ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ НОТАРІУСОМ У ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ, ЗОКРЕМА ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ВІД ПІДПРИЄМСТВ-БОРЖНИКІВ

Відповідно до діючих норм цивільного законодавства України, а саме ст. 537 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), боржник має право виконати свій обов’язок щодо виплати заробітної плати працівникам та/або кредиторам шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори. Право нотаріуса приймати грошові суми у депозит встановлено ст. 85 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, у якій чітко вказано, що нотаріус у передбачених законодавством випадках приймає від боржника в депозит грошові суми для передачі їх кредитору (кредиторам), якими можуть бути працівники боржника або інші кредитори. Про надходження грошових сум нотаріус повідомляє кредитора (кредиторів) і на його (їх) вимогу видає грошові суми. Послідовність дій при передачі грошей у депозит нотаріусу визначено у главі 21 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 № 296/5. Пропонуємо Вашій увазі поетапну, узагальнену процедуру прийняття у депозит грошових сум нотаріусами, зокрема заборгованості з виплат заробітної плати від підприємств-боржників, враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів.

І. ЗВЕРНЕННЯ БОРЖНИКА ДО НОТАРІУСА З ВИМОГОЮ ПРИЙНЯТТЯ У ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ

Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК боржник має право виконати свій обов’язок перед кредитором (кредиторами) шляхом внесення належних з нього грошей у депозит нотаріуса, за таких умов:

 – відсутності кредитора (кредиторів) або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;

 – ухилення кредитора (кредиторів) або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

 – відсутності представника недієздатного кредитора.

При цьому нотаріусам слід звернути особливу увагу на те, що прийняття грошових сум у депозит нотаріуса проводиться за місцем виконання зобов’язання відповідно до законодавства України.

Світлана КЛИМЕНКО отримати повну версію статті