ВІДЧУЖЕННЯ АВТОТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ. АЛГОРИТМ ДІЙ НОТАРІУСА

Ще не так давно більшість договорів купівлі-продажу автомобілів громадяни України оформлювали на товарних біржах. Але 16 червня 2010 року набрали чинності зміни, внесені до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», згідно з якими не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, що відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Таким чином, від 16 червня 2010 року оформлення договорів купівлі-продажу вживаних автомобілів через товарні біржі стало неможливим.

Сьогодні купити автомобіль можна шляхом оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, або «купити» автомобіль через органи Державтоінспекції, торговельні організації, підприємства-виробники та суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (комісійні магазини та ін.).

Для укладання договорів дарування та міни транспортних засобів громадяни можуть звертатись тільки до органів нотаріату: державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Враховуючи, що оформлення договору у нотаріуса має масу переваг перед оформленням безпосередньо в інших органах та підприємствах (про це трохи згодом), розглянемо детально, крок за кроком, як це робиться.

Договори відчуження автотранспортних засобів мають право вчиняти як державні, так і приватні нотаріуси, що передбачено ст. 34 Закону України «Про нотаріат». До компетенції посадових осіб виконкомів місцевих рад вчинення цієї нотаріальної дії не відноситься.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» посвідчення правочинів щодо відчуження транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Договори про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів (далі — транспортні засоби) посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності відчужувачів на це майно, та перевірки відсутності обтяжень за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Договір про відчуження транспортного засобу посвідчується нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави. У разі перебування транспортного засобу у податковій заставі договір про його відчуження посвідчується за умови письмової згоди відповідного податкового органу.

Посвідчення договорів відчуження автомобілів, безоплатно переданих (або проданих на пільгових умовах) інвалідам відповідними органами праці та соціального захисту населення не допускається, оскільки згідно з п. 6 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07. 2006 № 999, інвалід, законний представник недіє­здатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

У зв’язку з набранням чинності 10 липня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2012 № 600 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», виключене друге речення абз. 11 п. 8 цього Порядку. У зв’язку з цим нотаріус при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів не повинен перевіряти наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку. Отже, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів такі транспортні засоби зняттю з обліку не підлягають.

До посвідчення договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, нотаріусу надаються:

1)     документ, що підтверджує право власності на автомобіль;

2)     паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків кожної із сторін (відчужувача та набувача);

3)     паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків подружжя та свідоцтво про укладення шлюбу (в разі необхідності);

4)     довіреність щодо представництва інтересів (в разі необхідності);

5)      довідка органів Державтоінспекції про відсутність арештів на відчужуване майно;

6)     документ про оціночну вартість, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна (або середньоринкова вартість майна, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом).

Перевірка податкової застави та відсутності обтяжень за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, перевірка повноважень представника, сплата податку та ін. — все це робиться вже після того, як сторони дійшли згоди укладати договір та нотаріус взяв документи у роботу для підготовки проекту договору та відповідних необхідних заяв.

Сума договору купівлі-продажу транспортного засобу за загальними правилами визначається сторонами. Але при посвідченні договору відчуження транспортного засобу нотаріус вимагає документ про оціночну вартість, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, встановлені Законом України № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При визначенні оціночної вартості оцінювачу необхідно також враховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003 № 1440 та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Володимир МАРЧЕНКО отримати повну версію статті