ВИКОНАННЯ БОРЖНИКОМ ГРОШОВОЇ ВИМОГИ ФАКТОРОВІ

І. Загальні зауваги

Правила виконання боржником грошової вимоги факторові визначені в ст. 1082 Цивільного кодексу України^[1]. Необхідність у такому регулюванні зумовлена потребою створити механізм врахування інтересів боржника при виконанні відступленої грошової вимоги, оскільки відбувається заміна кредитора.

Варто зауважити, що за своєю суттю положення, закріпленні в ст. 1082 ЦК України, відтворюють, з певною деталізацією, загальні норми (ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Правила виконання полягають у тому, що:

(а)   обов’язок боржника здійснити платіж факторові «активується» у разі одержання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги;

(б) боржник наділяється правом вимагати, а фактор обов’язком надати, докази відступлення права грошової вимоги;

(в)  визначаються правові наслідки виконання боржником грошової вимоги факторові.

ІІ. Письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові

Письмове повідомлення про відступлення є необхідною умовою для виконання боржником грошової вимоги факторові. Внаслідок чого існує потреба визначити суб’єктів, які можуть його направляти, зміст повідомлення, момент, коли потрібно повідомляти, вимоги до оформлення та відправлення.

Наприклад, ВГСУ зауважив, що основною умовою, за якої виникає обов’язок боржника здійснити платіж факторові, є одержання останнім письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.^[2]

До суб’єктів, які можуть направляти письмове повідомлення боржнику, у ст. 1082 ЦК України, відносяться клієнт чи фактор. Тобто законодавець альтернативно визначає суб’єктів, що можуть направити повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги. Проте сторони можуть у договорі факторингу конкретизувати, хто з них буде повідомляти боржника.

Наприклад, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав, що відповідно до п. 2.2, п.п. 3.4.2 договору факторингу, не пізніше трьох робочих днів після набуття чинності даним договором клієнт зобов’язаний сповістити боржника про укладення договору і повідомити, що платіж на користь фактора є належним.^[3]

Такий підхід повністю відповідає закріп­леному в ст. 8 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28.05.1988, в якій, зокрема, вказується, що письмове повідомлення про відступлення права вимоги надається боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника.

Втім інколи у науково-практичній літературі вказується, що клієнт та фактор повинні повідомити у письмовій формі боржника про відступлення права вимоги.^[4] Причому в окремих випадках таке тлумачення ст. 1082 ЦК України «зустрічається» й у судовій практиці.^[5]

У ст. 1082 ЦК України передбачено дві вимоги щодо змісту повідомлення про відступлення права грошової вимоги. До них належить, визначення:

Василь КРАТ отримати повну версію статті