ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА ОСІБ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ

Актуальність цієї теми зумовлена сучасним рухом життя, коли дедалі більше осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вирішують майнові питання за допомогою договору, що є запорукою, зокрема, при вирішенні питання визначення статусу майна на майбутнє або його поділу між такими особами.

Останнім часом у зв’язку із загальною демократизацією життя набула поширення думка про те, що люди взагалі мають право обирати той спосіб сімейного життя, який їм більше імпонує.

По суті, фактичним шлюбом можна назвати відносини, що відповідають усім вимогам та умовам укладення шлюбу, але не зареєстровані в установленому законом порядку.[1]

Так, І.В. Жилінкова зазначає, що в науці та практиці активно застосовується поняття «фактичний шлюб» і підтримується позиція про необхідність введення його до законодавства. Це дало б змогу, на її думку, уникнути використання хибного терміну «цивільний шлюб».[2]

Законодавець, встановлюючи поняття шлюбу у ст. 21 Сімейного кодексу України (далі — СК), безапеляційно закріпив твердження, що тільки шлюб між чоловіком і жінкою, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, породжує шлюбні відносини.[3]

Тобто згідно з СК єдиною формою шлюбу, який визнається законом, є шлюб, зареєстрований в органах державної реєстрації актів цивільного стану.[4]

Незважаючи на чіткі законодавчі настанови щодо необхідності реєстрації шлюбу, у правовій літературі також завжди була присутня ідея про те, що шлюб є союзом осіб, які живуть однією сім’єю як чоловік та дружина, навіть тоді, коли відповідна реєстрація відсутня. Зокрема, в літературі зазначалося, що шлюб необхідно виводити не з його формальної наявності або відсутності, а із сутності стосунків між чоловіком і жінкою, у зв’язку з чим «і незареєстрованний шлюб є шлюб, а не співжиття, під яким варто розуміти випадкові зв’язки чоловіка та жінки».[5]

Це, на нашу думку, безумовно, є першопричиною для застосування терміну «фактичні шлюбні відносини» саме для відо­кремлення його від шлюбу, оформленого в органах державної влади.

У ст. 74 СК закріплено юридичну конструкцію «жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі». Однак варто зазначити, що ця конструкція не відповідає загальним правилам нормотворчої техніки, а саме вимогам щодо лаконічності та водночас ємності юридичних термінів і конструкцій. Доцільним було б закріплення замість цієї громіздкої конструкції терміну «фактичне подружжя».[6]

Набрання чинності новим СК поклало край «законодавчій фетишизації шлюбу».[7] Вперше за багато років фактичне подружжя набуло прав та обов’язків, що практично співпадають за обсягом із правами та обов’язками подружжя. Принаймні така ситуація склалася у майновій сфері (статті 74, 91 СК). Можна по-різному ставитися до такої принципової зміни вектора правового регулювання сімейних відносин. Однак слід визнати, що законодавець намагається надати юридичного визначення відносинам, які реально існують і досить широко розповсюджені. Тому говорити про те, що таким чином закон руйнує сім’ю, навряд чи доцільно. Це лише спроба нормативного упорядкування відносин, які до цього часу розвивалися стихійно. Відомо, що особи, які перебували у фактичних шлюбних відносинах, мали менше прав, ніж подружжя, вони не набували прав на взаємне утримання, вимушені були доводити свої права на спільне майно тощо.

Інша справа, що в СК України ця ідея не набула завершеного вигляду. Складається враження, що законодавець «не ризикнув» назвати речі своїми іменами й у ст. 3 СК прямо визнати, що сім’ю складають особи, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Однак це було б краще, ніж включати до Закону таку вкрай нечітку фразу, як «інші підстави, не заборонені законом, і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства».[8]

Можна припустити, що осіб, які мають намір проживати в «незареєстрованому шлюбі», захищатимуть у загальному порядку за цивільним законодавством. Незареєстровані подружні відносини можуть урегульовуватися нормами Цивільного кодексу України (далі — ЦК). Особа, яка погоджується на «фактичний шлюб», повинна усвідомлювати, що жодних подружніх прав та обов’язків не матиме.[9]

Відсутність законодавчо закріпленого поняття та ознак фактичних шлюбних відносин призводить до того, що при встановленні факту проживання однією сім’єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, що є необхідною умовою для вирішення питання стосовно правового режиму майна, набутого ними за час спільного проживання, виникають численні складнощі, адже суди у кожному конкретному випадку по-різному тлумачать поняття фактичних шлюбних відносин.[10]



[1]    Грічук О.І. Проблеми фактично шлюбних відносин в Україні, сучасна рецепція римського конкубінату в новому сімейному законодавстві / О.І. Грічук // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – 2004. – Вип. 23. – С. 206.

 

[2]    Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / за ред. І.В. Жилінкової. – Х., 2008. – C. 251.

 

[3]    Грічук О. Проблеми фактичних шлюбних відносин у Сімейному кодексі України // Підприємництво, господарство і право: Науково-практичний, господарсько-правовий журнал / Ін-т приватного права і підпр-ва АПрН України. – 2005. – № 12. – С. 49.

 

[4]    Андрєєва Н.С. Поняття та ознаки фактичних шлюбних відносин / Н.С. Андрєєва // Європейські перспективи. – 2014. – № 3. – С. 177–181. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_3_31

 

[5]    Маслов В.Ф., Подопригора 3.А., Пушкин А.А. Действующее законодательство о браке и семье. – X., 1972. – С. 32.

 

[6]    Андрєєва Н.С. Поняття та ознаки фактичних шлюбних відносин / Н.С. Андрєєва // Європейські перспективи. – 2014. – № 3. – С. 177–181. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_3_31

 

[7]    Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2003. – С. 21.

 

[8]    Жилінкова І.В. Проблема визначення поняття «сім’я» за Сімейним кодексом України / І.В. Жилінкова // Університетські наукові записки. – 2007. – № 2. – С. 119–126. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2007_2_18

 

[9]    Головченко В., Чернєй В. Історичні витоки правового нігілізму // Віче. – 2007. – № 11. – С. 13.

 

[10]  Андрєєва Н.С., Красицька Л. В. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах // Вісник студентського наукового товариства ДонНУ. – 2014. – Том 1, № 6  // jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/download/816/834

 

Ольга Розгон отримати повну версію статті