СПАДКУВАННЯ, ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ТА ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ПРАВ ВЛАСНИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендар набуває право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Стаття 7 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що право оренди земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи — орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців — до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Норма статті вказує на припинення права оренди у попереднього власника нерухомості, відмінної від земельної ділянки, і виникнення права оренди на земельну ділянку у нового власника цієї нерухомості. Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником житлового будинку, будівлі або споруди на тих самих умовах, що мав попередній орендар, має бути відповідний цивільно-правовий договір відчуження об’єкта нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці. А стосовно успадкованого нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, — відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Крім Закону України «Про оренду землі», який визначає можливість спадкування прав оренди земельних ділянок, чинне законодавство України містить інші норми, що регулюють питання спадкування прав, похідних від права власності на земельну ділянку, а також відчуження цих прав.

Цивільним кодексом України (далі — ЦК) передбачено загальну норму щодо оборотоздатності об’єктів цивільних прав, а саме в ч. 1 ст. 178 ЦК вказано, що об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Частина 1 ст. 177 ЦК визначає об’єктами цивільних прав речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Враховуючи вищевказане і трохи відійшовши за межі цієї статті, можна припустити, що спадкуватися та відчужуватися можуть не лише права користування земельними ділянками, а й права користування будь-яким іншим нерухомим майном.

Частиною 2 ст. 407 ЦК передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, якою встановлено заборону спадкування права користування земельною ділянкою державної або комунальної форми власності.

Ірина Саяпіна отримати повну версію статті