб.
Зрозуміло, що КЗпП України був прийнятий ще в радянські часи (набрав чинності з 01.06.1972), і внесені до нього зміни не враховують усього масштабу змін, що об’єктивно відбулися у суспільстві. На наш погляд, трудові взаємовідносини між працівником і фізичною особою — роботодавцем (яким може бути як фізична особа — підприємець, так і самозайнята особа, або просто фізична особа без додаткового статусу) повинні регулюватися із врахуванням інтересів як працівника, так і працедавця.

ОЛЕКСІЙ МУРАВЙОВ,
суддя Вищого господарського суду України
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ
Інститут оренди відомий юристам вже кілька тисячоліть. Здавалося, що в цій сфері відносин всі питання повинні бути давно розв’язані, колізії вирішені. Однак практика розгляду господарськими судами спорів, що випливають з орендних відносин, свідчить про інше, тому планом роботи Вищого господарського суду України на перше півріччя 2012 року передбачена підготовка проекту Пленуму Вищого господарського суду про практику застосування законодавства про оренду.
Слід зазначити, що підготовка цього питання триває вже близько року. Так, у другій половині 2011 року було здійснено узагальнення практики розгляду спорів про оренду державного та комунального майна, в першому півріччі 2012 року аналіз практики був поширений на інші форми власності. Створена робоча група проаналізувала не лише практику господарських судів України, але й судів адміністративної та цивільної юрисдикції, правові позиції Верховного Суду України, керівні роз’яснення, інформаційні листи, практику розгляду аналогічної категорії спорів арбітражними судами Російської Федерації та господарськими судами Республіки Білорусь. Виявилося, що питання орендних відносин актуальне і для наших колег: у грудні 2011 року прийнята постанова Пленуму Вищого арбітражного суду Російської Федерації, а в лютому 2012 року — Вищого господарського суду Республіки Білорусь.
Обговорення проблемних питань відбувалося на численних нарадах, семінарах, круглих столах, що дозволило почути та врахувати думки не лише суддів, але й практикуючих юристів.
Для вирішення найбільш спірних питань було проведено засідання секції Науково-консультативної Ради Вищого господарського суду України, в роботі якої взяли активну участь провідні українські вчені-правники з Києва, Харкова, Львова, Донецька, Одеси.
Незважаючи на це, не всі проблемні питання вдалося узгодити.
Серед таких питань є два, які пов’язані з нотаріальним оформленням договорів оренди.
Перше питання стосується дискусії навколо ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за змістом якої договір оренди такого майна вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов. Таке формулювання дозволяє зробити висновок про те, що відносно договорів оренди державного та комунального майна нотаріальне посвідчення договорів оренди не є обов’язковим.
Разом з тим, Цивільний кодекс України (далі — ЦК України) містить положення про те, що договір найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793).

29.09.2014 № 1926/c/99­99­18­03­01­14               На № 14|01­16 від 03.09.2014

Приватному нотаріусу
Сєйдалієву Д.С.

просп. Шевченка,32 м. Новий Розділ, Миколаївський район,
Львівська обл., 81652

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення від 03.09.2014 № 14/01­16 щодо подання повідомлення для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (у частині зміни по батькові особи) громадянином України, який виїжджає на постійне місце проживання за кордон, та повідомляє.

Відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) ім’я фізичної осо­би, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. ЦК встановлено право на зміну імені, зокрема, визначено підстави для зміни по батькові. У разі державної реєстрації зміни імені фізичної особи (у т.ч. по батькові) видається свідоцтво про зміну імені та/або нове свідоцтво про народження.

Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетині державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі — закордонний паспорт) або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини.

У разі оформлення закордонного паспорта для виїзду особи за кордон на постійне проживання, паспорт громадянина України такої особи з відміткою про зняття з реєстрації місця проживання здається.

Відповідно до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719­V, до закордонного паспорта стосовно пред’явника паспорта вносяться прізвище, ім’я, громадянство, дата народження, персональний номер, стать і місце народження.

Персональний номер особи, який вказується у закордонному паспорті, відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків (крім осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Водночас, у закордонному паспорті не зазначається по батькові громадянина.

Враховуючи викладене, відсутність графи по батькові у закордонному паспорті не може бути підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр) щодо по батькові громадянина та відповідно лише з цієї причини заява про внесення змін до Державного реєстру не подається. Якщо з таким паспортом до контролюючого органу звертається платник податків для отримання картки платника податків, контролюючий орган має перевірити відповідність даних Державного реєстру даним закордонного паспорта (прізвище, ім’я, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце народження) та, у разі відповідності даних, видати картку із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Голова                                                                                    І.О. Білоус

