АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Вих. № 4 від «12» березня 2010 року
На № _____ «___» _______ 2010 року
Президенту України
Януковичу В. Ф.
Вельмишановний пане Президенте!
10 березня цього року Верховна Рада України прийняла ряд законів, спрямованих на зняття суперечностей у законодавстві про боротьбу із корупцією. Одночасно було прийнято закон про відтермінування вступу в дію пакета антикорупційних законів до 01.01.2011 р.
Повинні зауважити, що, на превеликий жаль, не всі протиріччя, пробіли були усунуті в законах, прийнятих 10.03.2010 р. На їх подолання спрямовані законопроекти, подані народними депутатами України (№ 4119, № 5466, № 5468, № 5470, № 5493-1, № 6143), які не були розглянуті у зв’язку із першочерговістю вирішення важливих для країни питань створення парламентської коаліції та формування уряду країни.
Вважаємо, що рішення Верховної Ради України з цього приводу повинні бути підтримані у повному обсязі. Підставами для такої позиції є наявність чисельних неузгодженостей у антикорупційному законодавстві, які так і залишились неврегульованими. На вказані пробіли неодноразово звертали увагу народні депутати, представники юридичної наукової громадськості і практики.
Основне питання, яке залишається спірним, пов’язане із визначенням кола суб’єктів корупційних діянь. У прийнятому Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2009. — № 45. — Ст. 691) в ст. 2 воно визначено надзвичайно широко. Це може призвести до невиправданого посилення репресії в країні, зміни вектору політики у сфері боротьби зі злочинністю з гуманізаційного на антигуманізаційний, призведе до зростання прошарку осіб, притягнутих до юридичної відповідальності, що суттєво вплине на моральний клімат у суспільстві.
Одночасно, визначаючи в якості суб’єктів корупційних діянь ті чи інші категорії осіб, законодавці не врахували вже існуючі механізми правової відповідальності, які поширюються на вказаних осіб, що привело до фактичного дубляжу відповідальності. Будучи представником нотаріальної громадськості України, дозволю собі проілюструвати ці положення на прикладі нотаріусів. Так, визначаючи нотаріусів в якості суб’єктів корупційних діянь, законодавці визначили як корупційні такі дії, як: одержання неправомірної вигоди, підкуп, незаконне сприяння фізичним та юридичним особам, порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва, незаконне входження до складу правління чи інших керівних органів суб’єктів господарювання і т. ін. За усі ці дії передбачено накладення адміністративного штрафу. Одночасно чинне законодавство «Про нотаріат» за ці ж самі дії передбачає більш суворе покарання — позбавлення особи права на заняття нотаріальною діяльністю, що по суті є більш суворим видом відповідальності.
Наступна проблема пов’язана із спільною роботою родичів. Знов таки прокоментуємо це на прикладі нотаріусів. Надзвичайно поширеним у нашому середовищі є таке явище, як династія. Часто батьки, які мають значний досвід роботи, передають його своїм нащадкам, приймаючи їх на роботу в якості помічників нотаріусів. Викає питання: що у цьому поганого? Яка у цьому корупція? Така заборона призведе до розриву професійних спадкових зв’язків, які вітаються у цивілізованих країнах. Одночасно в умовах економічної кризи і викликаного нею високого рівня безробіття «на вулиці» залишаться десятки, сотні громадян, що теж негативно вплине на моральний стан суспільства.
Існують і інші проблеми, які потребують законодавчого вирішення. Шлях прийняття законів з прискореним введенням в дію і подальшого їх постійного вдосконалення не вбачається перспективним. Як юристи вважаємо, що закон повинен бути відпрацьованим на 100 % з тим, щоб до нього не повертатись щонайменше 5–7 років. Тоді можна говорити про стабільність законодавства, про правову державу.
На ліквідацію цих та інших пробілів і суперечностей і спрямовані законопроекти, подані народними депутатами, які залишились нерозглянутими 10.03.2010 р.
У зв’язку із наведеним звертаємось до Вас, пане Президент, з проханням підтримати прийняті Верховною Радою України закони та дати можливість народним депутатам доопрацювати законодавство про боротьбу із корупцією, яке на нашу думку, у цілому, є надзвичайно необхідним Україні.

