ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ НОТАРІАЛЬНОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності» від 06.09.2012 № 5208-VI було внесено зміни до ст. 16 Закону України «Про нотаріат», які набрали чинності з 01.01.2013. Вказані зміни стосуються запровадження професійного самоврядування нотаріусів, що здійснюється через Нотаріальну палату України (далі — НПУ) та її органи.
Незважаючи на те, що НПУ функціонує протягом трьох років, її правова сутність залишається невизначеною. Крім того, досі не прийнято ні спеціального закону, ні положення, які регулювали б діяльність організації, що здійснює професійне самоврядування у сфері нотаріату. Такий стан речей породжує проблеми в розумінні місця НПУ в системі нотаріату в Україні, її правового статусу та організаційно-правової форми.
Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про нотаріат» НПУ є організацією, яка здійснює професійне самоврядування у сфері нотаріату; це неприбуткова юридична особа, що має свою печатку. Діяльність НПУ здійснюється відповідно до законодавства та її Статуту. Повноваження НПУ визначаються Законом України «Про нотаріат» та її Статутом. НПУ реєструється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про нотаріат».
Інших підходів до визначення НПУ у законодавстві України немає. Водночас у п. 1.1 Статуту НПУ вказано, що вона є недержавною неприбутковою професійною організацією, яка об’єднує всіх нотаріусів України на засадах обов’язкового членства відповідно до ст. 16 Закону України «Про нотаріат».
Попри використання у Законі України «Про нотаріат» та Статуті НПУ понять «професійне самоврядування», «професійна організація», законодавство України не містить визначення цих понять, що утруднює розуміння правової природи вказаних явищ та вказує на запозичення їх як основних принципів європейських демократичних держав без мети їх реалізації в Україні.
Поняття професійного самоврядування на сьогодні міститься лише у проекті Закону України «Про фахові саморегулівні і самоврядні об’єднання» від 10.09.2009 № 4841-1, де професійне самоврядування визначається як гарантоване державою право і реальна здатність певної професійної групи мати власне самоврядне фахове об’єднання і здійснювати делеговані повноваження в межах, визначених законодавством. При цьому під фаховим об’єднанням у законопроеті розуміється вид громадського об’єднання, що створюється шляхом самоорганізації фізичних та/або юридичних осіб з метою реалізації суспільних інтересів, впровадження засад саморегулювання та/або професійного самоврядування у визначеній професії, сфері діяльності чи галузі відповідно до статуту об’єднання.
У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про аграрні палати в Україні» від 20.12.2010 № 7190 зазначено, що професійне самоврядування реалізується визначеною законом представницькою організацією, створеною на засадах децентралізації, яка перебуває під наглядом органів державної влади і якій держава делегує частину своїх владних повноважень. Органи професійного самоврядування не входять до системи органів державної влади та місцевого самоврядування, але вони включені до складу адміністративного апарату.
Таким чином, можна дійти висновку, що у законотворців також не існує єдиного підходу щодо розуміння правового статусу організацій, через які має реалізовуватися професійне самоврядування. Залишається незрозумілим, чи є такі організації громадським об’єднанням на основах добровільного членства, чи вони є представницькою організацією, якій держава на засадах децентралізації делегує частину владних повноважень.
Ганна КРУШЕЛЬНИЦЬКА отримати повну версію статтіУвага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!