З точки зору податкового законодавства нотаріус є самозайнятою особою, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, далі — ПК).
Нотаріус має право здійснювати свою діяльність самостійно, а також залучати працю найманих працівників, які виконують технічну роботу, необхідну для належної організації роботи нотаріальної контори.
Статтею 13 Закону України «Про нотаріат» окремо визначено вимоги до особи, яка може бути прийнята в якості помічника приватного нотаріуса. Помічником може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Що входить до стажу роботи у сфері права? У листі Міністерства юстиції України від 30.09.2009 № 31-32/310 роз’яснено, що до стажу роботи у сфері права зараховується період роботи на посадах з реалізацією повноважень, пов’язаних з правоохоронними, правовиконавчими, правоустановчими функціями.
За змістом робота у сфері права передбачає розробку або застосування норм права і носить систематичний характер. Це період роботи в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування, в профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності. Стаж роботи у сфері права визначається на підставі записів у трудовій книжці. Період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (частина третя статті 179 Кодексу законів про працю України) зараховується до стажу роботи за спеціальністю, відповідно до статті 181 цього Кодексу.
Більш детально стаж роботи у сфері права розкривається в роз’ясненнях Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, де вказується, що до стажу роботи за спеціальністю юриста включаються перебування на посадах судді, прокурора, слідчого, юрисконсульта, нотаріуса, а також інших посадах, які відповідно до кваліфікаційних вимог потребують наявності вищої юридичної освіти, як підстави для зайняття такої посади; обіймання посади державного виконавця у системі державної виконавчої служби не повинно враховуватися як стаж роботи за спеціальністю юриста; період здійснення оперативно-розшукової діяльності не повинен зараховуватися до стажу роботи за спеціальністю юриста; за наявності достатніх і об’єктивних даних про те, що індивідуальна підприємницька юридична практика особи була постійною і така особа надала підтвердження сплати нею податків саме за таку практику, правові документи, досьє по справах, які підтверджували б, що особа дійсно протягом задекларованого нею терміну професійно і постійно здійснювала цей вид професійної практики, можливо зарахувати такий стаж. Щодо вимог для зарахування стажу у сфері права безпосередньо для нотаріусів подібних конкретних роз’яснень не надавалось. Вищевказаним листом Мін’юсту надано роз’яснення лише в загальних рисах. У багатьох нотаріусів працівники, які не мають достатьо юридичного стажу, прийняті на посаду юрисконсультів і згодом постає питання про можливість їх переведення на посаду помічника та зарахування стажу роботи юристконсультом у нотаріуса до стажу роботи у сфері права. Вважаємо, що для конкретизації цього питання доцільно отримати додаткове роз’яснення регулятора.
Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свій статус з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За дорученням нотаріуса помічник нотаріуса бере участь у прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складанні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов’язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносить записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити до підприємств, установ і організацій щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконує іншу допоміжну і технічну роботу. Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
Відповідно до ч. 4 п. 2, п. 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, помічник приватного нотаріуса в якості уповноваженої особи у разі отримання ідентифікатора доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснює прийняття та видачу документів під час державної реєстрації прав.
Таким чином, з можливих працівників приватного нотаріуса лише помічник має право здійснювати повноваження із прий­няття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав. Стосовно виконання інших доручень приватного нотаріуса, за наявності достатньої попередньої підготовки, зокрема навчання, проведеного приватним нотаріусом, інша особа, яка перебуває у трудових відносинах з нотаріусом, але не має вищої юридичної освіти та (або) достатьо юридичного стажу, може виконувати окремі доручення нотаріуса, визначені ч. 4 ст. 13 Закону України «Про нотаріат». Це підтверджено п. 7.13 Правил ведення нотаріального діловодства і оформлюється відповідним наказом з адміністративно-господарських питань.
Приватний нотаріус може мати лише одного помічника. А загальна кількість працівників відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК не може бути більше чотирьох осіб.
Прийняття на роботу працівників приватного нотаріуса здійснюється за трудовим договором та з повідомленням податківців про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (зразок повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу наведено в додатку 1).
Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою (приватним нотаріусом).
Форма трудового договору затверджена наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою». До трудового договору приватного нотаріуса включаються окремі умови пов’язані з особливістю діяльності нотаріуса, зокрема щодо необхідності збереження працівником приватного нотаріуса таємниці вчинення нотаріальних дій.
Статттю 24-1 КЗпП, яка зобов’язувала реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості, виключено Законом від 28.12.2014 № 77-VIII.
Чи має право нотаріус залучати виконавців окремих робіт за цивільного-правовим договором?
На відміну від трудового цивільно-правовий договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