З повагою
Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Марченко В. М.

Як відомо, Верховна Рада України прий­няла, а Президент України підписав Закон України від 14.07.2015 № 596-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (далі — Закон № 596), який набув чинності 8 серпня 2015 року (Голос України від 08.08.2015 № 145), окрім деяких положень, які набувають чинності одночасно із набуттям чинності Законом «Про Національну поліцію».

Зазначений Закон № 596 вносить суттєві зміни до низки законодавчих актів, які стосуються упровадження систем автоматичної фотозйомки і/або відеофіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На думку авторів Закону № 596, він дозволить суттєво зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод і постраждалих у них людей, виключити корупційну складову при виявленні та фіксації правопорушень і оформленні відповідних адміністративних матеріалів, удосконалити відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та наблизить їх до європейських стандартів.

Слід зазначити, що така система є не новою для України, вона позитивно зарекомендувала себе в багатьох інших країнах, зокрема в Німеччині, Швеції, Великій Британії, Італії, Швейцарії, Австрії, Нідерландах, Франції та ін.

Розглянемо основні положення Закону № 596 та спробуємо спрогнозувати, чого слід очікувати від його впровадження у практиці правоохоронних органів.

Варто зауважити, що зміни торкнулися Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі — КУпАП) та Закону України «Про дорожній рух». Основних концептуальних змін не так вже і багато.

По-перше, визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні (що є ноу-хау для вітчизняного законодавства) та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб.

По-друге,

ДИРЕКТИВА О СЛУЖЕБНЫХ И ИНЫХ ОБЯЗАННОСТЯХ ЧЛЕНОВ РЕЙНСКОЙ НОТАРИАЛЬНОЙ ПАЛАТЫ
от 17 февраля 2000 года (Рейнская нотариальная палата, Сообщения, Официальный раздел, от 10 марта 200 года, Nr. 1/2000, стр. 1), последние изменения внесены постановлением от 6 мая 2006 года (Рейнская нотариальная палата, Сообщения, Официальный раздел, Nr. 1/2006)
Рейнская нотариальная палата приняла следующую директиву, руководствуясь § 67 абз. 2 Феде¬рального Уложения о нотариате (ФУН). Эта директива является непосредственно действующим правом для нотариусов, являющихся членами палаты. В директиве названы не все служебные и иные обязанности нотариусов. Директива не освобождает нотариуса от обязанности действовать под личную ответственность.
І. СОБЛЮДЕНИЕ ПРАВИЛ НЕЗАВИСИМОСТИ И ОБЪЕКТИВНОСТИ НОТАРИУСА
1.1. Нотариус является объективным консультантом по правовым вопросам и должен оказывать помощь всем сторонам без исключения.
1.2. Нотариус обязан оставаться беспристрастным в ходе осуществления консультирования, при составлении проектов документов и написании заключений, даже если такая деятельность осуществляется по поручению одной из сторон. Это правило действует и в случае представления в соответствии с законодательством одной из сторон в судах или государственных учреждениях в процессах по делам, связанным с государственным реестром, поземельной книгой, правом наследования, в связи с уплатой налогов при покупке земельных участков, получении наследства, получении имущества в дар, равно как и в процедурах выдачи разрешений.
2. Профессиональная деятельность нотариуса, а также работа по совместительству, не требующая разрешения либо осуществляемая с разрешения, не должны наносить ущерб его независимости и объективности.
3. Адвокат с правами нотариуса обязан своевременно до начала своей работы объявить сторонам, действует ли он в качестве адвоката или нотариуса.
II. ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ В СООТВЕТСТВИИ С § 14 АБЗ. 3 ФУН
1. Нотариус обязан осуществлять процедуру засвидетельствования в соответствии с законодательными требованиями засвидетельствования, обеспечивая, прежде всего, выполнение функции защиты и разъяснения и избегая любой видимости необъективности. В особенности это касается случаев засвидетельствования большого числа аналогичных юридических сделок, одним из участников или выгодоприобретателем в которых является одно и то же лицо. Сюда же относится и необходимость предоставления сторонам возможностей обсудить предмет засвидетельствования.
Вследствие этого, следующее поведение нотариуса является недопустимым:
a) систематическое засвидетельствование с участием представителя, не обладающего представительскими полномочиями;
b) систематическое засвидетельствование с участием уполномоченного представителя, если в ходе предшествующей процедуры не было установлено, что засвидетельствовавший доверенность нотариус мог проинформировать доверителя о содержании заключаемой юридической сделки;
c) систематическое засвидетельствование с участием сотрудников нотариуса в качестве его представителей, за исключением исполнительных сделок; к сотрудникам приравниваются лица, с которыми нотариус объединился для совместного осуществления профессиональной деятельности, а также лица, которые занимают соседние с ним помещения; требование финансирования залога на недвижимое имущество исполнительной сделкой не является;
d) систематическое разделение договоров на оферты и акцепты; в случае, если такое разделение оправдано по объективным причинам, предложение должно быть основано на той части договора, которая требует большего дополнительного разъяснения;
e) одновременное принятие документов от более чем пяти различных сторон.
2. Недопустимо также нецелесообразное упоминание в исходном документе важных деловых соглашений (§ 13a Закона о порядке совершения удостоверений).

