ПДР — ШТРАФИ ПО­НОВОМУ, АБО КРОК УПЕРЕД, ДВА КРОКИ НАЗАД

Як відомо, Верховна Рада України прий­няла, а Президент України підписав Закон України від 14.07.2015 № 596-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (далі — Закон № 596), який набув чинності 8 серпня 2015 року (Голос України від 08.08.2015 № 145), окрім деяких положень, які набувають чинності одночасно із набуттям чинності Законом «Про Національну поліцію».

Зазначений Закон № 596 вносить суттєві зміни до низки законодавчих актів, які стосуються упровадження систем автоматичної фотозйомки і/або відеофіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На думку авторів Закону № 596, він дозволить суттєво зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод і постраждалих у них людей, виключити корупційну складову при виявленні та фіксації правопорушень і оформленні відповідних адміністративних матеріалів, удосконалити відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та наблизить їх до європейських стандартів.

Слід зазначити, що така система є не новою для України, вона позитивно зарекомендувала себе в багатьох інших країнах, зокрема в Німеччині, Швеції, Великій Британії, Італії, Швейцарії, Австрії, Нідерландах, Франції та ін.

Розглянемо основні положення Закону № 596 та спробуємо спрогнозувати, чого слід очікувати від його впровадження у практиці правоохоронних органів.

Варто зауважити, що зміни торкнулися Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі — КУпАП) та Закону України «Про дорожній рух». Основних концептуальних змін не так вже і багато.

По-перше, визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні (що є ноу-хау для вітчизняного законодавства) та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб.

По-друге,

Ігор Мачульський отримати повну версію статті