1 Підстави виникнення права спільної власності подружжя.
Загальні норми, що регулюють відносини спільної власності, у тому числі щодо підстав виникнення такої власності, містить глава 26 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Так, зокрема згідно з ч. 3 ст. 355 ЦК України зазначено те, що право спільної власності виникає з підстав не заборонених законом. Це має наслідком застосування положень ст. 11 ЦК України, що містить вказівку та різноманітні підстави виникнення цивільних прав.
Разом із тим до врегулювання відносин спільної власності подружжя як спеціальні мають бути застосовані норми глави 8 Сімейного кодексу України (далі – СК України), яку, щоправда, присвячено лише одному з видів спільної власності, а саме спільній сумісній власності.
Формально відповідь на питання щодо правових підстав виникнення права власності може бути пов’язане з посиланням на вищезгадувану ст. 11 ЦК України (що містить підстави виникнення будь-яких цивільних прав) та главу 24 ЦК України, яка встановлює підстави для набуття права власності. Однак у разі набуття права власності подружжям таке посилання буде недостатнім через те, що правовим результатом дії тих чи інших підстав є виникнення права спільної власності, а тому й ґрунтується виникнення такого цивільного права на більш специфічному юридичному явищі.
Таким явищем є складний юридичний факт або як його ще позначають юридичний склад тощо, до якого входять два, а в окремих випадках можливо й більше юридичні факти (підстави), що обумовлюють виникнення права спільної власності.
Першою підставою може бути майже будь-яке підґрунтя для виникнення цивільного права («майже», тому що є значене коло винятків, за яких право спільної власності може не виникнути), наприклад договір купівлі-продажу. Другою ж підставою є наявність факту шлюбу між особами, внаслідок чого для регулювання відносин з визначення виду права власності, що виникла після придбання майна цими двома особами (подружжям) підлягають застосуванню норми ст. 60 СК України.
Звичайно, складний юридичний факт або юридичний склад може включати до свого змісту й з більшу кількість елементів (юридичних фактів, підстав), наприклад – факт укладення шлюбного договору, в якому врегульовано відносини спільної власності й передбачено виникнення права спільної часткової власності на майно, що набувається подружжям під час шлюбу.
Окрім того необхідно звернути увагу й на те, що при аналізі підстав виникнення права власності у подружжя слід звертати увагу не лише на ті факти, які існують, а й здійснювати перевірку (впевнитись) у відсутності тих чи інших фактів, наприклад, того ж шлюбного договору, який може внести істотні зміни у відносини власності, що виникають між та за участі подружжя.
2 Зміна режиму спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності.
Аналізуючи чинний СК України можна дійти висновку, що він майже не містить норм, які би регулювали відносини спільної часткової власності подружжя, оскільки СК України фактично містить лише згадування про такий вид власності (див., наприклад ч. 2 ст. 45 СК України), припускаючи, що регулювання цих відносин буде здійснено або в договірному порядку (наприклад, шлюбним договором), або, власне, нормами ЦК України та іншого законодавства.
Водночас те, що сімейне законодавство потенційно припускає існування між подружжям відносин спільної часткової власності, не може бути жодних сумнівів, про що свідчать щонайменше положення ч. 2 ст. 97 СК України.
Глава 8 СК України не містить норми (норм), які би регулювали відносини з укладення між подружжям договору (не шлюбного), за яким право власності подружжя на той чи інший об’єкт змінюється з права спільної сумісної власності на спільну часткову власність. Чинна ст. 69 СК України може бути буквально витлумачена лише для тих випадків, коли подружжя бажають припинити відносини спільної часткової власності шляхом виділу частини майна в натурі. Підтвердженням такого припущення є системне тлумачення статей 69–71 СК України, і насамперед назви та змісту ст. 71 СК України.
Окрім того, аналіз положень ст. 367 ЦК України свідчить про те, що термін «поділ» (як і термін «виділ») застосовується у випадках бажання подружжя визначитися з тим майном, що належить кожному з них у натурі.
Разом із тим, відсутність норм СК України, які би регулювали відносини зі спільної часткової власності подружжя, з нашого погляду, не є підставою для відмови у вчиненні відповідних нотаріальних дій та штучного залучення для вирішення цього питання судових органів.
Навпаки, положення ст. 97 СК України (зміст шлюбного договору) свідчить про те, що ці відносини можуть бути врегульовані в договірному порядку з залученням до цього процесу органів нотаріату. При цьому мається на увазі не те, що подружжя мають укладати шлюбний договір із метою вирішення правового режиму наявного в них майна та визначення часток у праві спільної власності. Вважаємо, що використання у даному випадку інституту шлюбного договору не є обов’язковим та неминучим, більш того є свого роду штучним, оскільки сторони можуть укласти договір щодо предмету якого буде лише змінено режим права власності подружжя з права спільної сумісної на спільну часткову. Врегульовувати ж інші відносини, що складаються між ними, подружжя за цим договором не забажають. Виходячи з чого, не має потреби застосовувати інститут шлюбного договору, предмет якого набагато об’ємніше.
Можливість укладення та нотаріального посвідчення такого договору (можливими варіантами назви якого є «договір зміни правового режиму майна подружжя» або «договір визначення часток у праві спільної власності подружжя» тощо) ґрунтується на загальних положеннях цивільного та сімейного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 9 СК України, згідно з якою врегулювання відносин подружжя договором можливе з урахуванням обмежень, установлених СК України (такі відсутні), інших законів та моральних засад суспільства.
3 В яких випадках та за якими договорами потрібно витребувати згоду подружжя, а в яких ні?
Як загальне правило для відповіді на це запитання має бути наведено положення ч. 3 ст. 65 СК України, згідно з яким має бути надана нотаріально посвідчена згода іншого подружжя при укладенні одним із подружжя договорів, що потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна.
Однак зрозуміло,

