СПАДКУВАННЯ ЧАСТКИ В ПРАВІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Спадкування майнових прав інтелектуальної власності є однією з актуальних тео­ретичних та практичних проблем. Такий стан виник внаслідок декількох причин. По-перше, існує проблематика встановлення існування спадкових майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, якщо такі права не були зареєстровані, оскільки відповідно до п. 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна. Якщо нотаріусом не встановлено документів, котрі підтверджують належність майнових прав інтелектуальної власності певній особі, то він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. По-друге, законодавством не визначено особливостей спадкування прав на об’єкти інтелектуальної власності. По-третє, все ще залишається не розв’язаним питання спадкування частки майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності. Звернемось до його дослідження.

І. Підстави виникнення спільних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності

Нотаріус при перевірці наявності спільних майнових прав інтелектуальної власності насамперед виявляє: до якого інституту відноситься об’єкт інтелектуальної власності (авторське, суміжне, патентне право, індивідуалізація учасників цивільного обігу, нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності); підстави виникнення майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності; наявність/відсутність документів, що підтверджує права (частку прав) на об’єкт інтелектуальної власності (патент, свідоцтво, витяг з відповідного реєстру про реєстрацію прав інтелектуальної власності); кількість співволодільців майнових прав.

Спільні майнові прав на об’єкти інтелектуальної власності виникають первинно та на похідних підставах. Первинно майнові права на об’єкти інтелектуальної власності виникають внаслідок створення об’єкта творцем (автором, винахідником, виконавцем, селекціонером). В усіх інших випадках майнові права переходять до інших (вторинних) суб’єктів прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Первинно виникнення спільних майнових прав інтелектуальної власності можливо при сумісній (двох або більше осіб) творчій (науковій, інтелектуальній) діяльності. У такому разі варто констатувати наявність співавторства, котре може бути подільним та неподільним.

При подільному співавторстві чітко визначається самостійна частка автора у сумісній спільній діяльності. В авторському праві вказується конкретна глава (розділ, книга), створена окремим автором. Більш проблематичним є встановлення конкретної частки в об’єктах патентного права або у нетрадиційних об’єктах інтелектуальної власності, оскільки винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нові сорти рослин, топографії інтегральної мікросхеми можуть не поділятися на окремі частки, внаслідок природної єдності цих об’єктів. Тому подільність співавторства стосовно наведених об’єктів інтелектуальної власності потребує встановлення наявності/відсутності договорів (розписок, заяв, довідок) між співавторами про встановлення авторства на окремі частки об’єкта інтелектуальної власності. Якщо не встановлені права окремого автора на частку об’єкта інтелектуальної власності, то у такому разі виокремлення часток прав здійснюється за правилами неподільного співавторства.

Ольга АВРАМОВА отримати повну версію статті