ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА І ЙОГО ВПЛИВ НА ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Зобов’язання є одним із ключових понять цивільного законодавства і суміжних галузей, які використовують цивільно-правовий інструментарій. У зв’язку з цим не є випадковим закріп­лення визначення зобов’язання у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі — ЦК). За змістом цієї норми зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Незважаючи, що визначення зобов’язання є усталеним поняттям цивільного права, варто звернути увагу на зміни, внесені до цієї статті Законом України від 23.03.2017 № 1984-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів». Цей Закон вніс до ЦК та інших законодавчих актів зміни, які виходять далеко за межі предмета його регулювання.
Зокрема, уточнено зміст зобов’язання та передбачена кореляція дій однієї сторони і дій або утримання від вчинення певної дії до легального визначення, внесено таке поняття, як негативне зобов’язання. Вочевидь, допущена термінологічна неточність, оскільки йдеться не про негативні зобов’язання, а про зобов’язання з негативним змістом, коли боржник зобов’язаний утриматися від вчинення дії. Крім того, внесені зміни до норм ЦК, що стосуються виконання зобов’язань (ст. 526 ЦК) та наслідків його порушення (ст. 611 ЦК).
Статтю 526 доповнено частиною другою такого змісту:
«2. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін».
Статтю 611 доповнено частиною другою такого змісту:
«2. У разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання».

Олег Печений отримати повну версію статті