ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОГО СТАТУСУ НОТАРІУСА ЯК ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА

1. Загальна характеристика правового регулювання правого статусу нотаріуса як державного реєстратора.

Правовий статус нотаріусів як суб’єктів, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші дії, визначається чинним законодавством. Так, відповідно до п. 14 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури. Таким чином, з огляду на важливе суспільне значення, визначення правового статусу нотаріусів та організація діяльності нотаріату потребують спеціального правового регулювання. З метою реалізації такого підходу закріплюється виключно законодавчий рівень такого регулювання. Базовим законом у цій сфері є Закон України «Про нотаріат». Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону нотаріусом є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Варто зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси обмежуються у можливості провадження іншої професійної діяльності, крім визначених законодавством випадків. Так, нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності. У 2015 році був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким нотаріуси набули повноваження вчиняти не лише нотаріальні, але й реєс­ траційні дії. Серед іншого цим Законом була новелізована ч. 3 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Так, відповідно до абз. 5 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Отже, у зазначених випадках на нотаріусів покладається обов’язок вчинення реєстраційних дій.

Володимир МАРЧЕНКО отримати повну версію статті