ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ В НІМЕЧЧИНІ
«Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму», — ці відомі слова Льва Толстого знайомі кожному з нас, ще зі шкільної лави.
Якби класик був юристом, його відома фраза звучала б так: «Усі щасливі сім’ї живуть у злагоді довго, а ті, у яких виникли непорозуміння, — починають читати свій шлюбний договір».
Усе частіше до українських юристів та нотаріусів звертаються громадяни спочатку за консультацією, а пізніше — і за укладенням шлюбного договору. Коли дві людини вирішують одружитися, вони сподіваються, що їх шлюб триватиме все життя, оскільки тема шлюбного договору викликає певний моральний дискомфорт і може бути розцінена як знак сумніву існування шлюбу в майбутньому.
Але сучасні реалії нашого життя вимагають більш зваженого ставлення громадян як до шлюбу, так і до майнових наслідків, що виникають після його укладення чи розірвання, не зважаючи на те, в якій країні вони проживають.
Для європейського юридичного світу укладення шлюбного договору стало вже звичайною традицією, оскільки шлюбні договори там почали укладати ще з 1896 року, а для українського юридичного світу та нотаріату ця нотаріальна дія набуває популярності не лише як модний тренд, а вже як дієвий інструмент захисту цивільних прав кожного члена родини.
Аналізуючи загальні правила укладання шлюбних договорів України та європейських країн, можна впевнено дійти висновку, що у своїй більшій частині загальні умови шлюбного договору та сфера його дії є схожими та мають на меті однакові цілі. Як в Україні, так і в інших європейських країнах шлюбний договір може бути укладено подружжям, яке вже перебуває в зареєстрованому шлюбі, або особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.
Що визнається шлюбним договором?
Законодавство Німеччини, як і України, надає право подружжю регулювати власні сімейні відносини законним шляхом чи договірним шляхом. У Німеччині шлюбним договором визнається «угода» між партнерами різної статі, які перебувають у зареєстрованому шлюбі чи між зарученими особами, які в майбутньому планують зареєструвати шлюб. Ця угода регулює існуючі чи майбутні майнові права та обов’язки чоловіка і дружини як під час зареєстрованого шлюбу, так і після його розірвання. Шлюбним договором регулюються як традиційний зареєстрований шлюб, так і шлюбне партнерство, яке визнається таким після проживання разом особами більше 5 років.
Оксана МАРИНЕЦЬ отримати повну версію статтіУвага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!