ЩОДО ЗАХИСТУ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ НОТАРІУСІВ

1. Захист ділової репутації нотаріусів як особистих немайнових прав нотаріуса Особисті немайнові права особи складають окрему категорію об’єктів цивільних прав. Традиційно особисті немайнові права характеризуються такими ознаками:

– мають нематеріальний характер;

– є абсолютними правами;

– належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток;

– їх виникнення та припинення пов’язане, як правило, із народженням та смертю фізичної особи.

На законодавчому рівні особисті немайнові права поділяються на два види:

1) особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 Цивільного кодексу, далі — ЦК);

2) особисті немайнові права, що забезпечують спеціальне буття фізичної особи (глава 22 ЦК).

Як зазначається в юридичній літературі, на підставі вказаної класифікації, можна стверджува ти, що законодавець поділяє особисті немайнові права на два рів ні залежно від благ, що виступають об’єктами цих прав. Блага першого рівня нерозривно пов’язані з фізичним буттям людини — виникають разом з її народженням, діють протягом її життя. Вони існують незалежно від їх правового регулювання. Держава повинна їх охороняти, а у разі порушення — захищати. Благами другого рівня виступають суб’єктивні немайнові права, що визначають зміст абсолютних правовідносин. Ці права виникають безпосередньо з підстав, зазначених у законі1. Виходячи з такої класифікації, про захист прав нотаріусів можна вести мову виключно в контексті благ другого рівня, а саме особистих немайнових прав, що забезпечують спеціальне буття фізичної особи. Саме ця група прав пов’язана із здійсненням нотаріусами своєї професійної діяльності. Серед благ, які належать до зазначеної категорії, в контексті діяльності нотаріусів можна віднести, такі як честь, гідність та ділова репутація. Наведені суб’єктивні права належать до базових прав особи. При цьому варто враховувати, що ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Вказані конституційні приписи варто розглядати в сукупності з положеннями ст. 68 Конституції України, згідно з якими кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Таким чином, вільне вираження своєї думки, поглядів чи переконань не повинно шкодити честі, гідності чи діловій репутації інших осіб. А в кожному окремому випадку при визначенні сутності таких благ, як честь, гідність та ділова репутація, слід комплексно оцінювати їхню правову природу, адже чинне законодавство не дає визначень зазначених благ.

Володимир БІРЮКОВ отримати повну версію статті