Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X.

Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI.

Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV.

Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02. 2011 № 3038-VI.

Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 № 978-IV.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» 18.09.1991 № 1560-XII.

Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР.

Закон України «Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим» від 10.10.2013 № 639-VII.

Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV.

Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV.

Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII.

Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII.

Закон України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 № 147/98-ВР.

Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-XII.

Закон України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» від 14.09.2000 № 1953-III.

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.1992 № 2171-XII.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки».

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності».

Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку».

Наказ Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2102/22414.

Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167.

Наказ Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1841/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 за № 2114/22426.

Наказ Міністерства юстиції України від 20.01.2012 № 111/5 «Про затвердження Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2012 № 118/20431.

Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3503/5 «Про затвердження форми та опису відмітки державного реєстратора прав на нерухоме майно на заставній», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1430/20168.

Наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2011 № 3601/5 «Про затвердження форм рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимог до їх оформлення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1538/20276.

Наказ Міністерства юстиції України від 06.07.2012 № 1014/5 «Про словники Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за № 1150/21462.

Наказ Міністерства юстиції України від 24.11.2011 № 3380/5 «Про деякі питання доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2011 за № 1340/20078.

Наказ Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 20.04.2012 за № 590/20903.

Наказ Міністерства юстиції України від 14.11.2011 № 3319/5 «Про затвердження Порядку ведення архіву реєстраційних справ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.11.2011 за № 1299/20037.

Наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1964/5 «Про затвердження Порядку доступу державних виконавців до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 2/22534.

Наказ Міністерства юстиції України від 24.12.2012 № 1924/5 «Про затвердження Порядку виготовлення та знищення печатки приватного нотаріуса», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.13.2012 за № 2184/22496.

Наказ Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172.

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 № 79 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за № 547/26992.

Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55 «Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041.

Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна» від 24.05.2001 № 127, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 27.12.2013 № 2998 «Про затвердження Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 171/24948.

Рішення Львівської міської Ради від 08.08.2014 № 606.

Постанова Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2).

Постанова  Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Лист Верховного Суду України від 01.07.2013 «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ».

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно

І. Прийняття спадщини — звернення спадкоємця

Слід назвати такі способи подання заяви про прийняття спадщини:

особисте подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем нотаріусу за місцем відкриття спадщини;

надіслання заяви про прийняття спадщини, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом, поштою;

подання представником спадкоємця за довіреністю (на подання заяви) заяви про прийняття спадщини, завіреної нотаріально або в установленому порядку.

Право вибору способу подання заяви про прийняття спадщини належить самому спадкоємцеві. При цьому слід мати на увазі, що у випадку, коли спадкоємець подає заяву особисто, в аспекті обчислення відповідних строків днем прийняття спадщини буде день подання такої заяви нотаріусу. До заяви про прийняття спадщини, яка надсилається поштою застосовуються правила ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Тобто заява, здана до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважається такою, що здана своєчасно, хоча нотаріусу вона надійшла після спливу строку.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Тобто навіть у тому випадку, коли батьки або піклувальник цієї особи заперечують проти подання нею заяви про прийняття спадщини, така заява може бути прийнята нотаріусом. На подання заяви особою, яка досягла чотирнадцяти років, згода органу опіки і піклування не вимагається.

Особа, яка обмежена судом у дієздатності, подає заяву про прийняття спадщини самостійно, без згоди піклувальника та органу опіки та піклування.

Від імені малолітньої особи заява про прийняття спадщини подається її батьками, а від імені недієздатної особи — опікуном. У цьому випадку також згода органу опіки та піклування не потрібна.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Указане право реалізується шляхом подання заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини. Заява подається тому нотаріусу, якому була подана заява про прийняття спадщини.

Відкликання заяви про прийняття спадщини здійснюється в тій самій формі, що і прийняття спадщини.

Правові наслідки подання заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини такі:

особа, яка подала заяву, вважається такою, що не прийняла спадщину;

вказана особа протягом строку, що залишився вправі знову подати заяву про прийняття спадщини або про відмову від спадщини.

Якщо заяву про прийняття спадщини подано опікуном недієздатної особи, то в разі поновлення її цивільної дієздатності подану заяву може бути відкликано даною особою самостійно.

1. Засвідчена справжність підпису на заяві про прийняття спадщини (або видачу свідоцтва), у разі якщо така заява отримана поштою

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоєм-цю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Слід зауважити, що в разі надходження такої заяви поштою нотаріус повинен зареєструвати її в журналі реєстрації вхідних документів в порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства.

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно….

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно…

ОЛЕНА САМОЩЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
УМОВИ ДОПУСКУ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ВИЇЗНИХ ТА ФАКТИЧНИХ ПЕРЕВІРОК
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків та зборів, а також компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) органи державної податкової служби (далі — ДПС) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Проведення документальної (крім камеральної) перевірки здійснюється в разі прийняття керівником органу ДПС рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Таке рішення оформлюється наказом. Відповідно до пунктів 77.4, 78.4, 79.2 Кодексу право на проведення документальної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Виключенням є тільки проведення фактичної перевірки. Відповідно до ст. 17 Кодексу платник податку має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому Кодексом.
Допуск посадових осіб ДПС до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок здійснюється згідно зі ст. 81 Кодексу.
Посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення документальної виїзної (планової або позапланової) і фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред’явлення направлення на проведення такої перевірки.
В направленні на проведення перевірки обов’язково зазначається:

