УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ НОТАРІУСАМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДОГОВОРІВ ПОДІЛУ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

Узагальнення проведене з метою вивчення стану дотриманням вимог чинного законодавства нотаріусами Харківської області; забезпечення єдиної нотаріальної практики при посвідченні договорів, що припиняють спільну сумісну власність подружжя на майно, придбане у шлюбі за спільні кошти, виявлення та запровадження позитивного досвіду роботи окремих нотаріусів та державних нотаріальних контор, визначення рівня професійної підготовки нотаріусів, розгляду спірних питань та надання нотаріусам Харківської області необхідної практичної допомоги.

З матеріалів, наданих для узагальнення нотаріусами області, вбачається, що вказана нотаріальна дія не є поширеною. Деякими нотаріусами області договори поділу майна між подружжям за період, який підлягав узагальненню, взагалі не посвідчувалися.

При вчиненні зазначеної нотаріальної дії нотаріуси Харківщини керуються Сімейним кодексом України (далі — СКУ), Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ), Земельним кодексом України (далі — ЗКУ), Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, та іншими нормативними документами.

Для узагальнення були надані договори, посвідчені у першому кварталі 2016 року.

Надані для узагальнення матеріали свідчать про те, що нотаріусами області при посвідченні правочинів, що припиняють право спільної сумісної власності подружжя, враховуються як загальні вимоги чинного законодавства щодо чинності правочинів, так і спеціальні норми.

Надані для узагальнення матеріали свідчать про те, що нотаріуси області при посвідченні договорів, що припиняють право спільної сумісної власності подружжя, керуються вимогами ст. 60 СКУ, яка встановлює, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Приймається до уваги також той факт, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Право на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене ст. 69 СКУ.

Дружина і чоловік мають право поділити майно за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СКУ). Надані для узагальнення матеріали свідчать про відсутність в нотаріальній практиці області випадків посвідчення договорів щодо майна, у відношенні якого шлюбним договором змінено передбачений законом режим спільної сумісної власності.

Законом встановлено, що до спільної сумісної власності подружжя, зокрема, можуть бути віднесені: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо. Натомість, нотаріальна практика свідчить про найбільш поширені випадки посвідчення договорів, предметом яких є нерухоме майно, грошові кошти та транспортні засоби.

Нотаріуси області також керуються положеннями закону про те, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Натомість, узагальненням встановлені випадки відсутності у справах нотаріуса належного обсягу документів для встановлення факту належності майна на праві спільної сумісної власності подружжя. Так, приватним нотаріусом Валківського РНО посвідчено договір, предметом якого є майно, належне на підставі свідоцтва про право власності від 2015, рік побудови нерухомості — 1963, шлюб зареєстрований у 1996 році. Аналогічний випадок — договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО. Предметом договору про поділ майна, посвідченого одним з приватних нотаріусів Харківського МНО, є квартира, розташована в м. Києві, свідоцтво про право власності на яку видане в 2010 році державною адміністрацією, підстави видачі не з’ясовані: у даному випадку не досліджений правовий режим майна.

Відповідно до ст. 62 СКУ якщо майно дружини, чоловіка, належне кожному з них на праві особистої власності, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, таке майно може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Надані матеріали для узагальнення свідчать про те, що в нотаріальної практиці області відсутні випадки посвідчення договорів щодо зазначеної категорії майна.

Законом встановлений порядок обов’язкового нотаріального посвідчення договору про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя.

Аналіз наданих нотаріусами матеріалів свідчить про наступне. Договори про поділ майна подружжя посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують належність майна. У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) поданих для вчинення нотаріальної дії правовстановлювальних документів, на копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відмітка «згідно з оригіналом» з проставленням дати та підпису нотаріуса.

отримати повну версію статті