Проаналізовано питання можливості відчуження майна з накладеною забороною. Наведено відповідні зразки: договору купівлі-продажу майна, обтяженого іпотекою; заяви дружини покупця про згоду на купівлю квартири, що є предметом іпотеки; договору про внесення змін до іпотечного договору.
Ключові слова: заборона; накладення заборони; право власника розпоряджатися; іпотечний договір; посвідчення договору купівлі-продажу; договір купівлі-продажу майна, обтяженого іпотекою; договір про внесення змін до іпотечного договору.
Проанализирован вопрос возможности отчуждения имущества с наложенным запретом. Приведены соответствующие образцы: договора купли-продажи имущества, отягощенного ипотекой; заявления супруги покупателя о согласии на покупку квартиры, которая является предметом ипотеки; договора о внесении изменений в ипотечный договор.
Ключевые слова: запрет; наложение запрета; право собственника распоряжаться; ипотечный договор; удостоверение договора купли-продажи; договор купли-продажи имущества, отягощенного ипотекой; договор о внесении изменений в ипотечный договор.
Нотариус кроит сделку
по заказу обратившегося,
но по лекалам закона.
Равиль Алеев
Останнім часом таке питання все частіше стало хвилювати нотаріусів. І це не дивно, бо розвиток цивільно-правових відносин в Україні йде вперед. Для того щоб відповісти на нього спробуємо проаналізувати чинне законодавство.
Насамперед слід з’ясувати, що ж саме означає «заборона» у нашому випадку. Чинне законодавство України не містить чіткого визначення цього терміна в ракурсі проблеми, що цікавить нотаріусів. Довідкова інформація Інформаційно-аналітичного центру «Ліга» надає визначення терміна «арешт майна», визначаючи його як накладання заборони на право розпоряджатися вкладами, цінностями та іншим майном до визначення його подальшої долі (з практики застосування термінів, слів і словосполучень в юриспруденції). Тобто арешт і заборона в деяких випадках мають тотожне значення, але не завжди.
Аналізуючи положення Цивільного кодексу України [1] (далі – ЦК України), бачимо, що законодавець не одноразово згадує про накладання заборони в випадках, коли є підстави обмежити власника в можливості розпорядження його майном. Яскравим і знайомим віддавна для нотаріусів прикладом є договір довічного утримання. Стаття 754 ЦК України визначила, що набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договори застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Тобто заборона, накладена нотаріусом за договором довічного утримання, установлює обмеження для власника розпоряджатися одержаним за цим договором майном за життя відчужувача, навіть якщо відчужувач і дає на це свою згоду. Теж саме стосується й випадку накладеної заборони за спадковим договором (ст. 1307 ЦК України). Тобто вчинити будь-який правочин із майном, що є предметом спадкового договору або договору довічного утримання, не має можливості доки не настануть підстави зняти заборону (припинення договору).
Зовсім інший вигляд мають справи із заборонами, накладеними за іпотечними договорами. Незважаючи на те, що

Накладення судом додаткового стягнення у вигляді конфіскації тварини — це результат недбалого ставлення господарів тварин до правил їх утримання. Як наслідок, в Україні судова практика склалася не на користь власників собак. Суди частіше займають позицію потерпілих. Проте, якщо Ваша собака стала підставою для скарги, треба дуже уважно віднестись до ситуації та контролювати її на кожному етапі, починаючи з надання пояснень, складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень в суді.

Майже кожне притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) супроводжується накладенням додаткового стягнення у вигляді конфіскації тварини. У багатьох випадках таке додаткове стягнення невиправдано. І майже в кожному випадку це є результатом недбалості власників собак.

ВИМОГИ ДО ТРИМАННЯ ТВАРИН

Почнемо з діючих правил тримання тварин, які містяться в ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого повод­ження» (далі — Закон), а саме:

Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення пос­тійного догляду за тваринами відповідно до вимог цього Закону.

Так, ст. 9 Закону встановлено особливості утримання домашніх тварин:

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:

–        забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;

–        дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:

–        безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

–        безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

–        безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати:

Ірина ВИСІЦЬКА,
адвокат, адвокатська фірма «Єфімов та партнери»
НОТАРІАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ВІДЧУЖЕННЯ АКЦІЙ:
продаж, міна, дарування та спадкування (процедура, правовстановлюючі документи, обов’язкові умови, згода подружжя і т. і.)
Акція як цінний папір згідно із ч. 2 ст. 194 ЦК України та ч. 1 ст. 4 Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі — Закон про цінні папери) є об’єктом права власності. Відповідно власник акцій (акціонер акціонерного товариства) на підставі ч. 1 ст. 319 ЦК України може на власний розсуд продати, обміняти, подарувати або заповісти третій особі належні йому акції. Водночас, оскільки акція є специфічним майном унаслідок поєднання в ній прав на акцію як річ (речові права) та права з акції (зобов’язальні права), чинне законодавство передбачає певні особливості при реалізації акціонером свого права власності на акції. Розглянемо ці особливості в розрізі нашої теми — нотаріального посвідчення договору відчуження акцій.
Нотаріальне посвідчення договору відчуження акцій: необхідність або примха?
За загальним правилом, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. № 710/ 97-ВР зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 710) угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін. Водночас, аналіз чинного законодавства свідчить про необхідність нотаріального посвідчення таких договорів щодо відчуження акцій:
– договору дарування акцій на суму, що перевищує 850 грн. Підстава — ч. 5 ст. 719 ЦК України, згідно із якою договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі — Декрет про систему валютного регулювання) до валютних цінностей відносить у тому числі і цінні папери, то ч. 5 ст. 719 ЦК України поширюється на вищевказаний договір дарування акцій;
– договору відчуження акцій, що є підставою внесення змін до статуту акціонерного товариства (далі — АТ), пов’язаних із зміною складу учасників АТ. Підстава — ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон про держреєстрацію), відповідно до якої для державної реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних із зміною складу учасників юридичної особи внаслідок переходу права власності на частку у статутному капіталі до іншої особи, державному реєстратору необхідно подати нотаріально посвідчений договір про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства.
Оскільки акції є пайовими цінними паперами, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (ч. 1 ст. 195 ЦК України, ч. 5 ст. 3 Закону про цінні папери), а посвідчені акціями права переходять до набувача одночасно з переходом права власності на акції (ч. 2 ст. 194 ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону про цінні папери), то для внесення змін до статуту АТ, які пов’язані із зміною складу акціонерів АТ, необхідно подати нотаріально посвідчений договір відчуження акцій.
Звертаємо увагу, що відчуження акцій зумовлює внесення змін до статутів не всіх АТ. Так, якщо в статуті АТ не закріплений конкретний перелік акціонерів, а міститься загальна вказівка на склад акціонерів (наприклад, що до складу акціонерів відноситься кожна юридична або фізична особа, яка має у власності акції АТ), то в разі зміни власника таких акцій вносити зміни до статуту АТ не потрібно, та, відповідно, немає необхідності нотаріально посвідчувати договір відчуження таких акцій.
У решті випадків договір відчуження акцій на підставі ч. 4 ст. 209 ЦК України може бути нотаріально посвідчений на вимогу фізичної або юридичної особи — сторони такого договору.
Процедура відчуження акцій у разі нотаріального посвідчення відповідного договору.
За приписами ч. 3 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, установленим ст. 203 цього Кодексу. А тому, якщо договір відчуження акцій підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню або одна із сторін вимагає нотаріального посвідчення такого договору, нотаріусу необхідно встановити відповідність договору вказаним загальним вимогам та отримати від сторін ряд документів для їх підтвердження. В свою чергу, такі необхідні документи можуть з’явитись у сторін лише в результаті вчинення певних необхідних дій, які ми і проаналізуємо нижче.
Купівля-продаж

