СУДОВА ПРАКТИКА РОЗГЛЯДУ СПОРІВ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ СПАДКОВИХ ПРАВ

За загальним правилом спадкування відбувається у межах нотаріального процесу без участі суду. Проте у випадках пропуску спадкоємцем строку на прийняття спадщини, відсутності у спадкодавця належних правовстановлюючих документів на спадкове майно, незгоди спадкоємця із заповітом чи розподілом спадкового майна та за деяких інших обставин відповідні правовідносини стають предметом судового розгляду. У таких випадках перше питання, яке постає перед судом, це визначення кола обставин, що підлягають обов’язковому встановленню при розгляді спадкових справ. Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК). Частинами першою та другою ст. 1269 ЦК передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину,
але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК). Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК. Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У постанові від 18.01.2018 у справі № 2–1760/10 (провадження № 61–953св17)
про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно за заповітом Верховний Суд зазначив, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце і час відкриття спадщини; наявність чи відсутність заповіту спадкодавця; коло спадкоємців, які мають право на спад

Андрій НИЖНИЙ, Галина ЮРОВСЬКА отримати повну версію статті