ГАЛИНА ПОДГОРНА,
приватний нотаріус Краснодонського міського нотаріального округу Луганської області
ПОДАННЯ ЗАЯВИ ШЛЯХОМ НАДСИЛАННЯ ПОШТОЮ
Пунктом 5 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі — Порядок № 868) встановлено, що подання документів для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється особисто заявником або шляхом надсилання поштою з описом вкладення.
Згідно з п. 8 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.
Відповідно до п. 11 Порядку № 868 під час подання заяви шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат», крім випадків, коли заявником виступає орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції № 1841/5 від 14.12.2012, № 1729/5 від 19.08.2013, № 748/5 від 12.05.2014) затверджені форми заяв, які можна поділити на такі групи:
І група — заяви, які можуть передаватись поштою (через оператора поштового зв’язку чи кур’єрську службу), при цьому справжність підпису заявника на таких заявах має бути засвідчена нотаріально, що випливає зі змісту п. 5, ч. 1 п. 11, п. 18 Порядку № 868 та п. 5 і ч. 1 п. 11 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі — Порядок надання інформації).
Це всі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
щодо права власності;
щодо права власності на єдиний майновий комплекс;
щодо іншого речового права;
щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс;
щодо обтяження речового права;
щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс;
щодо відмови від речового права;
щодо припинення прав та їх обтяжень у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна;
а також заяви:
про відкликання заяви;
про надання інформації з Держав­ного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ІІ група — заяви, які можуть передаватись поштою, але при цьому нотаріальне засвідчення на них справжності підпису заявника не вимагається, тому що заявником може виступати лише орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, що випливає зі змісту ч. 2 п. 11, п. 85 Порядку № 868 та ч. 2 п. 11 Порядку надання інформації:
заява про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ІІІ група — заяви, можливість надіслання поштою для яких взагалі не передбачена (ані Порядком № 868, ані Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5):
про внесення змін до запису Дер­жав­ного реєстру речових прав на нерухоме майно;
про скасування;
про надання дубліката свідоцтва про право власності.
Вимоги до заповнення заяв (запитів) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1841/5), передбачають можливість заповнення заяв за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи вказуються повністю. Дати заповнюються арабськими цифрами у форматі — «день, місяць, рік».
Не допускаються у заяві підчищення, дописки, закреслення чи інші виправлення.
У блоках заяви (запиту), які містять альтернативні значення (наприклад, форма власності, тип об’єкта тощо), обирається необхідне значення, яке позначається символом .
Заява засвідчується підписом заявника з проставлянням дати її заповнення.
Для отримання заявником смс-повідомлення / електронного листа про прий­няте рішення за результатом розгляду заяви (запиту) у полі заяви (запиту) «Телефон заявника / електронна пошта» вказується номер мобільного телефону/адреса електронної пошти.