Только в бодром горячем порыве, в страстной любви к своей родной стране и прекрасной профессии, смелости и энергии родится долгожданная победа. И не столько в отдельном порыве, сколько в упорной мобилизации всех сил, в том постоянном горении, которое медленно и неуклонно сдвигает горы, открывает неведомые глубины и выводит их на солнечную ясность…

2–5 июня в Польше прошла ХІV международная Нотариальная олимпиада 2016, в которой наша команда коллег приняла активное участие, завоевала серебро и заняла почетное второе место. Спешу  поделиться с Вами своими впечатлениями. Не только я, но и многие наши коллеги, так мало знают об успехах украинских нотариусов в олимпиаде, что считаю своим долгом рассказать об этом. Можно, конечно, написать: бегали и прыгали, выиграли призовое серебро в командном зачёте, но мне хочется окунуть вас в ту атмосферу усиленной подготовки и победы членов нашей сборной, которой я наслаждалась в эти несколько дней, бук­вально восхищаясь ими.

Наша замечательная команда уже не первый год выезжает на эти соревнования. Начало положила небольшая группа инициативных и бесстрашных семи коллег из Винницы, которые принесли нам первые медали. С каждым годом команда росла, присоединялись новые люди, география участников расширялась. В этом году в команде представлены почти все регионы Украины.

Познакомившись в этом году на съезде с коллегами, которые из года в год представляют Нотариальную палату Украины на этих играх, я почувствовала глубокий интерес к тому, что они делают. Я даже представить не могла, какая у них серьезная подготовка, сколько времени они тратят на тренировки и как самоотверженно выступают на играх. У меня была возможность принять участие в тренировках, которые проводил Анатолий Полищук в Белой церкви. Два дня непрерывного спорта — баскетбол, футбол, легкая атлетика. Трехчасовая тренировка по баскетболу досталась мне утром первого дня, и я поняла, что все более чем серьёзно! Скажем так, мои ноги еле шли. Когда я увидела тренировку по футболу, у меня отпали все сомнения, если кто-то из вас еще думает, что это хобби для ребят, я заявляю: это настоящий спорт! Тренировка атлетов — то, как ребята бегают, прыгают, не передать словами.

Итак, олимпиада! Парад команд нотариальных палат Европы. Каждая команда в национальной форме представляет страну, с флагами и под национальный гимн, во главе с председателями своих нотариальных палат. Пафосно и красиво — так, как это и должно быть! В тот миг, когда зажгли олимпийский огонь, дух победы посетил наши сердца, с этой минуты кровь в наших жилах стала бежать быстрее, как будто в вены влили адреналин. Невероятное волнение я читала в лицах своих коллег, волнение за личный результат, желание никого не подвести и достойно выступить! Переживают все, такие как я, впервые приехавшие, и те, кто приехал не первый раз. В этом году у большинства команд уровень подготовки очень высокий, невооружённым взглядом видно, кто привёз не нотариусов, а настоящих атлетов. Оценив соперников, поняли: игры будут нелегкими.

В день приезда все команды отдыхали, располагались в отеле, шёл дождь, а наша футбольная команда всем составом тренировалась на поле и это после трудной дороги (11 часов в автобусе, а у многих перед этим был ещё и поезд). Впечатляющее зрелище. Лица соперников, наблюдающих за тренировкой под дождём, выражали удивление и уважение, а меня переполняла гордость за наших футболистов! Непередаваемая атмосфера команды. Тут не подобрать слов. Эти общие завтраки и ужины всей командой за одним круглым столом, когда делимся победами и неудачами, кому-то оказываем медицинскую помощь, кого-то настраиваем на завтрашнюю победу и разрабатываем план выигрыша в общей эстафете или игре. Атмосфера большой дружной семьи.

На этих играх мы увидели много новых спортивных открытий! Анатолий Полищук, наш гениальный тренер сборной, грамотно и скрупулезно подошел к подбору участников, разглядел в каждом таланты и правильно направил их силы. Сколько верных советов он дал нам, чтобы мы получили прекрасный результат, не счесть. По крупицам он собрал в команду настоящих победителей и ни в ком не ошибся! Всем участникам оказывал медицинскую помощь, просто ходячая аптека!

