ВИЇЗД ДИТИНИ ЗА КОРДОН: ТЕОРЕТИЧНІ ТА СУДОВО-ПРАКТИЧНІ УЗГОДЖЕННЯ

Стаття 33 Конституції України зазначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Однак існують певні правила, за якими діти можуть перетинати український кордон. У цій статті проаналізуємо норми чинного законодавства щодо вимог до документального оформлення виїзду дитини за кордон.

В Україні останнім часом з боку держави спостерігається посилена увага до захисту прав та інтересів дитини, контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства та багатьма іншими факторами, зокрема щодо захисту прав та інтересів дитини при виїзді дитини за кордон. Як правило, єдиним способом вирішення проблеми виїзду з України дитини є звернення до суду.

Отже, розглянемо декілька ситуацій.

Ситуація 1. Виїзд дитини за кордон, яка не досягла 16-річного віку

Відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти обох батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти.

При цьому, якщо дитина подорожує за кордон з батьками, досить вписати її в закордонний паспорт матері або батька: до 5 років вистачить лише запису, після 5 років — обов’язково потрібно вклеїти в паспорт ще й фотографію дитини, яка буде дійсна, доки дитина не отримає власний проїзний документ (з 14 років) або не закінчиться строк дії батьківського паспорта.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон і проїзний документ дитини є документами, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України особи, на яку вони оформлені, і дають право цій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну. Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон[1] зазначає, що паспорт — це документ, який посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Із заявою про оформлення паспорта можуть звертатися громадяни України, які досягли 18-річного віку, а у разі постійного проживання за кордоном — 16-річного віку.

Оформлення паспорта громадянам України, які не досягли 16-річного віку, провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон.

Проїзний документ дитини оформлюється строком на 3 роки або до досягнення нею 18-річного віку.

Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»[2] оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні мають бути зазначені відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини — громадянина України, а також в інших випадках за наявності вимог з боку держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку (п. 4 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення [3]).

Виїзд громадян, які ще не досягли 16 років, відбувається за згодою їх батьків та в їх супроводі або ж уповноважених ними на те осіб, які досягли 18-ти років на момент виїзду з території країни (п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України).

Якщо дитина виїздить за кордон у супроводі осіб, які не є її законними представниками (навіть якщо вони її близькі родичі (дід, баба, тітка, дядько тощо), то законні представники дитини мають дати згоду на її виїзд за кордон. Така згода оформлюється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Доречною може бути довіреність від батьків (видають переважно родичам, що залишаються з дитиною за кордоном) під час знаходження такої дитини за кордоном (вона може знадобитись у випадку, якщо дитина потрапила до лікарні, для проведення операції потрібна згода батьків).

Якщо дитина від’їжджає за кордон у супроводі осіб, які уповноважені батьками, на дитину оформлюється проїзний документ у порядку, визначеному Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», та оформлюється нотаріально посвідчена згода обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Якщо дитина покидає Україну у супроводі одного з батьків, то дозвіл іншої сторони може бути усним. Але для цього необхідно, аби той з батьків, хто не виїжджає, знаходився у пункті пропуску через державний кордон. А також мав при собі паспорт і документи, які підтверджують батьківство.

При цьому, якщо дитина їде за кордон з одним з батьків, необхідно оформити нотаріальну згоду іншого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1)  за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

2)  без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

   якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

   якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

   у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

   свідоцтва про смерть другого з батьків;

   рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

   рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

   рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

   рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

   довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі (п. 4–5 Правил перетинання державного кордону громадянами України).

Інколи помилково вважають, що у цьому разі нотаріус повинен посвідчити від імені батьків довіреність, оскільки ЦК України застосовує термін «уповноважені». Але довіреність видається представнику для представництва перед третіми особами, тобто для вчинення правочинів від імені довірителя (статті 237, 244 ЦК України). У такому разі вповноважена особа від імені батьків жодних правочинів не вчинює, більш того, закон забороняє передавати права та обов’язки батьків щодо дитини за довіреностю третій особі[4]. Сама довіреність передбачає часткову тимчасову передачу прав на дитину, а згода — це документ, який підтверджує, що другий з батьків ніяк не заперечує проти того, щоб дитина на деякий час покинула територію України.

Тому вказаний документ передбачається у вигляді заяви, в якій зазначається згода батьків на відповідну поїздку (поїздки) за кордон їхньої дитини із зазначенням у тексті такої заяви прізвища, ім’я та по батькові особи, уповноваженої на супроводження дитини в поїздці та відповідальної за повернення цієї дитини в Україну.

Згода вимагається від обох батьків дитини: в разі, якщо батьки прийшли до нотаріуса разом, вона може бути оформлена у вигляді одного документа; якщо ж батьки дитини перебувають у різних місцях, згода засвідчується окремо від кожного. Очевидно, це стосується й ситуації при виїзді за кордон дитини, якщо між батьками припинено шлюб.

Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 34 Закону України «Про нотаріат»[5]).

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус (ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

Однак офіційні документи, які були складені на території України, потребують процедури легалізації з метою використання їх на території інших держав.



[1]    Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон: постанова Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 37. – Ст. 545.

[2]    Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994 № 3857-XII // Відомості Верховної Ради України.– 1994. – № 18. – Ст. 101.

[3]    Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення: постанова КМУ від 31.03.1995 № 231 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/231-95-%D0%BF

[4]    Чуєва О. Дитина виїжджає за кордон. Які нотаріальні дії в цьому разі вчиняє нотаріус? // Мала енциклопедія нотаріуса. –2007. – № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yurradnik.com.ua/stride/men/?m =archive&y=2007&mag= 58&art=1126

[5]    Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

Ольга Розгон отримати повну версію статті