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно

НОТАРІУС ПІД ЧАС ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ:
– НЕ ПОДАТКОВИЙ АГЕНТ;
– НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПОДАВАТИ ОРГАНАМ ДПС ЗВІТ ЗА ФОРМОЮ № 1­ДФ;
– НЕ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВИЛЬНІСТЬ ОБЧИСЛЕННЯ, НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ ПЛАТНИКОМ;
– НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИТЯГНУТИМ ДО ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА ПІДСТАВІ СТАТЕЙ 119, 120 ПК УКРАЇНИ
Рівненський окружний адміністративний суд
Позивач: Головне управління юстиції в Рівненській області, адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22А, тел./факс: (0362) 22-42-80, e-mail: rivnejust@mail.rv.ua
Відповідач: Здолбунівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, адреса: …
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №____ від 03 липня 2013 року
03 липня 2013 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення № _____ від 03 липня 2013 року, відповідно до якого на позивача накладено штрафну санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (копія додається).
Підставою для накладення штрафу був акт перевірки № 151/17-311 від 12 квітня 2013 року, яким було встановлено, що розрахунок форми №1-ДФ за ІІ квартал 2012 року (р.н. 38686 від 10.07.2012 року) подано з недостовірними відомостями, чим порушено відповідні норми Податкового кодексу (копія акту додається).
Вказане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним (скасуванню) з наступних підстав.
По-перше, подаючи відповідну форму № 1-ДФ ні позивач, ні нотаріус державної нотаріальної контори, який заповнював форму, не діяли як податкові агенти, оскільки відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків, оскільки згідно п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Тобто ні позивач, ні нотаріус державної нотаріальної контори не уповноважені законом вчиняти відповідні дії щодо платника податків за ідентифікаційним номером 2607016078 і відповідно, не виступають в даному випадку податковими агентами;
По-друге, подання інформації про отримання спадщини фізичною особою здійснювалося позивачем та заповнювалось нотаріусом на виконання п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України у формі №1-ДФ, оскільки відсутня будь-яка інша затверджена ДПС України форма подання інформації про отримані доходи, як спадщини, для не податкових агентів.
Нотаріус міг взагалі в довільній формі, не використовуючи форму № 1-ДФ, проінформувати ДПС про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» були затвердженні форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку наказом № 1020 від 24.12.2010 р. зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за № 46/18784. Відповідно до цього наказу така форма № 1-ДФ подається виключно податковими агентами у строки, встановлені Податковим кодексом України (в подальшому ПКУ) для податкового кварталу.
Нотаріуси як самозайняті особи виступають податковими агентами тільки у випадку нарахування та виплати доходу ними їх найманим працівникам.
У випадку ж виконання вимог п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріуси не виступають податковими агентами, а лише інформують органи ДПС про те, що мало місце оформлення того чи іншого документу, в даному випадку, — свідоцтва про право на спадщину, використовуючи форму №1-ДФ як найзручнішу для обробки органами ДПС України.
По-третє, вимоги п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо подачі у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування, встановлено виключно для податкових агентів, а тому посилання відповідача у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем положень ст. 54, 70, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України не відповідає реальним обставинам, у зв’язку із якими подавалася форма № 1-ДФ, та не може обґрунтовувати правомірність накладення на позивача штрафу за щоквартальне подання нотаріусом до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори інформації про вчинені нотаріальні дії (п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України).
П. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України, на порушення якого посилається відповідач в податковому повідомленні-рішенні, яке оскаржується, застосовується тільки за неподання або порушення порядку подання платником податків (нотаріус не є платником податків в даному випадку) інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, передбаченого цим Кодексом, та містить штрафні санкції в розмірі 85 та 170 грн., і теж не може бути застосована в даному випадку, оскільки інформація була подана у порядку, встановленому для податковому розрахунку з дотриманням строків.
П. 1.192 ст. 119 Податкового кодексу України теж встановлює відповідальність саме для платників податків, якими не є нотаріуси.
З огляду на сказане вище, податкове повідомлення-рішення № 0001401703 від 19 квітня 2013 року не ґрунтується на законі і підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 17, 104–107, 117 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:

Повертаючись до питання номенклатури справ у нотаріальному діловодстві, варто зауважити, що в багатьох регіонах України спостерігається практика складання індивідуальної номенклатури справ, яка повністю відтворює типову номенклатуру.

Спробую апелювати до такої практики та викласти свою думку щодо складання індивідуальної номенклатури.

