УМОВИ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ

Можливі різні варіанти умов, що включаються до шлюбного договору.

І. Умови, що змінюють передбачений законом режим роздільності майна подружжя на режим спільності майна

Майнові відносини подружжя передбачають спільність ведення домашнього господарства, спільне вирішення питань, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майна, спільні дії по управлінню майном тощо. Разом з тим, кожний з подружжя, будучи самостійним суб’єктом права, може виступати в цивільному обороті від свого імені, а також мати майно на праві власності. Враховуючи цю обставину, сімейне законодавство закріп­лює режим роздільності щодо певних видів майна (статті 57, 58 Сімейного кодексу України, далі — СК).

Майно, що належить за законом до роздільного, має свій особливий правовий режим. Кожний з подружжя вважається власником такого майна, самостійно володіє, користується і розпоряджається ним без спеціального на те дозволу іншого з подружжя. Подружжя-власник не пов’язаний думкою іншого з подружжя щодо юридичної долі належного йому майна. Він може його продати, обміняти, заставити, здати в найм, подарувати будь-якій особі, у тому числі й іншому з подружжя. Роздільне майно належить кожному з подружжя на праві приватної власності і на нього поширюються норми цивільного законодавства. Втім новий СК встановлює правило, згідно з яким при розпорядженні своїм майном кожний з подружжя повинен враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користуватися ним (ч. 2 ст. 59 СК).

Сімейне законодавство України надає подружжю право змінити законний режим роздільності майна на договірний режим, яким буде встановлена його спільність. У зв’язку з цим те майно, яке відповідно до статей 57, 58 СК є роздільним, за взаємною домовленістю подружжя може бути визнане їх спільним майном.

Переведення роздільного майна у спільне може здійснюватися як шляхом передання його в спільну сумісну, так і в спільну часткову власність подружжя. У першому випадку спільне майно закріплюється за обома з подружжя без визначення часток. Подружжя сумісно володіє, користується і розпоряджається таким майном за правилами, передбаченими СК. Якщо ж подружжя домовляються про створення спільної часткової власності, то вони повинні визначити розмір часток, належних кожному з них у праві на майно. Скажімо, подружжя-власник може запропонувати, щоб у майбутньому в праві власності на передане їм у спільну власність майно йому належала більша доля, а саме 2/3 або 3/4. Домовленість може бути й іншою — про встановлення рівних часток у праві власності на майно або навіть про надання другому з подружжя більшої частки в праві власності на річ. На таке майно буде поширюватися передбачений чинним цивільним законодавством України правовий режим майна (статті 356–367 ЦК). Зокрема, володіння, користування і розпорядження майном подружжя — учасники спільної часткової власності повинні здійснювати спільно. Кожний з них пропорційно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном, і повинен брати участь у сплаті різного роду податків і платежів, а також у витратах на утримання і зберігання спільного майна. До подружжя-співвласників будуть відноситися й інші норми цивільного законодавства, що регулюють відносини учасників спільної часткової власності.

Розглянемо більш детально конкретні умови, що змінюють легальний режим роздільного майна на договірний режим спільності майна подружжя.

Яна Новохатська отримати повну версію статті