Итак, новые участники. Остановлюсь на женщинах. Первое открытие на этих играх — Кравченко Ольга. Молодая, красивая, пластичная, в прошлом гимнастка. Как горная лань, она прыгала в высоту и длину, грациозно бежала, вытянув носок, танцевала на музыкальном конкурсе настоящий гимнастический танец. Своим участием она принесла нам золотую и две серебряные медали!

Второе открытие этих игр — Токарева Валентина, которая вышла на поле играть в футбол на равных с мужчинами. Единственная женщина на этой олимпиаде, играющая в футбол! Ее появление на поле сначала вызвало у соперников улыбку, а потом они прочно закрепили за ней прозвище «Месси»! Две голевые передачи этой хрупкой с виду девушки принесли команде 2 гола! Причем вторая была за 4 минуты до окончания тайма на первой минуте выхода Валентины на поле. Это было прекрасно! Она своей активной игрой заставляла наших ребят выкладываться еще больше, чтобы не уступать ей. Я думаю, в последующих играх она будет одним из лучших нападающих, и ребятам придется научиться ей доверять. Ее участие не ограничилось футболом, с ее помощью команда получила серебро в эстафете 4 × 100 м и выиграла золото в веселых стартах, теперь в наших рядах настоящая чемпионка, чья энергия заряжает всех на победу и никак иначе!

Следующие открытия этого года — Сперчун Александр, Чапский Артем,  Матвиенко Сергей, Терещук Иван, которые тоже впервые участвовали в олимпиаде. Их участие в таком сложнейшем на олимпиаде конкурсе, как перетягивание каната, не оставило противникам никаких шансов на успех. В результате ещё одно золото в корзине нашей команды! И золото, добытое Матвиенко Сергеем в поднятии гири, бук­вально вырвано с разницей на одно поднятие из рук польского соперника! Александр Сперчун — не новичок на олимпиаде, но столь активно и успешно выступал впервые! Его заплыв в эстафете 4 × 25 м буквально вытянул команду к золоту в этом виде соревнований. Неоценимы его усилия и в перетягивании каната, наши мужчины были самыми сильными и крепкими! Анросов Евгений, такой фактурный, я бы сказала, типичный футболист, играл в защите и делал это прекрасно, я сбилась со счета, сколько он отразил мячей от наших ворот. Яркий, мощный дебют! Надеюсь, в будущем тебе дадут возможность проявить себя и в нападении!

Хочется выделить и тех, кто из года в год славит нас на олимпиаде, знакомит зарубежных коллег с нашим нотариатом, является нашей гордостью и лицом. Снова начну с дам. Конечно же, нельзя обойти вниманием прекрасную, неповторимую Маковецкую Елену, которая из года в год собирала все золотые медали на всех дистанциях на своей дорожке в бассейне. Как она это делает, сильно, мощно, красиво и уверенно, превосходное мастерство и грация. Спасибо ей за то, что и в этом году она — призер всех заплывов! Наша золотая рыбка.

Процюк Светлана — наше непревзойденное дарование и сокровище! Выиграть в шахматы у всех, ну вот абсолютно у всех! У всех женщин, а на закуску еще и у всех мужчин! Преклоняюсь перед тонким умом юного дарования, аплодисменты!

Не уступают и мужчины. Усик Иван, молодой, спортивный, добрейший, успешный и незаменимый наш спортсмен. Прекрасный тандем — он и его супруга, Усик Анжела. Девушка, бегущая, как ветер, мужчина, прыгающий через перекладину так легко, как перо, и плывущий в эстафете на 25 мет­ров, без очков, ни разу не всплывая на поверхность, как горное течение.

Наши теннисистки, Хомич Оксана и Грибанова Ольга, показавшие свое мастерство и до последнего сражающиеся за победу, Рычок Руслана получившая медаль в настольном теннисе и прекрасно справившаяся с задачей в конкурсе перетягивания каната. Верповская Елена, яркая, успешная, незаменимая, прыгающая, самая активная спортсменка соревнований, нереально быстро бегающая, прекрасно поющая, наша самая солнечная батарейка!

Футбольная команда, вот и до вас добралась! Ребята, вы лучшие! Я восхищаюсь вами! Борис Кот, ты непревзойденный, ты просто был везде на поле, во всех флангах, бесконечно много прекрасных передач и, конечно, гол. Рогоза Александр — сумасшедшая активность, ты один из лучших, лично для меня, игроков. Рудюк Максим, ты просто настоящая звезда! Ты — открытие для всех нас! Никто не ожидал, что ты станешь лучшим бомбардиром турнира! Респект и уважение! Все игроки, абсолютно все наши футболисты, вы — самые замечательные. Такого самопожертвования, воли к победе, энергии я не наблюдала еще никогда. Я снимаю перед вами шляпу и горжусь вами! Мы все гордимся вами.

Последний вечер, награждения, радость победы и удивительный салют! У нас серебряная медаль в командном зачете! С победой всех нас!

Отдельное спасибо Полищуку Анатолию и Беднову Александру, за то что принимаете в этом участие и таким образом делаете наших славных коллег дружными, учите их общаться и объединяться ради общей победы. Вы делаете нереальную работу, тратите столько времени без должной поддержки Нотариальной палаты и внимания. Надеюсь, ваши домашние вас понимают и ценят, низкий вам поклон за то, что наша команда сегодня такая, какая она есть и выигрывает!

Я очень надеюсь, что мне удалось передать наши эмоции и переживания. Верю, что в будущем наша команда тоже будет представлена, как и у других стран, президентом нашей Нотариальной палаты и в полном объеме профинансирована, так же как и все команды Европы.