Якість документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву загалом значною мірою залежать від організації зберігання документів, зокрема від їх систематизації та класифікації. Швидкий пошук потрібних документів можливий лише за умови їх чіткої науково обґрунтованої класифікації. Вона позначається також на подальшому зберіганні документів та користуванні ними в архівах.

Найпростіша класифікація документів — це їх групування у справи.  Справа — це сукупність документів, що стосуються одного питання чи напряму діяльності установи або особи і зберігаються в окремій теці (палітурці).

Спеціальним класифікаційним довідником, що визначає порядок розподілу документів по справах, є номенклатура справ, тобто  обов’язковий для кожної установи систематизований і проіндексований список назв справ із зазначенням строків їх зберігання.

Назва справи, включеної до номенклатури, виноситься потім на обкладинку справи і стає її заголовком.

Номенклатура справ — документ багатоцільового призначення.Зокрема, її головним призначенням є систематизація документів, тобто вона  є планом розподілу документів після їх виконання у справи і таким чином визначає систему зберігання документів в установі.

Номенклатура справ використовується замість опису як обліковий документ при передачі в архів установи справ з терміном зберігання до 10 років включно. Номенклатура справ є основою при складанні опису на справи постійного збе­рігання та зберігання понад 10 років. Вона має бути в кожній установі, організації, закладі тощо й містити всі документи, що складаються у процесі їх діяльності.

Номенклатура справ має довідкове значення при вивченні структури установи.

У діловодстві є три види номенклатури справ: типова, примірна та конкрет­на (індивідуальна).

Широке застосування отримали типові та примірні номенклатури справ, що складаються для однорідних за характером діяльності організацій. Вони дозво­ляють установити єдину систему формування справ, уніфікувати заголовки до однорідних документів,  визначити для них єдині терміни зберігання.

Типова номенклатура справ встановлює типовий склад справ для установ, однорідних за характером діяльності, з єдиною системою індексації, і є норма­тивним актом.

Типова номенклатура справ розробляється органами типового рівня організацій, що належать до сфери управління установи, і використовується ними як методичні посібники під час складання індивідуальної номенкла­тури справ.

Незалежно від наявності типової чи примірної номенклатури кожна установа повинна мати індивідуальну, тобто власну, конкретну номенклатуру справ.

За умови існування типової або примірної номенклатури справ для цієї категорії установ їх використовують як посібники під час складання індивідуальної номенклатури справ установи. У цьому випадку до індивідуальної номенклатури справ установи переносяться з типової або примірної номенклатури справ заголовки справ, які передбачається завести в діловодстві установи,конкретизовані з урахуванням її специфіки, а також строки зберігання справ.

Увага! Повна версія статті доступна всім бажаючим без обмежень за посиланням нижче. До Вашої уваги представлений ознайомлюючий фрагмент.

ОБМЕН ОПЫТОМ РОССИЙСКИХ И ИТАЛЬЯНСКИХ НОТАРИУСОВ
С 7 по 14 октября 2012 г. по приглашению итальянских коллег в Риме находилась делегация Московской городской нотариальной палаты во главе с президентом К.А. Корсиком.
Итальянские коллеги тепло встретили прибывших в составе делегации нотариусов Москвы и Московской области перед входом в здание Римской нотариальной палаты. Затем, уже в более официальной обстановке, руководитель нотариального сообщества Италии Паскуале и президент Римской нотариальной палаты Маурицио Д’Эрико обменялись приветствиями и сувенирами с К.А. Корсиком, отметив важное значение сотрудничества двух стран.
Президент Московской городской нотариальной палаты К.А. Корсик рассказал об организации нотариата в России, остановился на вопросах создания и ведения единого реестра завещаний, брачных контрактов, доверенностей и залогов движимого имущества, привел статистические данные, характеризующие структуру и масштабы нотариальных действий в стране.
Он, в частности, подчеркнул, что как родоначальники латинского нотариата итальянские нотариусы являются инициаторами многих международных инициатив и пользуются уважением в юридических кругах. Поэтому российским нотариусам, без сомнения, опыт работы итальянских коллег весьма полезен. «Я также приглашаю представителей нотариального сооб­щества Ита­лии, — сказал К.А. Корсик, — посетить Москву, где они встретят радушный прием и получат возможность ознакомиться с культурными ценностями России».
Со своей стороны, руководители итальянского нотариата рассказали об истории и организации деятельности нотариусов в Италии, о месте и роли национальной нотариальной палаты в системе государственных учреждений. Они осветили финансирование и практическую работу по созданию специальных баз данных и компьютерного обеспечения работы нота­риусов, а также об их участии в законодательной и правоприменительной практике.
Итальянские коллеги не без гордости сообщили, что к ним недавно обратился президент Соединенных Штатов Америки Барак Обама, обеспокоенный мошенничеством в сфере сделок с недвижимостью. В США рассматривается возможность применения итальянского опыта работы нотариусов и регистрационных органов. С этой целью в качестве консультантов и экспертов для работы в соответствующих комиссиях в США были приглашены четыре нотариуса из Италии. Не исключено, что Вашингтоном будет использован итальянский опыт работы с недвижимостью и, соответственно, будут расширены границы латинского нотариата.

