СПАДКУВАННЯ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

Промисловий зразок є одним із найбільш затребуваних об’єктів інтелектуальної власності у сучасних ринкових відносинах, оскільки цей об’єкт інтелектуальної власності є результатом промислового дизайну, що визначає зовнішній вигляд виробу та надає можливість провести відрізнення одного товару від іншого. У цьому є певна подвійна природа промислового зразка, який, з одного боку, є об’єктом патентного права, а з іншого — може виконувати окремі функції торговельної марки. Такий стан можна проілюструвати на прикладі легендарного виробу Chanel No. 5. Цей бестселер парфумів ХХ століття є поєднанням різних об’єктів інтелектуальної власності, зокрема: рідина парфумів — це винахід; назва є торговельною маркою; незвичайний флакон, запропонований Габріель Шанель у вигляді простого флакону чоловічих парфумів того часу з елементом контрасту чорного і білого, є промисловим зразком; упаковка є також промисловим зразком. Підхід до правової охорони парфумів у французьких юристів отримав конкретний стандарт — флакон, упаковка є і промисловим зразком, і торговельною маркою одночасно. Отже, у зв’язку з поширенням промислового зразка у будь-якій сфері промислового дизайну виникає доцільність мати навичку практикуючому нотаріусу щодо виокремлення саме промислового зразка від інших об’єктів інтелектуальної власності, зокрема у спадкуванні.

І. ПОНЯТТЯ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА

Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Цей об’єкт інтелектуальної власності спрямований на визначення зов­нішнього вигляду виробу. При цьому цей вигляд визначається залежно від спрямованості самого виробу. Наприклад, зовнішній вигляд поштової упаковки буде спрямований на отримання ергономічного ефекту, коли як зовнішній вигляд одягу, меблів спрямований на отримання естетичного ефекту.

Варто зазначити, що вироби можуть бути різного типу: одиничні/комплекти; розмальовані/відсутні у кольоровому рішенні; плоскі/об’ємні. Тому поняття промислового зразка спрямовано на охоплення всіх можливих випадків розроблення художнього вигляду виробу. У зв’язку з цим воно поширюється як на окремий виріб, так і на набір (комплект) виробів.

Окремим виробом є завершений виріб, без поділу його на окремі самостійні елементи. Набір (комплект) може складатися з різних за формою та призначенням елементів та може бути визнаний промисловим зразком, якщо: 1) усі його елементи підпорядковані одному призначенню (наприклад, чайний сервіз має за мету задовольнити потребу в чаюванні, якщо до цього сервізу додати елемент іншого призначення, зокрема із столового обіднього комплекту, то буде вважатися порушеним принцип єдності промислового зразка); 2) кожен з елементів повинен виконувати самостійну функцію (у наборі меблів можна виділити диван, крісла, стільці, які виконують різні самостійні функції); 3) є спільність композиційного та стилістичного вирішення (наприклад, єдність малюнка, форм, кольору, фактури тканини тощо); 4) наявність назви виробу, яка вказує на призначення та стиль виробу, і має прояв в усіх елементах виробу (наприклад, комплект «Новорічний» передбачає новорічні малюнки, прояви обрядів в усіх елементах виробу).

Варіантом промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, що належать до однієї функціональної групи, до одного класу Міжнародної класіфікації промислових зразків (Міжнародна класифікація промислових зразків, запроваджена Локарнською угодою, підписаною під час Локарнської дипломатичної конференції 8 жовтня 1968 року), подібні за сукупністю суттєвих ознак і мають відмінності в несуттєвих ознаках, які сприймаються візуально: наприклад, декілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою, кольором декоративної оббивної тканини тощо (п. 3.4 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок).

Особливість промисловго зразка полягає у тому, що він може складатися з різних елементів, які можуть трансформуватися, зокрема холодильники, шафи. У такому випадку суттєві ознаки такого промисловго зразка будуть становити ситему із ознак зовнішнього вигляду виробу та внутрішнього об’єму.

Кожен промисловий зразок має власний опис, що включає: назву промислового зразка; прізвище, ініціали автора промислового зразка; призначення та галузь застосування промислового зразка; перелік зображень, креслень та схем, схем та карт.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Форма, як промисловий зразок, може стосуватися конструкції одягу, взуття, упаковки, меблів тощо. Малюнок стає об’єктом промислового зразка, якщо його використання пов’язане з конкретним виробом та він призначений для багаторазового виконання (копії картин, які виготовляються промисловим способом). Якщо колір є суттєвою ознакою промислового зразка, назва кольору має бути чітко зазначена в його описі. Спрямованість малюнка для виготовлення промисловим способом є відмінною характеристикою малюнка від об’єкта авторського права. Поєднання малюнка та форми є класичним прикладом промислового зразка.

У деяких випадках один і той самий об’єкт може охоронятися і як промисловий зразок, і як торговельна марка. При цьому розділення двох об’єктів провадиться не за типом виробу, а за виконуваними функціями:

основна функція торговельних марок полягає в позначенні виробника або продавця;

промисловий зразок призначений приваблювати покупця своїм зовнішнім виглядом [1, с. 241].

Ольга АВРАМОВА отримати повну версію статті