КОНФІСКАЦІЯ СОБАКИ: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ

Накладення судом додаткового стягнення у вигляді конфіскації тварини — це результат недбалого ставлення господарів тварин до правил їх утримання. Як наслідок, в Україні судова практика склалася не на користь власників собак. Суди частіше займають позицію потерпілих. Проте, якщо Ваша собака стала підставою для скарги, треба дуже уважно віднестись до ситуації та контролювати її на кожному етапі, починаючи з надання пояснень, складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень в суді.

Майже кожне притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) супроводжується накладенням додаткового стягнення у вигляді конфіскації тварини. У багатьох випадках таке додаткове стягнення невиправдано. І майже в кожному випадку це є результатом недбалості власників собак.

ВИМОГИ ДО ТРИМАННЯ ТВАРИН

Почнемо з діючих правил тримання тварин, які містяться в ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого повод­ження» (далі — Закон), а саме:

Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення пос­тійного догляду за тваринами відповідно до вимог цього Закону.

Так, ст. 9 Закону встановлено особливості утримання домашніх тварин:

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:

–        забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;

–        дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:

–        безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

–        безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

–        безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати:

МАРИНА ЗЄНІКОВА отримати повну версію статті