ДЕЛЕГАЦИЯ РОССИЙСКИХ НОТАРИУСОВ В РИМЕ НА ТЕРРИТОРИИ ВАТИКАНСКОГО САДА
В первый же день пребывания российской делегации Римская нотариальная палата провела для нее научно-практическое занятие. В ходе этого занятия руководители национальной и Римской нотариальных палат, службы государственной регистрации, директор Агентства государственной собственности С. Скалера, представитель Налоговой службы Вици, представитель Торговой палаты г. Рима Марчиано сделали сообщение о своей совместной работе, а также о задачах, стоящих перед ними.
Делегация Московской городской нотариальной палаты в ходе визита посетила не только названные выше организации, но и общенациональную службу информационно-компьютерной поддержки нотариальной деятельности «Нотартел», а также отдельные нотариальные конторы. Обратила на себя внимание спокойная атмосфера, которая отличает работу всех этих учреждений и организаций, внимательное отношение их персонала к клиентам, отсутствие каких-либо проявлений суеты.
Отметим, что в Италии насчитывается примерно пять тысяч нотариусов. В Риме, где проживают 2,5 млн человек, работают 500 нотариусов. Нотариус и его сотрудники сначала готовят документы, тщательно их проверяют, удостоверяют, оказывают помощь в их регистрации и получении. Иными словами, итальянские коллеги выполняют объем работы, который российские нотариусы могли бы взять на себя в связи с возможными изменениями в Гражданском кодексе Российской Федерации.
Итальянский нотариат — неотъемлемая часть экономической и социально-правовой системы страны. Пользуясь электронной подписью, нотариусы оперативно входят в электронные базы служб регистрации, кадастра, картографии, налоговой инспекции и в режиме реального времени получают от них информацию. В свою очередь, ими передается информация о совершенных нотариальных действиях в соответствующие электронные базы данных и системы.

ОКСАНА КУБЫШКИНА,
консультант по бухгалтерскому учету и налогообложению, практикующий бухгалтер
ЕЖЕМЕСЯЧНАЯ ОТЧЕТНОСТЬ ПО ЕДИНОМУ ВЗНОСУ ДЛЯ НОТАРИУСА
Законодательное регулирование
С 2011 года Законом № 2464 введен единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — единый взнос). Закон № 2464 определяет условия, размеры, порядок начисления и уплаты единого взноса. Во исполнение норм Закона № 2464 Пенсионный фонд Украины (далее — ПФУ) разработал ряд подзаконных нормативных документов. Самыми значимыми из них являются Инструкция № 21-5 , регламентирующая процедуру начисления и уплаты единого взноса, порядок взимания задолженности и начисления финансовых санкций по нему, и Порядок № 22-2 , который устанавливает порядок, сроки и форму подачи отчетности по единому взносу.
В Законе № 2464 нотариусы фигурируют как лица, обеспечивающие себя работой самостоятельно. При этом они являются самостоятельными плательщиками единого взноса (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закона № 2464), уплачивая при этом единый взнос по ставке 34,7% со своей деятельности.
Но если нотариус при осуществлении своей деятельности привлекает к работе других физических лиц на условиях трудового или гражданско-правового договора, для целей применения Закона № 2464 нотариус будет уже работодателем по отношению к таким физическим лицам (абзац четвертый п. 1 ч. 1 ст. 4 Закона № 2464). Как работодатель нотариус обязан начислять и удерживать единый взнос при выплате физическим лицам:
заработной платы;
оплаты дней болезни наемных работников на основании больничного листа (кроме пособия по беременности и родам — на него единый взнос не начисляется);
вознаграждения физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по гражданско-правовым договорам (как наемным работникам, так и сторонним физическим лицам). На суммы по договорам аренды единый взнос не начисляется, поскольку аренда не является ни работами, ни услугами.
Естественно, введение единого взноса обусловило введение отчетности, которую должен подавать нотариус, начисляющий и уплачивающий единый взнос.
Какие отчеты по единому взносу и в какие сроки подает нотариус?
Механизм, сроки и форму подачи отчетности по единому взносу регламентирует Порядок № 22-2. Отчетные формы приведены в приложениях 4, 5 и 6 к Порядку № 22-2. Каждое приложение состоит из нескольких отчетных таблиц. Но не все их должны заполнять и подавать нотариусы. Ниже в таблице приведены виды и состав отчетных форм по единому взносу, которые нотариус обязан подавать.
Отчетность по единому взносу, которую обязан подавать нотариус

