ЗАБОРОНА ВЧИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ: АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАСІБ ЧИ МОЖЛИВІСТЬ ЗЛОВЖИВАТИ ПРАВОМ

Заборона вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є відносно новим поняттям у порівнянні із застосуванням цього засобу захисту у сфері державної реєстрації юридичних осіб. У період розквіту рейдерства в Україні саме заборона будь-яким державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до записів про юридичні особи та про їх керівників була однією з найбільш ефективних форм захисту від рейдерства, а у особливо талановитих рейдерів — формою протистояння антирейдерству. Майже така сама функція на сьогодні з’явилась і в процедурі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Реалізована ця норма у двох формах: у формі особистого волевиявлення власника об’єкта нерухомого майна та у формі рішення суду, яким встановлено таку заборону.

Насамперед варто звернути увагу на те, що не треба плутати заборону відчуження нерухомого майна із забороною вчинення реєстраційних дій. Адже при забороні відчуження нерухомого майна правомірним є внесення відомостей про власника об’єкта нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесення змін до записів та внесення відомостей щодо інших заборон стосовно того ж майна, а при забороні вчинення реєстраційних дій забороняється вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав, обтяжень, змін тощо) до моменту закінчення дії заборони.

Заборона вчинення реєстраційних дій, встановлена рішенням суду

Передбачаючи такий захист прав, нормотворець, напевно, мав на увазі не рішення суду як процесуальний документ, а один з видів судових рішень — ухвалу, яку виносить суд з метою забезпечення позову. На реєстрацію може бути подана як ухвала суду загальної юрисдикції, так і ухвала адміністративного суду.

Зокрема, ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) передбачено, що одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Так, згідно зі ст. 153 ЦПК про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. При цьому відповідно до ст. 153 ЦПК оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Порядок забезпечення адміністративного позову передбачений статями 117–118 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративний позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Отже, навіть якщо на пред’явлену для реєстрації ухвалу суду про заборону вчинення реєстраційних дій на момент її пред’явлення подано апеляційну скаргу, державний реєстратор має прийняти цю ухвалу та вчинити дії, передбачені п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Які ж саме дії має вчинити реєстратор?

Отримавши від заявника, яким може бути будь-яка зацікавлена особа, ухвалу суду про заборону вчинення реєстраційних дій, державний реєстратор відповідно до п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень має зареєструвати це судове рішення у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Програмне забезпечення UB на сьогоднішній день у своєму контекстному меню «реєстрація заяв» має окремий вид заяви — рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій. Проте паперова форма такої заяви не затверджена та окремо законо­давством не передбачена. До електрон­ної форми такої заяви вносяться дані щодо заявника (зацікавленої особи), щодо об’єкта нерухомого майна, відносно якого встановлено заборону вчинення реєстраційних дій, а також документа — підстави. При цьому адміністративний збір за реєстрацію такого виду заяви не передбачений. З метою вірного застосування встановленої судом заборони, а також з метою недопущення викривлення даних та фактів рекомендую в додаткових відомостях до заяви фактично цитувати резолютивну частину ухвали про заборону вчинення реєстраційних дій. Звісно ж сканкопія рішення суду має бути додана до документів заяви. З метою забезпечення відображення такої заяви при пошуку заяв у базі даних необхідно також спочатку перевірити, чи не відкритий розділ на об’єкт нерухомого майна, заборона на вчинення реєстраційних дій щодо якого реєструється, для того, щоб у подальшому ввести номер розділу до контекстного меню заяви, яке стосується об’єкта нерухомого майна. У випадку якщо ці дії будуть проведені, інформація щодо наявності рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій буде відображатись під час пошуку заяв у базі даних всім державним реєстраторам як за параметром «адреса», так і за параметром «реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна». Видача заявнику будь-яких документів за результатом внесення до бази даних заяви про надходження рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій законодавством не передбачена, проте особа, яка звернулась із цим питанням, буде зацікавлена в отриманні підтверджуючих документів. У такому випадку вважаю за можливе видачу особі друкованої інформації за результатом пошуку заяви в базі даних заяв, яка буде містити в собі номер заяви, дату та час реєстрації заяви в базі даних, дані про реєстратора. На друкованій формі інформації буде розміщено QR код для перевірки достовірності. Проставляння підпису та печатки державного реєстратора на такому документі не передбачено. Враховуючи, що паперова форма заяви про реєстрацію рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій не передбачена, а подані заявником оригінали документів (ухвали суду) підлягають поверненню, немає й чого відправляти для долучення до реєстраційної справи до органів місцевого самоврядування. Не вважаю, що державний реєстратор — нотаріус порушить будь-які норми, долучивши до своєї номенклатурної справи 01-30 копію поданого йому рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій.

Як відомо, будь-яке забезпечення має тимчасовий характер. Отже, рано чи пізно до реєстратора, який вносив відомості до бази даних заяв, або до іншого реєстратора, може звернутись особа для реєстрації припинення заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій. Це може статися у таких випадках:

ухвала оскаржена до суду вищої інстанції та скасована;

ухвала скасована тим самим судом, який її виніс;

заходи забезпечення позову скасовані у зв’язку із закінченням судового розгляду справи, постановленням рішення по справі, закриттям провадження у справі.

Олена Бунякіна отримати повну версію статті