ВИТРЕБОВУВАННЯ СПАДКОВОЇ СПРАВИ З АРХІВУ ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ ДО СВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА КЛОПОТАННЯМ СПАДКОЄМЦІВ

У ст. 41 Конституції України чітко зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до закону України «Про нотаріат» від 01.10.2008 № 614-VI, який набрав чинності 01.06.2009, приватні нотаріуси набули право оформляти спадщину та видавати свідоцтва про право на спадщину. Ці новели в законодавстві урівняли в правах як державних, так і приватних нотаріусів.

Громадяни отримали право вільно обирати, де вони хочуть оформлювати спадщину: в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса. Багато громадян України та іноземців, скористалися цими новелами в законодавстві і розпочали оформлювати спадщину у приватних нотаріусів.

Все це на перший погляд дуже добре, але розглянемо таку ситуацію: приватний нотаріус припинив діяльність або державна нотаріальна контора ліквідована. Що робити громадянам, які завели спадкову справу у цього нотаріуса чи у відповідній державній нотаріальній конторі і не встигли її дооформити, тобто отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно? Адже видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, згідно з вимогами п. 4.10 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ніяким строком не обмежується, а ст. 1297 Цивільного кодексу Украї­ни зобов’язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Куди спадкоємцям звертатись? Залишається лише один варіант — обрати іншого нотаріуса, який погодиться прийняти спадкову справу, заведену приватним нотаріусом, діяльність якого припинена, або державною нотаріальною конторою, яка ліквідована, до свого провадження.

У травні 2012 року з аналогічною ситуацією до мене в нотаріальну контору звернулась одна спадкоємиця, яка не знала що їй робити і прохала їй допомогти.

У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 (зі змінами) чітко зазначено, що НОТАРІУС зобов’язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Оксана ВІРУН отримати повну версію статті