Дорогие друзья, я должна была написать небольшую статью об олимпиаде, но разве можно написать не много о столь многом? Как можно 2–3 абзацами передать эту историю и накал тех страстей, которые кружили нас эти 3 дня? Прошу прощения у всех коллег, кого не упомянула сегодня, но спешу всех заверить, что вы все навсегда в моем сердце и я вас всех очень люблю. Если бы я могла обнять вас всех сразу, я бы это сделала! Большое спасибо всем за то, что вы делаете. За то, как вы нас славите! За то, что вы ценой своего здоровья, средств, времени славите наш нотариат на международном уровне. Вы достойны самых высоких наград и уважения всех наших коллег, членов своих семей и ваших детей!

2–5 июня в Польше прошла ХІV международная Нотариальная олимпиада 2016, в которой наша команда коллег приняла активное участие, завоевала серебро и заняла почетное второе место. Спешу  поделиться с Вами своими впечатлениями. Не только я, но и многие наши коллеги, так мало знают об успехах украинских нотариусов в олимпиаде, что считаю своим долгом рассказать об этом. Можно, конечно, написать: бегали и прыгали, выиграли призовое серебро в командном зачёте, но мне хочется окунуть вас в ту атмосферу усиленной подготовки и победы членов нашей сборной, которой я наслаждалась в эти несколько дней, бук­вально восхищаясь ими.

Наша замечательная команда уже не первый год выезжает на эти соревнования. Начало положила небольшая группа инициативных и бесстрашных семи коллег из Винницы, которые принесли нам первые медали. С каждым годом команда росла, присоединялись новые люди, география участников расширялась. В этом году в команде представлены почти все регионы Украины.

Познакомившись в этом году на съезде с коллегами, которые из года в год представляют Нотариальную палату Украины на этих играх, я почувствовала глубокий интерес к тому, что они делают. Я даже представить не могла, какая у них серьезная подготовка, сколько времени они тратят на тренировки и как самоотверженно выступают на играх. У меня была возможность принять участие в тренировках, которые проводил Анатолий Полищук в Белой церкви. Два дня непрерывного спорта — баскетбол, футбол, легкая атлетика. Трехчасовая тренировка по баскетболу досталась мне утром первого дня, и я поняла, что все более чем серьёзно! Скажем так, мои ноги еле шли. Когда я увидела тренировку по футболу, у меня отпали все сомнения, если кто-то из вас еще думает, что это хобби для ребят, я заявляю: это настоящий спорт! Тренировка атлетов — то, как ребята бегают, прыгают, не передать словами.

Итак, олимпиада! Парад команд нотариальных палат Европы. Каждая команда в национальной форме представляет страну, с флагами и под национальный гимн, во главе с председателями своих нотариальных палат. Пафосно и красиво — так, как это и должно быть! В тот миг, когда зажгли олимпийский огонь, дух победы посетил наши сердца, с этой минуты кровь в наших жилах стала бежать быстрее, как будто в вены влили адреналин. Невероятное волнение я читала в лицах своих коллег, волнение за личный результат, желание никого не подвести и достойно выступить! Переживают все, такие как я, впервые приехавшие, и те, кто приехал не первый раз. В этом году у большинства команд уровень подготовки очень высокий, невооружённым взглядом видно, кто привёз не нотариусов, а настоящих атлетов. Оценив соперников, поняли: игры будут нелегкими.

В день приезда все команды отдыхали, располагались в отеле, шёл дождь, а наша футбольная команда всем составом тренировалась на поле и это после трудной дороги (11 часов в автобусе, а у многих перед этим был ещё и поезд). Впечатляющее зрелище. Лица соперников, наблюдающих за тренировкой под дождём, выражали удивление и уважение, а меня переполняла гордость за наших футболистов! Непередаваемая атмосфера команды. Тут не подобрать слов. Эти общие завтраки и ужины всей командой за одним круглым столом, когда делимся победами и неудачами, кому-то оказываем медицинскую помощь, кого-то настраиваем на завтрашнюю победу и разрабатываем план выигрыша в общей эстафете или игре. Атмосфера большой дружной семьи.

На этих играх мы увидели много новых спортивных открытий! Анатолий Полищук, наш гениальный тренер сборной, грамотно и скрупулезно подошел к подбору участников, разглядел в каждом таланты и правильно направил их силы. Сколько верных советов он дал нам, чтобы мы получили прекрасный результат, не счесть. По крупицам он собрал в команду настоящих победителей и ни в ком не ошибся! Всем участникам оказывал медицинскую помощь, просто ходячая аптека!

Итак, новые участники. Остановлюсь на женщинах. Первое открытие на этих играх — Кравченко Ольга. Молодая, красивая, пластичная, в прошлом гимнастка. Как горная лань, она прыгала в высоту и длину, грациозно бежала, вытянув носок, танцевала на музыкальном конкурсе настоящий гимнастический танец. Своим участием она принесла нам золотую и две серебряные медали!

Второе открытие этих игр — Токарева Валентина, которая вышла на поле играть в футбол на равных с мужчинами. Единственная женщина на этой олимпиаде, играющая в футбол! Ее появление на поле сначала вызвало у соперников улыбку, а потом они прочно закрепили за ней прозвище «Месси»! Две голевые передачи этой хрупкой с виду девушки принесли команде 2 гола! Причем вторая была за 4 минуты до окончания тайма на первой минуте выхода Валентины на поле. Это было прекрасно! Она своей активной игрой заставляла наших ребят выкладываться еще больше, чтобы не уступать ей. Я думаю, в последующих играх она будет одним из лучших нападающих, и ребятам придется научиться ей доверять. Ее участие не ограничилось футболом, с ее помощью команда получила серебро в эстафете 4 × 100 м и выиграла золото в веселых стартах, теперь в наших рядах настоящая чемпионка, чья энергия заряжает всех на победу и никак иначе!

