ПРОБЛЕМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО СПАДКУВАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З РЕФОРМУВАННЯМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВCТВА

У межах судової реформи, відповідно до конституційних змін, що набули чинності у 2016 році, Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законо­давчих актів» (далі — Закон № 2147), у новій редакції викладено чинні процесуальні кодекси — Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України (далі — ЦПК), Кодекс адміністративного судочинства України.

Істотно оновлені процесуальні кодекси впливатимуть на практику вирішення судами всіх категорій цивільних справ, включаючи і спори, що випливають із спадкових правовідносин. Варто звернути увагу, що у нову редакцію процесуальних кодексів вже були внесені істотні зміни, зокрема, Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». А Законом України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розділ IV ЦПК було доповнено новою главою 13, що регламентує розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

З урахуванням занадто швидкого процесу прийняття оновлених кодексів, політичних чинників їх якість та техніко-юридична досконалість є невисокою, тому можна очікувати, що процес внесення до них змін буде досить динамічним. Крім того, враховуючи нову редакцію процесуальних кодексів, доцільним вбачається внесення відповідних змін і доповнень до Закону України «Про нотаріат» і всього масиву нотаріального законодавства.

Варто визначити певні особливості розгляду справ, що випливають із спадкових правовідносин.

Статтею 27 ЦПК зберігається як загальне правило, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, а до юридичних осіб — за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Олег Печений отримати повну версію статті