Упорядкований огляд обговорень в соціальних мережах питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців

Під час спору народжується істина. Це, зазвичай, не про спілкування нота­ріусів на різних майданчиках: на форумах (Юррадник тощо), у соціальних мережах (Facebook тощо), месенджерах (Viber тощо).

Вказані майданчики як швидка довідкова інформація, яку нотаріуси отримують від колег за своїм запитом. Іноді відповіді розгортаються у великі дискусії, а інколи відповіді однозначні. Незручність полягає в тому, що ці запити-відповіді-дискусії швидко губляться з часом, їх майже неможливо розшукати. Тому ми спробували впорядкувати деякі питання, щоб можна було швидко знайти відповіді, а також самому надати відповідь на питання, що виникли у колег.

У цій публікації зібрано питання за жовтень 2017 року. Якщо такий матеріал зацікавить колег, то будемо продовжувати^[1].

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Зміна керівника, хто заявник

Питання: Колеги, як ви вважаєте, якщо в ЮО змінився керівник і документи для внесення змін подає представник цієї юридичної особи, чи може бути довіреність підписана новим керівником, незважаючи на те, що в ЄДР він ще не внесений, чи новий керівник повинен особисто подавати документи?

 

Вибіркові відповіді:

Я вважаю, що повинен подавати особисто новий керівник або особа, уповно­важена зборами.

Керівником особа стає незалежно від волі реєстратора і з моменту його призначення. Тому, якщо призначили із сьогоднішнього дня, то і сьогодні може видавати довіреності.

І збори тут ні до чого, бо у правовідносинах з третіми особами юридичну особу представляє виконавчий орган.

А якщо керівника немає — його звільнили з 15 числа, а нового призначили із 16 і хочуть провести реєстраційі діі 15 числа, сам учасник ТОВ не може цього зробити? Він володіє 100% і хоче сам подати заяву на проведення дій чи такого не може бути?

Якщо це не ТОВ, то строків немає.

Моя думка: Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону № 755 заявник — уповноважений представник юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, — у разі подання документів для проведення інших реєстраційних дій щодо юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

З цього виходить, що відомості про зміну директора набирають чинності не з моменту державної реєстрації змін, а з моменту його призначення (протокол про обрання).

Таким чином, у разі зміни директора заяву про державну реєстрацію змін може подати:

старий директор до того дня (включно), в який його звільнено (у прикладі звільнили 15, отже, 15 — його останній робочий день);

новий директор — з 16 числа;

представник за довіреністю, яка видана тим директором, який діяв у день видачі довіреності (до 15 включно — старий директор, з 16 — новий директор).

Термін «уповноважений представник» є не чітко визначеним у законодавстві, тому питання, чи є «уповноваженим представником» особа, яку уповноважили засновники на загальних зборах протоколом, залишається відкритим.

Так, у формі заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 3), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5, вказані такі можливі заявники: керівник, особа, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (без довіреності), особа, яка має право подавати документи для державної реєстрації (без довіреності), уповноважена особа (за довіреністю чи іншим документом, що підтверджує її повноваження).

Юридичний статус таких осіб, як «особа, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (без довіреності)», «особа, яка має право подавати документи для державної реєстрації (без довіреності)», не встановлений у законодавстві взагалі. Отже, це питання глибше за мету цього матеріалу.

Щодо того, чи може бути уповноваженим представником особа, уповноважена засновниками на загальних зборах, що підтверджується протоколом, то для роздумів такі норми:

ч. 3 ст. 237 ЦК: Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства;

ч. 2 ст. 244 ЦК: Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи;

ч. 3 ст. 244 ЦК: Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі;

ч. 1 ст. 246 ЦК: Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами;

ч. 1 ст. 92 ЦК: Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом;

ч. 1 ст. 98 ЦК: Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

ЮЛІЯ ПЕТУТІНА отримати повну версію статті