1.     3 березня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5» від 19.02.2015 № 225/5.

Наказом змінено перелік окремих територій Луганської та Донецької областей, на яких тимчасово припинено доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

2.     4 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12.02.2015 № 189-VIII.

Зміни внесено до ст. 1221 Цивільного кодексу України, доповнено ст. 11-1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а також ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо місця відкриття спадщини громадян, які проживали на тимчасово окупованій території та у зоні проведення антитерористичної операції.

Законом встановлено, що місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріусом заводиться спадкова справа, яка підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3.     25 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 05.03.2015 № 247-VIII, яким вносяться зміни до Закону України «Про Нотаріат» (ст. 3 та ст. 46-1), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 3, ст. 4-2, ст. 9…) та Закону України «Про Державний земельний кадастр» (ст. 38) щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Так, ст. 46-1 Закону України «Про Нотаріат» передбачено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки має доступ та користується Державним земельним кадастром у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4.     27 березня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2012 року № 1994/5» від 16.03.2015 № 364/5.

Цим документом скасовується наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 115/22647, який встановлював розмір плати за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 68 гривень 00 копійок.

5.     1 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» від 13.01.2015 № 4.

Наказом передбачена нова форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та новий Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

6.     3 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Правил ведення нотаріального діловодства» від 17.03.2015 № 381/5.

Наказом додано три нові форми свідоцтв (12-1, 18-1, 49-1) та внесено зміни до вже існуючих форм. Також змінено Журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, Книгу реєстрації наказів з особового складу та інше.

7.     Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.03.2015 № 146 вніс зміни, що стосуються оціночної вартості майна (документ набрав чинності 4 квітня).

Постановою передбачено, що у разі визначення оціночної вартості майна суб’єктами оціночної діяльності — суб’єктами господарювання для цілей, передбачених Податковим кодексом України, базою оцінки є ринкова вартість такого майна, а Звіт про оцінку є дійсним за умови включення інформації з нього до єдиної бази даних звітів про оцінку.

8.     5 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII.

Основні зміни, що стосуються нотаріусів, внесено до ч. 5 ст. 245 Цивільного кодексу України, статей 9, 15 та 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Замість державного мита за державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у розмірах, встановлених ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Адміністративний збір за державну реєстрацію прав вираховується в залежності від площі об’єкта нерухомого майна та мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року.

9.     5 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 18.03.2015 № 137, якою встановлюється, що рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, отримані в електронній та паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мають однакову юридичну силу.

Також вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722. Зокрема, доповнено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868), пунктом 1-1 такого змісту: «Повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси».

10.   7 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 28 травня 2014 року № 845/5» від 31.03.2015 № 463/5.

Цим документом передбачено, що державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення може проводитися нотаріусом у випадках, передбачених абзацом четвертим частини п’ятої статті 3 та статтею 4-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка.

