ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІУСА З ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИДАЧІ ДОКУМЕНТІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Останнім часом держава все більше і більше покладає на нотаріусів функції, які до цього часу були не властиві системі нотаріату.

Складається враження, що, окрім нотаріусів, певні функції чи види діяльності, що граничать із вчиненням нотаріальних дій, нікому більше довірити, бо ніхто інший їх не зможе виконати за браком своєчасного доступу до такої інформації.

Нотаріус станом на сьогодні, окрім вчинення нотаріальних дій, виконує певною мірою функції податкового агента, первинної ланки фінансового моніторингу, реєстратора прав на нерухоме майно як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції з державної реєстрації прав.

Тому виконувати функції інших структур у частині, яка стосується нотаріальної діяльності чи певною мірою з нею пов’язана, є вже дещо звичною практикою. Чисельність нотаріусів значна, наявність відповідного освітнього рівня та постійне підвищення кваліфікації дають свій позитивний вплив та змогу справитися з будь-якими навантаженнями, які покладаються на систему. Система нотаріату готова до сприйняття та виконання нових функцій.

Тому прийнятий у першому читанні законопроект № 2982 від 02.06.2015, одним із найбільш суттєвих трансформацій якого є визначення повноважень нотаріусів як реєстраторів прав на всі без винятку об’єкти нерухомого майна, у тому числі на новостворене майно, не став несподіванкою.

Система нотаріату вже з перших днів функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, взяла на себе значний обсяг роботи з наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із вчиненими нотаріальними діями. Причому нотаріуси були залучені до формування реєстру з самого початку його функціонування, виконали і успішно виконують покладені на них функції спеціального суб’єкта державної реєстрації прав. Працюють мобільно і вчиняють реєстраційні дії в день надходження документів та попередньо консультують громадян і допомагають скласти всі необхідні документи для проведення реєстраційних дій, чим значною мірою допомагають громадянам, для яких заповнення заяв на реєстрацію є проблематичним, оскільки носить чіткі юридичні формулювання та викликає технічні труднощі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 137 «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — постанова № 137) встановлено, що повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати також нотаріуси. Це свідчить про те, що нотаріуса держава вважає фахівцем, який повною мірою може сформувати пакет документів для реєстрації всіх без винятку прав на нерухоме майно, у тому числі на новостворене. І вже на підставі сформованого нотаріусом пакета документів державний реєстратор буде приймати рішення.

Поступовий процес розвитку законодавчих і нормативних актів направлено на розширення функцій нотаріату у сфері державної реєстрації прав.

Система нотаріату вже готова до отримання функцій реєстратора у повному обсязі. І логічно правильним буде покладання на систему нотаріату функцій реєстратора прав на новозбудоване нерухоме майно.

Це дасть змогу професійно співпрацювати з інвесторами та забудовниками, і доступ громадян до нотаріуса є значно простішим, ніж до реєстраторів, що працюють у інших структурах.

Одночасно на розгляді у Верховній Раді України також перебуває законопроект № 2983 від 02.06.2015 щодо реформи системи державної реєстрації бізнесу, яким також передбачається синхронно залучити нотаріусів і до процедури державної реєстрації юридичних осіб та підприємців.

Це теж є певною відзнакою Міністерством юстиції того факту, що система нотаріату, якою Міністерство юстиції безпосередньо опікується, керує та перевіряє, виконує покладені на неї функції та може в нинішніх умовах активно сприяти зменшенню навантаження на працівників державних структур та покращенню обслуговування населення у сферах реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу.

Після змін до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де на нотаріусів покладено функції реєстратора речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, реєстрація яких може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право, виступів міністра юстиції України про готовність покладання на нотаріусів інших функцій, навіть не пов’язаних із вчиненням нотаріальних дій, було з легкістю сприйнято положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII та відповідно до постанови № 137 поряд з посадовими особами органів місцевого самоврядування, адміністраторами центрів надання адміністративних послуг можуть виконувати повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів.

Діяльність з питань прийому та видачі документів регламентована положеннями постанови № 137. Так, у цій постанові чітко розшифроване поняття прийому та видачі документів.

Прийом документів включає виконання таких дій:

Світлана ПАСІЧНИК отримати повну версію статті