РЕЄСТРАЦІЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ОСОБИ ЗА НОВИМ ЗАКОНОМ

Децентралізація влади, що передбачає передачу відповідних повноважень на місця, та створення ефективних і прозорих умов для отримання адміністративних послуг, що унеможливить корупцію та надасть рівні умови для споживачів адміністративних послуг, є необхідним елементом на шляху до європейської інтеграції України. Саме тому була розроблена Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333. Метою Концепції є формування ефективного місцевого само­врядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян у сферах життєдіяльності на відповідній території.

На виконання Концепції Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 № 888-VIII (далі — Закон № 888). Закон № 888 розроб­лено з метою забезпечення доступності та належної якості публічних послуг шляхом оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципами субсидіарності та децентралізації, а також удосконалення процедур та умов надання адміністративних послуг.

Сутність проведеної реформи полягає у передачі повноважень з реєстрації місця проживання фізичних осіб від держави до органів місцевого самоврядування. Згідно з п. 24 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360, Державна міграційна служба України здійснює реєстрацію (зняття з реє­страції) місця проживання (перебування) фізичних осіб, веде відповідний реєстра­ційний облік, тобто є органом реєстрації. Відповідно до Закону № 888 органами реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а також сільські голови (якщо виконавчі органи відповідно до законодавства не були утворені).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Разом із тим, практика свідчить, що не завжди органи державної міграційної служби, житлово-експлуатацій­ні організації тощо надають відповідь на запити нотаріусів. Закон № 888 допоможе вирішити цю проблему та подолати законодавчу невизначеність у питанні видачі довідок про місце проживання особи тощо. Адже відповідно до чинної редакції Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування видається органом реєстрації, тобто Державною міграційною службою України. Водночас відповідно до п. 1.8 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595), з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає надання йому довідки про склад сім’ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. Закон № 888 повинен покласти край такій невизначеності у цьому питані.

Насамперед варто зазначити: хоча

Ігор Мачульський отримати повну версію статті