ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕДІЙСНОСТІ ДОГОВОРУ

Недійсності договорів завжди приділялася досить велика увага в цивілістиці. Незважаючи на це, в сучасних умовах існує величезний пласт проблем, пов’язаних з недійсністю договору, які вимагають доктринального і утилітарного осмислення.

До недійсності договору вдаються учасники цивільних правовідносин як для реального захисту прав та інтересів, так і для «уявного», зокрема, для «запобігання» звернення стягнення на предмет застави, повернення майна, відчуженого юридичною особою «нібито» з перевищенням повноважень виконавчого органу, оспорювання договору поруки з метою «усунення» поручителя від відповідальності.

Насамперед варто звернути увагу на дві дихотомічні пари (приватного і публічного, абсолютного і відносного), до яких часто звертаються у разі характеристики тих або інших правових явищ. Не є виключенням у цьому плані і недійсність договору.

По-перше, слід відмітити про наявність приватних і публічних елементів у категорії недійсності договору. Недійсність — споконвічно приватна категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Зокрема, це проявляється в тому, що учасники цивільних правовідносин, як правило, самостійно ініціюють застосування норм про недійсність договору та її правових наслідків. У певних випадках надається можливість «зцілення» окремих договорів (зокрема, за допомогою конверсії, конвалідації).

Недійсність договору відображається (чи може відобразитися) на правах та інтересах інших учасників цивільних правовідносин, тому повинні існувати певні правові підстави і наслідки недійсності, у тому числі для «дотичних» до неї учасників цивільних право­відносин.

Недійсність договору включає
і публічні «вкраплення»: так чи інакше вона застосовується зазвичай за допомогою державного примусу, хоча мають місце й інші ситуації, але це, швидше, виключення, ніж загальне правило.

Крім того, іноді недійсність договору «пристосована» для задоволення публічного (наприклад, фіскального) інтересу, але, природно, вона не розрахована для такої мети. І в зарубіжних правопорядках ця мета дуже часто досягається за допомогою інших інструментів, ніж недійсність договору (наприклад, пере­кваліфікація договору).

Підстави, наслідки, суб’єкти, правомочні заявляти про застосування недійсності та/або її наслідків, встановлені, як правило[1], на рівні імперативних норм, що також є проявом публічного елементу.

По-друге, це елементи абсолютного і відносного в недійсності договору.

Абсолютні елементи виражаються в наявності можливості при очевидності того або іншого дефекту повністю ігнорувати певний договір. Найбільш повно абсолютні складові знаходять свій прояв при встановленні нікчемності договору. Проте законодавцем не завжди послідовно враховується, що нікчемність включає абсолютну складову. Наприклад, нікчемність правочинів неплатоспроможного банку (ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Втім сутнісний аналіз підстав і наслідків такої недійсності свідчить, що вони характеризують відносний елемент. І більш логічною була б кваліфікація правочинів неплато­спроможного банку як оспорюваних.

Властиві недійсності договору і відносні елементи. Вони особливо характерні для такого різновиду недійсності договору, як оспорюваність, і виражаються в підставах, наслідках і суб’єктах, правомочних заявляти про застосування недійсності.

Особливість такої нікчемності проявляється в тому, що наявність заборони (обмеження) в договорі не впливає на дійсність договору факторингу. Тобто шляхом встановлення нікчемності умови відбувається закріплення пріоритету договору факторингу над іншими договорами, в яких може міститися заборона (обмеження) на відступлення. Як наслідок незалежно від того, що сторони (клієнт та боржник) встановили у відповідному договорі, це не стосується дійсності договору факторингу.



[1]    Хоча це не виключає можливості учасників на власний розсуд змінювати правові наслідки оспорюваного договору. Про це свідчить зміст ч. 4 ст. 216 ЦК, якою встановлено заборону для сторін на зміну правових наслідків нікчемного договору.

 

Василь КРАТ отримати повну версію статті