11.   7 квітня 2015 року набрав чинності (крім абз. 3 п. 1) наказ Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 31.03.2015 № 466/5, яким встановлюється, що виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Наказом затверджуються Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та Порядок отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України. Вносяться відповідні зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме до п. 3 глави 4 розділу І та п.п. 3.11 п. 3 глави 5 розділу ІІ.

12.   7 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5» від 31.03.2015 № 465/5.

Змінюються форми заяв, запиту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та форма додатка до заяви, що подаються заявником у паперовій формі, а також внесено зміни до Вимог заповнення картки прийому заяви та до Вимог заповнення заяв (запитів) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

13.   17 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 30.03.2015 № 454/5.

Наказом внесено зміни до п.п. 5.1 п. 5 глави 15, згідно з якими знімати заборону можна нотаріусу, який її не накладав. Також доповнено п.п. 5.30 п. 5 глави 2 розділу II такого змісту: «При посвідченні аграрної розписки нотаріус перевіряє відсутність обтяження за відомостями, що містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Аграрна розписка посвідчується нотаріусом у разі відсутності обтяження (за винятком обтяжень за іншими аграрними розписками).

Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

14.   17 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Порядку проставлення апостиля в Міністерстві юстиції України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, та підготовки Міністерством юстиції України нотаріально оформлених документів для подальшої консульської легалізації» від 31.03.2015 № 464/5.

15.   27 квітня 2015 року Міністерство юстиції України видало наказ № 606/5 «Про внесення змін до Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі». Цей наказ набирає чинності із дня набрання чинності Законом України від 20.10.2014 №1709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування», а саме 01 січня 2016 року.

16.   28 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі» від 15.04.2015 № 210.

Зазначеною постановою затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, заведених на підставі ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

17.   30 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо обігу спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України» від 24.04.2015 № 601/5.

Відповідно до цього наказу документи реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України (витяги, інформаційні довідки) виготовляються на білому папері формату А4.Залишки спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зразок та опис яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 06.10.2003 №121/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.10.2003 за № 896/8217 (зі змінами), використовуються до повного їх витрачання.

18.   30 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 № 435.

Наказом затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У формах звітності тепер передбачена можливість для відображення донараховного ЄСВ (при визначенні бази нарахування єдиного внеску не нижче ніж розмір мінімальної зарплати) та понижуючого коефіцієнта по ЄСВ, також введено нові категорії застрахованих осіб. З 1 червня 2015 року звіти за звітний період «травень 2015 року» подаються за новою формою згідно з цим Порядком.

19.   1 травня 2015 року набрав чинності Закон України № 319-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних», прийнятий Верховною Радою України 09.04.2015.

Законом внесено зміни до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме визначено перелік осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору та від плати за надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації прав.

20.   Міністерство юстиції України 13.05.2015 видало наказ № 673/5 «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу» (наказ набрав чинності 2 червня 2015 року.)

Відповідно до цього наказу планова перевірка проводиться не рідше одного разу на три роки на підставі наказу Мін’юсту (управління юстиції) про проведення перевірки. Позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення за наявності хоча б однієї з таких підстав:

–         письмового повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування про ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

–         виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

–         за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення під час його діяльності;

–         виявлення нових документів (обставин), що не були відомі й не могли бути відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Перевірка призначається на строк, необхідний для забезпечення своєчасного та в повному обсязі її проведення, але не більше ніж на 7 робочих днів, який може бути продовжений Міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції, але не більше ніж на 5 робочих днів.

21.   20 травня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 268 «Про внесення змін до методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 і від 23 листопада 2011 р. № 1278».

Зазначеною постановою скорочено термін оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель з семи робочих днів до трьох робочих днів.

22.   26 травня 2015 року набрав чинності Закон України № 475-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи», прийнятий Верховною Радою України 21.05.2015.

Законом продовжено, на чотири місяці, строк подання юридичними особами, зареєстрованими до 25 листопада 2014 року, відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контро­лерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контро­лери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

23.   Кабінет Міністрів України 27.05.2015 прийняв постанову № 347 «Про внесення зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою вносяться зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Перелік доповнено розділом про порядок безспірного стягнення заборгованості з виплати дивідендів.