ПРАВО ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ. ВІРТУАЛЬНЕ ТА РЕАЛЬНЕ

На продовження розмови про «віртуальні» права подружжя наведу ще кілька аргументів щодо недоцільності оформлення права власності на одного з подружжя, враховуючи сучасні реалії. Обов’язковість реєстрації права власності на нерухоме майно набула лише з набранням чинності Цивільним кодексом України (далі — ЦК), тобто з 1 січня 2004 року. Раніше державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася лише підзаконними нормативними актами. Зокрема:

– Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56;

– Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 18.02.2002 за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Указані нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон № 1952). Отже, вирішального моменту для реалізації права власності державна реєстрація прав на нерухоме майно не мала. А, як наслідок, і право другого з подружжя, виникнення якого було закріплене ст. 22 Кодексу УРСР про шлюб та сім’ю (далі — КпШС УРСР), мало право на існування. До того ж, не можна не брати до уваги і той факт, що за тих часів у разі коли подружжя (колишнє подружжя) вирішило змінити статус спільної сумісної власності на спільну часткову, визначивши частки кожного з подружжя у спільній власності, нотаріус був наділений правом видавати свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя за їх взаємною згодою. Це право було встановлене ст. 70 Закону України «Про нотаріат», яка на сьогоднішній день вже скасована.

Олена Чуєва отримати повну версію статті