СПЕЦИФІЧНІ ЦИВІЛЬНО­ПРАВОВІ ДОГОВОРИ, ЩО МОЖУТЬ УКЛАДАТИСЯ ВЛАСНИКАМИ ТВАРИН

Крім звичайних договорів (купівлі-продажу, міні, дарування, найму) стосовно тварин власниками можуть укладатися такі мало відомі широкому колу осіб та не передбачені цивільним законодавством договори, як договір з хендлером та договір перетримки. Вказані договори можна розглядати як договори надання послуг, а тому на них поширюються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі — ЦК України).

І. Договір з хендлером

Поняття хендлера походить від англійського hand, що означає рука. Таким чином, під хендлером розуміється людина, яка представляє собаку під час виставки. Часто хендлером надаються і додаткові послуги, зокрема, щодо грумінгу, підготовки собаки до виставки тощо. Слід одразу зазначити, що укладання договору з хендлером для участі у виставці не є обов’язковим, оскільки все це може робити і власник собаки самостійно. До хендлера зазвичай звертаються за відсутності необхідних навичок, а також враховуючи той факт, що це людина, яка, крім навичок дресури, добре обізнана у всіх тонкощах виставкового процесу, його писаних та неписаних правилах. Варто також пам’ятати, що підготовка та участь у виставках вимагає як від собаки, так і від хендлера, доброї фізичної форми, чим можуть похвалитися не всі власники. Зрештою, причини звернення до послуг хендлера можуть бути будь-які і на особливості відповідного договору вони не впливають.

До основних моментів договору з хендлером можуть бути віднесені такі:

1. Відомості про сторони договору

Задля уникнення неприємних ситуацій, бажано, щоб хендлер, крім особистих даних (прізвище, ім’я, по-батькові, паспортні та контактні дані), також надав підтвердження його кваліфікації, рекомендації. Власник собаки, крім особистих даних, також має надати документи, що підтверджують право власності, володілець — право володіння.

2. Відомості про собаку

2.1 Опис собаки (кличка, дата народження, стать, порода, масть, вид шерсті та особливі прикмети).

2.2. У разі, наявності родоводу до даної частини договору включаються дані про родовід та інформація про заводчика.

2.3. Дані ветеринарного паспорта, відомості про щеплення. Необхідно також вказати, коли і яким препаратом собаку було оброблено від паразитів (бліх, кліщів, гельмінтів).

3. Відомості про страхування відповідальності за шкоду, спричинену третім особам

Нагадаємо, що відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону України від 07.03.1996 «Про страхування»^[1] страхування відповідальності власників собак належить до обов’язкових видів відповідальності. У свою чергу слід звернути увагу на деякі положення постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 № 944 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам» (далі — Порядок)^[2].

Так, відповідно до п. 1 Порядку власником собаки вважається юридична чи фізична особа, яка здійснює догляд за собакою, що належить їй на праві власності або на інших підставах, які не суперечать законодавству (договір оренди, доручення тощо). Слід зауважити, що це положення є дещо спірним, оскільки далі п. 8 Порядку вказує на те, що у разі зміни власника собаки дія договору страхування поширюється на нового власника за умови переоформлення цього договору на його ім’я. Якщо власником вважається фізична особа, яка здійснює догляд за собакою, що належить їй на праві власності або на інших підставах, які не суперечать законодавству (договір оренди, доручення тощо), незрозуміло, чи буде передача собаки хендлеру вважатися зміною власника в сенсі Порядку (абстрагуємось від того, що автори Порядку явно змішують поняття права власності та права володіння). Єдине, що можна порадити, — це уточнювати такий момент в договорі страхування, щоб уникнути спірних ситуацій.

ОЛЬГА ВЕРЕЙЦІ отримати повну версію статті