ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ТОГО, ЧИ МАЄ ПРАВО АДВОКАТ ВЧИНЯТИ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ (АБО ЗВЕРТАТИСЯ ДО НОТАРІУСА) ВІД ІМЕНІ ОСОБИ НА ПІДСТАВІ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ?

У нотаріальній практиці непоодинокими є випадки звернення за вчиненням нотаріальних дій, отриманням документів тощо адвокатів, які на підтвердження своїх повноважень надають договір про надання правової допомоги. Тобто вказаний договір, укладений у простій письмовій формі, подається нотаріусу як єдиний і, на думку адвоката, достатній документ для звернення до нотаріуса від імені клієнта.

Якими мають бути дії нотаріуса в такому випадку, які повноваження надає адвокату договір про надання правової допомоги?

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) представництво — це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК представництво виникає на підставі: 1) договору, 2) закону, 3) акта органу юридичної особи та 4) з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Отже, договір є однією з підстав виникнення представництва. Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 237 ЦК, в такому договорі обов’язково мають міститися конкретні юридичні дії, які має виконати представник. Наприклад, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦК).

При цьому слід розмежувати поняття «підстава виникнення представництва» і «документ, що підтверджує повноваження представника».

Положення такого договору регулюють відносини виключно між його сторонами. Натомість реалізація самого договору спрямована «назовні». І яким чином здійснюється така реалізація, встановлює ч. 1 ст. 1007 ЦК, відповідно до вимог якої довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Розберемося у сутності договору про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги — домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») інші види правової допомоги — види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Виходячи з наведених норм, можна зробити висновок, що поняття «правова допомога» передбачає:

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО отримати повну версію статті