РОЗВИТОК НОТАРІАТУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВОВОГО ПРОСТОРУ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Нотаріат є важливим правовим інститутом сучасного суспільства. Однією із найважливіших його функцій є досягнення стабільності приватно-правових відносин, що є важливою передумовою розвитку будь-якого суспільства.

Загалом нотаріат поділяють на дві системи: англосаксонського і латинського типу.

Нотаріат англосаксонського типу поширений у країнах загального права (Common law). До компетенції нотаріальних органів цієї системи входить лише посвідчення документів та підписів. Так, зокрема в англійських судах посвідчений нотаріусом документ не має повної юридичної сили доказу та потребує перевірки фактів, викладених у правочині1.

Нотаріат латинського типу складають нотаріальні органи країн романогерманської правової сім’ї. У цій системі нотаріат розглядається як орган безспірної юрисдикції. Характерною рисою такої системи є делегування державою можливості вчиняти нотаріальні дії, зокрема посвідчувати правочини з метою надання їм юридичної вірогідності.

Виходячи з цього, законодавства країн, у яких діє нотаріат латинського типу, передбачають чітку систему нотаріальних органів і посадових осіб, а також визначають правила допуску до професії нотаріуса.

В Україні Законом «Про нотаріат» закладена модель саме латинського нотаріату2, хоча він містить окремі положення, які не цілком узгоджуються із принципами діяльності класичного нотаріату латинського типу. Це дає підстави стверджувати про перехідну модель українського нотаріату і про необхідність його активного реформування.

Нотаріат як правовий інститут має давню історію. Слід відзначити, що у розвинених стародавніх суспільствах була передбачена система органів, які тією чи іншою мірою здійснювали функції, які сьогодні виконує нотаріат. Так, прообрази сучасного нотаріату можна віднайти у Вавилоні, Єгипті, Іудеї, Греції.

Однак найбільший вплив на сучасний нотаріат справило римське право, яке лежало у його витоків. Формально такий висновок підтверджується функціонуванням нотаріату латинського типу, який об’єднаний у Міжнародний союз нотаріату. При цьому офіційною абревіатурою цієї організації є МСЛН (UINL), яка залишилась із попередньої назви організації — Міжнародний союз латинського нотаріату.

Вказана міжнародна організація, до якої з 2013 року належить і Україна, була створена 2 жовтня 1948 року у м. Буенос-Айресі (Арген тина). Вона налічує 89 членів, у тому числі 22 з 28 країн Європейського Союзу та 15 з 19 країн Великої двадцятки, що свідчить про поширення континентальної правової системи.

Володимир БІРЮКОВ отримати повну версію статті