ПОСВІДЧЕННЯ НОТАРІУСАМИ ФАКТУ, ЩО ФІЗИЧНА ОСОБА Є ЖИВОЮ

Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» (далі — Закон) містить перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, п. 14 якої передбачено, що нотаріуси посвідчують факт, що фізична особа є живою. Стаття 38 Закону містить перелік нотаріальних дій, вчинюваних консульськими установами, п. 8 якої передбачено, що консульські установи України посвідчують факт, що громадянин є живим. Глава 12 Закону «Посвідчення фактів» не зазнала змін з часу прийняття Закону, та серед іншого регламентує посвідчення нотаріусами факту, що громадянин є живим. Так, ст. 80 Закону передбачає, що нотаріус на прохання громадянина посвідчує факт, що громадянин є живим. Посвідчення факту, що неповнолітній є живим, провадиться на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника). На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво. Вбачається, що ст. 80 Закону «Посвідчення факту що громадянин є живим» застосовується нотаріусами при посвідченні відповідних фактів тільки для фізичних осіб — громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Згідно зі ст. 80 Закону, ч. 2 глави 10 розділу 1, п. 1.6 глави 6 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Порядок) у зв’язку із посвідченням факту, що фізична особа є живою, видається відповідне свідоцтво. Тексти свідоцтв (у тому числі свідоцтва посвідчення факту, що фізична особа є живою), за винятком примірника, що залишається у справах нотаріуса, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів (ст. 34 Закону) Форми свідоцтв передбачені Правилами ведення нотаріального діловодства, а саме:

– форма № 21 «Свідоцтво про посвідчення факту, що дитина є живою» (за цією формою видається свідоцтво про посвідчення факту, що недієздатна фізична особа або фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою);

– форма № 22 «Свідоцтво про посвідчення факту, що фізична особа є живою».

Варто зауважити, що можливість зазначити громадянство особи у свідоцтві передбачено виключно у формі № 22. Свідоцтво виготовляється у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах нотаріуса (справа № 02-25, строк зберігання 3 роки).

Згідно з п.п. «с» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за вчинення цієї нотаріальної дії передбачено деpжавне мито у розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0 гривень 51 копійка).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 238 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) посвідчення цих фактів не може бути вчинено за участю представника, тобто представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. 1

Анна КОТЛЯР отримати повну версію статті