Следующие открытия этого года — Сперчун Александр, Чапский Артем,  Матвиенко Сергей, Терещук Иван, которые тоже впервые участвовали в олимпиаде. Их участие в таком сложнейшем на олимпиаде конкурсе, как перетягивание каната, не оставило противникам никаких шансов на успех. В результате ещё одно золото в корзине нашей команды! И золото, добытое Матвиенко Сергеем в поднятии гири, бук­вально вырвано с разницей на одно поднятие из рук польского соперника! Александр Сперчун — не новичок на олимпиаде, но столь активно и успешно выступал впервые! Его заплыв в эстафете 4 × 25 м буквально вытянул команду к золоту в этом виде соревнований. Неоценимы его усилия и в перетягивании каната, наши мужчины были самыми сильными и крепкими! Анросов Евгений, такой фактурный, я бы сказала, типичный футболист, играл в защите и делал это прекрасно, я сбилась со счета, сколько он отразил мячей от наших ворот. Яркий, мощный дебют! Надеюсь, в будущем тебе дадут возможность проявить себя и в нападении!

Хочется выделить и тех, кто из года в год славит нас на олимпиаде, знакомит зарубежных коллег с нашим нотариатом, является нашей гордостью и лицом. Снова начну с дам. Конечно же, нельзя обойти вниманием прекрасную, неповторимую Маковецкую Елену, которая из года в год собирала все золотые медали на всех дистанциях на своей дорожке в бассейне. Как она это делает, сильно, мощно, красиво и уверенно, превосходное мастерство и грация. Спасибо ей за то, что и в этом году она — призер всех заплывов! Наша золотая рыбка.

Процюк Светлана — наше непревзойденное дарование и сокровище! Выиграть в шахматы у всех, ну вот абсолютно у всех! У всех женщин, а на закуску еще и у всех мужчин! Преклоняюсь перед тонким умом юного дарования, аплодисменты!

Не уступают и мужчины. Усик Иван, молодой, спортивный, добрейший, успешный и незаменимый наш спортсмен. Прекрасный тандем — он и его супруга, Усик Анжела. Девушка, бегущая, как ветер, мужчина, прыгающий через перекладину так легко, как перо, и плывущий в эстафете на 25 мет­ров, без очков, ни разу не всплывая на поверхность, как горное течение.

Наши теннисистки, Хомич Оксана и Грибанова Ольга, показавшие свое мастерство и до последнего сражающиеся за победу, Рычок Руслана получившая медаль в настольном теннисе и прекрасно справившаяся с задачей в конкурсе перетягивания каната. Верповская Елена, яркая, успешная, незаменимая, прыгающая, самая активная спортсменка соревнований, нереально быстро бегающая, прекрасно поющая, наша самая солнечная батарейка!

Футбольная команда, вот и до вас добралась! Ребята, вы лучшие! Я восхищаюсь вами! Борис Кот, ты непревзойденный, ты просто был везде на поле, во всех флангах, бесконечно много прекрасных передач и, конечно, гол. Рогоза Александр — сумасшедшая активность, ты один из лучших, лично для меня, игроков. Рудюк Максим, ты просто настоящая звезда! Ты — открытие для всех нас! Никто не ожидал, что ты станешь лучшим бомбардиром турнира! Респект и уважение! Все игроки, абсолютно все наши футболисты, вы — самые замечательные. Такого самопожертвования, воли к победе, энергии я не наблюдала еще никогда. Я снимаю перед вами шляпу и горжусь вами! Мы все гордимся вами.

Последний вечер, награждения, радость победы и удивительный салют! У нас серебряная медаль в командном зачете! С победой всех нас!

Отдельное спасибо Полищуку Анатолию и Беднову Александру, за то что принимаете в этом участие и таким образом делаете наших славных коллег дружными, учите их общаться и объединяться ради общей победы. Вы делаете нереальную работу, тратите столько времени без должной поддержки Нотариальной палаты и внимания. Надеюсь, ваши домашние вас понимают и ценят, низкий вам поклон за то, что наша команда сегодня такая, какая она есть и выигрывает!

Я очень надеюсь, что мне удалось передать наши эмоции и переживания. Верю, что в будущем наша команда тоже будет представлена, как и у других стран, президентом нашей Нотариальной палаты и в полном объеме профинансирована, так же как и все команды Европы.

Дорогие друзья, я должна была написать небольшую статью об олимпиаде, но разве можно написать не много о столь многом? Как можно 2–3 абзацами передать эту историю и накал тех страстей, которые кружили нас эти 3 дня? Прошу прощения у всех коллег, кого не упомянула сегодня, но спешу всех заверить, что вы все навсегда в моем сердце и я вас всех очень люблю. Если бы я могла обнять вас всех сразу, я бы это сделала! Большое спасибо всем за то, что вы делаете. За то, как вы нас славите! За то, что вы ценой своего здоровья, средств, времени славите наш нотариат на международном уровне. Вы достойны самых высоких наград и уважения всех наших коллег, членов своих семей и ваших детей!