ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ: ПОСВІДЧЕННЯ ФАКТУ ЗНАХОДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ
Важко сьогодні уявити життя без Інтернету. Інтернет — специфічне джерело отримання інформації, не дарма його називають «всесвітнім павутинням». Нотаріат не повинен стояти осторонь процесів, які стрімко розвиваються. Причиною звернення до цієї цікавої і актуальної теми став проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» де, між іншим, є пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 230 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом [1] обидві Сторони підтверджують свої зобов’язання згідно з Угодою ТРІПС, зокрема її частиною ІІІ, та мають забезпечити подальші додаткові заходи, процедури та засоби захисту, для забезпечення дотримання охорони прав інтелектуальної власності, зокрема захисту авторського права і суміжних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 234 цієї Угоди Сторони забезпечують, щоб навіть до початку судового процесу щодо обставин справи компетентні судові органи могли за заявою особи, яка надала обґрунтовані та доступні докази, достатні для підтримання її заяви про порушення права інтелектуальної власності або про намір його порушити, вимагати невідкладних та ефективних попередніх заходів, спрямованих на збереження відповідних доказів щодо заявленого правопорушення, з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації. Такі заходи можуть включати детальний опис з наведенням або без наведення зразків чи фізичне вилучення товарів, що вважаються контрафактними та, в окремих випадках, матеріалів і засобів, використаних для його виробництва та/або розповсюдження разом з відповідною документацією. Такі заходи мають вживатися у разі потреби без заслуховування іншої сторони, зокрема у випадках, коли будь-яка затримка може спричинити невиправну шкоду правовласнику або коли існує очевидна загроза знищення доказів.
Враховуючи зазначене, представляє інтерес для дослідження проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» [2]. Вказаним проектом пропонуються, зокрема, зміни до Закону України «Про нотаріат», а саме: доповнення ст. 34, яка закріплює види нотаріальних дій, п. 23, відповідно до якого до їх числа включатиметься забезпечення доказів в Інтернеті. Окрім того, передбачається доповнення вказаного Закону главою 111 «Забезпечення доказів в Інтернеті», у якій міститься редакція лише однієї статті, 791, з аналогічною назвою такого змісту: «на звернення заінтересованих осіб нотаріус має право забезпечувати докази в Інтернеті. Забезпечення доказів в Інтернеті здійснюється шляхом складення нотаріусом відповідного протоколу, що містить опис інформації, розміщеної в Інтернеті, та до якого додаються документи, в яких зафіксована інформація, розміщена в Інтернеті».
З метою реалізації цієї норми розробником проекту пропонується внесення змін і до ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» шляхом доповнення її п. 7, відповідно до якого без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускатиметься відтворення творів для судового і адміністративного провадження, а також відтворення творів нотаріусом з метою забезпечення доказів в Інтернеті, в обсязі, виправданому цією метою.
Схвально оцінюючи саму ідею підвищення рівня захисту авторського та суміжних прав у мережі Інтернет шляхом долучення до відповідних правовідносин нотаріуса як посадової особи, на яку покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат», з метою надання їм юридичної вірогідності, вважаємо, що пропоновані зміни потребують редагування та доопрацювання.
Наталія Мединська, Тетяна Федосєєва отримати повну версію статті
