ПОДАТКОВІ НОВОВВЕДЕННЯ 2015 РОКУ: ВИВЧАЄМО ЗМІНИ, ЯКІ ЗАПРАЦЮВАЛИ З 1 СІЧНЯ
ПОДАТКОВІ НОВОВВЕДЕННЯ 2015 року:
вивчаємо зміни, ЯКІ запрацювали з 1 січня
Початок 2015 року знову привніс революційні зміни в оподаткуванні. Їх певною мірою можна зрівняти з нововведеннями 2011 року, коли вводилися Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПК України) і єдиний соціальний внесок. Верховна Рада України наприкінці 2014 року прийняла низку законів, що вносять зміни з 2015 року у правила оподаткування, оформлення працівників та ін. Розглянемо зміни, що стосуються нотаріусів.
І. ПОДАТОК «НА АВТО»
Зміни до ПК України вніс Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII.
З 2015 року скасовано збір за першу реєстрацію транспортного засобу, який до 2015 року сплачували продавці авто. Тепер саме власники транспортних засобів платитимуть транспортний податок, який тепер відноситься до податків на майно (справляння регламентує розділ ХІІ ПК України).
Транспортний податок входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень (п. 12.3 ст. 12 ПК України). Цього разу об’єкт оподаткування, платника податків і зборів, розмір ставки, податковий період, які повинні визначити місцеві ради, встановлено ст. 267 ПК України.
Об’єктом оподаткування є тільки легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (п.п. 267.2.1 ст. 267 ПК України).
Платять транспортний податок юридичні та фізичні особи — власники таких авто у розмірі 25000 грн. на рік.
Фізичні особи зобов’язані платити транспортний податок раз на рік протягом 60 календарних днів з дня вручення їм податкового повідомлення-рішення.
ІІ. ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Знову оновлено правила справляння податку на нерухомість. Його, як і раніше, відповідно до ст. 266 ПК України платять юридичні і фізичні особи, що володіють такою нерухомістю. Але з 2015 року об’єктом оподаткування стала й нежитлова нерухомість і знову переписано правила справляння цього податку.
Ставки податку встановлюють за рішеннями сільських, міських та селищних рад в межах максимальної величини — не більше ніж 2 % від мінімальної зарплати (далі — МЗП), встановленої на 1 січня звітного року, за 1 кв. м бази оподаткування із:
загальної площі квартири/квартир незалежно від їх кількості понад 60 кв. м;
загальної площі житлового будинку/будинків понад 120 кв. м;
загальної площі житлової нерухомості (якщо є і будинок, і квартира одночасно) — понад 180 кв.м;
загальної площі нежитлової нерухомості.
| Зверніть увагу! У 2015 році фізичні та юридичні особи будуть сплачувати цей податок з об’єктів нежитлової нерухомості за ставкою податку, що не може перевищувати 1 % МЗП, встановленої на 1 січня звітного року (1218 грн.), за 1 кв. м. Це передбачено п. 33 підрозділу 10 розділу ХХ ПК. |
Фізичні особи зобов’язані платити податок на нерухоме майно раз на рік протягом 60 календарних днів з дня вручення їм податкового повідомлення-рішення. А воно направляється їм податківцями до 1 липня року, наступного за звітним. Тож чекайте на «лист щастя» з податкової.
Цікаво, що розмір податку на нерухомість встановлюють сільські, міські та селищні ради, бо саме вони:
мають право збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування (понад неоподатковувану площу нерухомості);
можуть встановлювати пільги з податку. Для об’єктів житлової нерухомості, що знаходяться у власності фізичних осіб, пільги визначаються виходячи з їх майнового стану і рівня доходів (п.п. 266.4.2 ст. 266 ПК України).
Враховуючи, що податок на нерухомість є місцевим податком, сільські, міські та селищні ради у рішеннях про встановлення місцевих податків мають визначити об’єкт оподаткування, платника податків, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПК України, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для податку (п.п. 12.3.2 ст. 12 ПК України).
У фізичних осіб з метою формування реєстру платників на нерухомість є право звірити відомості щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, яка перебуває в їх власності, до 31 грудня 2015 року (включно) (п. 18 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Далі наводимо позицію податкової у вигляді відповідей на окремі запитання.
| «ГФС разъяснила порядок исчисления и уплаты налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, в 2015 году
Государственная фискальная служба предоставила ответы на актуальные вопросы, связанные с уплатой налога на недвижимость. 1. Если человек владеет квартирой и домом одновременно, будут ли суммироваться площади при определении суммы налога? Налог начисляется по месту регистрации владельца недвижимости в соответствии с подпунктом 266.7.1 пункта 266.7 ст. 266 Налогового кодекса. При наличии в собственности налогоплательщика более одного объекта жилой недвижимости одного или разных типов, в том числе их частей, налог исчисляется исходя из суммарной общей площади таких объектов, уменьшенной на 60 кв. м для квартир и 120 кв. м для домов (180 кв. м — если в собственности и дом и квартира) и льготу органов местного самоуправления с необлагаемой площади таких объектов (в случае ее установления), и соответствующей ставки налога. 2. Каким образом будут облагаться квартиры, приватизированные на нескольких человек, доли которых не выделено, и в случае, если доли каждого выделены в натуре? Определение плательщиков налога осуществляется в соответствии с подпунктом 266.1.2 пункта 266.1 ст. 266 НК в таком порядке: если объект недвижимости находится в общей долевой собственности нескольких лиц, налогоплательщиком является каждое из этих лиц по причитающейся ему доле; если объект находится в общей совместной собственности нескольких лиц, но не разделен в натуре, плательщиком налога является один из владельцев, определенный по согласию совладельцев, если иное не установлено судом; если объект находится в общей совместной собственности нескольких лиц и разделен между ними в натуре, плательщиком налога является каждое из этих лиц по причитающейся ему доле. 3. В селе облагаются налогом только дома или также и хозяйственные помещения (гаражи, сараи, бани)? Подпунктом 266.2.1 пункта 266.2 ст. 266 НК определено, что объектом налогообложения для налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, является объект жилой и нежилой недвижимости, в том числе его доля. Объекты жилой недвижимости — здания, отнесенные в соответствии с законодательством к жилому фонду, дачные и садовые дома. Здания, отнесенные к жилищному фонду, делятся на типы: жилой дом (усадебного и квартирного типа); пристройка к жилому дому; квартира; коттедж; комнаты в многосемейных (коммунальных) квартирах; садовый дом; дачный дом. Объекты нежилой недвижимости: здания гостиничные; здания офисные; здания торговые; гаражи; здания промышленные и склады; здания для публичных выступлений (казино, игорные дома); хозяйственные (приусадебные) здания; другие здания (подпункт 14.1.129 пункта 14.1 ст. 14 НК). 4. Льготники определяются предыдущим законом или их будут определять исключительно местные советы? База налогообложения объекта жилой недвижимости, в том числе их частей, находящихся в собственности физического лица — налогоплательщика, уменьшается: для квартиры/квартир независимо от их количества — на 60 кв. метров; для жилого дома/домов независимо от их количества — на 120 кв. метров; для различных типов объектов жилой недвижимости, в том числе их частей (в случае одновременного пребывания в собственности налогоплательщика квартиры/квартир и жилого дома/домов, в том числе их частей), — на 180 кв. метров. Одновременно сельские, поселковые, городские советы могут увеличивать предельную границу, на которую уменьшается база налогообложения. Кроме того, советы устанавливают льготы по налогу, который уплачивается на соответствующей территории с объектов жилой и/или нежилой недвижимости, находящихся в собственности физических или юридических лиц, религиозных организаций Украины, уставы (положения) которых зарегистрированы в установленном законом порядке, и используются для обеспечения деятельности, предусмотренной такими уставами (положениями). Льготы по налогу, который уплачивается на соответствующей территории, с объектов жилой недвижимости для физических лиц определяются исходя из их имущественного положения и уровня доходов. Льготы не предоставляются на: объект/объекты налогообложения, если их площадь превышает пятикратный размер необлагаемой площади, утвержденной решением органов местного самоуправления; объекты налогообложения, используемые их владельцами с целью получения доходов (сдаются в аренду, лизинг, ссуду, используемых в предпринимательской деятельности). Льготы по налогу, который уплачивается на соответствующей территории с объектов нежилой недвижимости, устанавливаются в зависимости от имущества, которое является объектом налогообложения. 5. Каким будет механизм взимания налога, кто отправляет платежки? Налог начисляется контролирующим органом по месту налогового адреса (месту регистрации) владельца недвижимости исходя из общей площади каждого из объектов нежилой недвижимости и соответствующей ставки налога. Налоговые уведомления-решения об уплате налога и соответствующие платежные реквизиты, в частности, органов местного самоуправления по местонахождению каждого из объектов жилой и/или нежилой недвижимости, направляются (вручаются) налогоплательщику контролирующим органом по месту его налогового адреса (месту регистрации) до 1 июля года, следующего за базовым налоговым (отчетным) периодом (годом). 6. За какой год в этом году будет уплачиваться налог, с какого числа люди будут получать платежки, в какой срок нужно будет оплатить налог, какие штрафы предусмотрены за несвоевременную уплату? В 2015 году налог начисляется контролирующими органами по месту регистрации плательщика за 2014 год: за период с 01 января по 31 марта 2014 года — с жилой площади; с 01 апреля до 31 декабря 2014 года — с общей площади объектов жилой недвижимости. В случае если налогоплательщик не уплачивает согласованную сумму денежного обязательства и/или авансовых взносов по налогу на прибыль предприятий в течение сроков, определенных этим Кодексом, такой налогоплательщик привлекается к ответственности в виде штрафа в следующих размерах: при задержке до 30 календарных дней включительно, следующих за последним днем срока уплаты суммы денежного обязательства, — в размере 10 % погашенной суммы налогового долга; при задержке более 30 календарных дней — в размере 20 % погашенной суммы налогового долга». |
ІІІ. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Володимир МАРЧЕНКО, Світлана Лістрова отримати повну версію статтіУвага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!