НАТАЛІЯ САУТЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
BНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ІПОТЕЧНИХ ДОГОВОРІВ
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про іпотеку» зміни й доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Слід пам’ятати, що після оформлення заставної зміни й доповнення до іпотечного договору та договору, яким обумовлене основне зобов’язання, вносяться після анулювання заставної й видачі нової заставної в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 20 вищезгаданого Закону, а саме: анулювання заставної й видача нової заставної здійснюється за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Заставна — це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Закон вимагає обов’язково в іпотечному договорі серед інших істотних умов посилатися на видачу заставної або її відсутність. Визначитися щодо можливості видачі або відсутності останньої сторони повинні ще перед укладенням іпотечного договору, бо законодавець назвав це істотною умовою договору. Виходячи з норм ЦК, доки сторони не домовились з приводу істотних умов, договір не може вважатись укладеним, тому таке рішення повинно бути відображене в самому договорі та не залишати сумнівів.
Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом учинення індосаменту відповідно до закону. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була оформлена заставна. У разі видачі заставної припиняється грошове зобов’язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов’язання, та виникають грошові зобов’язання боржника щодо платежу за заставною. Після оформлення заставної виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється в тому самому порядку, що передбачений відповідним законом для задоволення вимоги іпотекодержателя, а саме: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Варто пам’ятати, що заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандарт¬ної форми, яка встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про видачу заставної. Залежно від предмета іпотеки (нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва) заставна повинна мати візуальні відмінності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Заставна обов’язково повинна мати такі реквізити:

ВАЛЕНТИНА БЕРЕЖНА,
завідувачка Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ТИПОВОЇ НОМЕНКЛАТУРИ СПРАВ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ, ПРИВАТНОГО НОТАРІУСА
Типова номенклатура справ установлює типовий склад справ, що утворюється в діловодстві державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів (далі — Типова номенклатура), з єдиною системою індексації кожної справи та зазначенням строків їх зберігання, є нормативним актом та носить обов’язковий характер.
При складанні індивідуальної номенклатури слід мати на увазі таке:
1. Індивідуальна номенклатура справ складається на підставі Типової номенклатури кожної державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса з єдиною системою індексації кожної справи та зазначенням строків їх зберігання.
2. Номенклатура справ погоджується з відповідним держаним нотаріальним архівом і ЕК управління юстиції один раз на п’ять років.
Індивідуальна номенклатура справ складається у двох примірниках щорічно строком на один діловодний рік, затверджується завідувачем державної нотаріальної контори, приватним нотаріусом та запроваджується в дію з 1 січня нового року.
Перший примірник номенклатури державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса залишається у відповідній справі (наряді) державної нотаріальної конторі, приватного нотаріуса, а другий примірник передається до держаного нотаріального архіву.
3. Приватні нотаріуси, які зареєстрували приватну нотаріальну діяльність у поточному році, складають номенклатуру з початку нотаріальної діяльності в даному нотаріальному окрузі.
З типової номенклатури справ до індивідуальної номенклатури справ переносяться справи (наряди), реєстри, книги, журнали тощо. Не допускається включення до номенклатури тих справ, що не передбачені типовою номенклатурою.
При складанні індивідуальної номенклатури справ СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ СПРАВ, передбачених типовою номенклатурою, ПЕРЕНОСЯТЬСЯ до номенклатури і НЕ МОЖУТЬ БУТИ СКОРОЧЕНІ.
4. Відмітка «доки не мине потреба» означає, що

Розглянуто обставини порушення кримінальної справи у разі коли нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу частини будинку, котра належала особі, не визнаній недієздатній, але влаштованій до будинку-інтернату, і договір з її боку підписав як опікун директор цього будинку-інтернату. Звернуто увагу на правомірність дій нотаріуса та вивчено відповідні норми законодавства України.
Ключові слова: дієздатність, опіка, лікувальні заклади або заклади органів соціального забезпечення.
Рассмотрены обстоятельства возбуждения уголовного дела в случае когда нотариусом удостоверен договор купли-продажи части дома, принадлежавшей лицу не признанному недееспособным, но помещенному в дом-интернат, и договор с его стороны подписал как опекун директор этого дома-интерната. Обращено внимание на правомерность действий нотариуса и изучены соответствующие нормы законодательства Украины.
Ключевые слова: дееспособность, опека, лечебные учреждения или учреждения органов социального обеспечения.
Підставою до цієї статті є випадок з практики одного з нотаріусів, котрий стався з ним на початку приватної діяльності.
У загальних рисах обставини полягають
у тому, що у січні 2000 року до нотаріуса звернувся директор будинку-інтернату з метою нотаріального оформлення продажу частини будинку, яка належала одній із осіб-пацієнтів цієї установи. Для оформлення договору директор надав рішення виконавчого комітету районної ради, котра поклала на нього виконання обов’язків опікуна, у тому числі продати частину будинку та розпорядитися коштами від здійсненого продажу в інтересах власника. Додатково були надані документи, котрі підтверджували прийняття зазначеним пацієнтом спадщини
у жовтні 1999 року.
Нотаріус, перевіривши дійсність документів, відсутність заборони відчуження, склав, урахувавши наявність опікуна за рішенням виконавчого комітету районної ради, та посвідчив договір купівлі-продажу частини будинку, вказавши у ньому, що директор будинку-інтернату діє як представник недієздатної особи, котра перебуває в зазначеному будинку-інтернаті.
Уже 2005 року до нотаріуса звернулися оперуповноважені районного відділу УМВС N-ської області. Вони надали постанову про проведення виїмки у нотаріуса в межах кримінальної справи, порушеної за фактом «незаконного продажу будинку», частина якого належала зазначеній вище особі, влаштованій до будинку-інтернату. В ході виїмки були вилучені документи, на підставі яких укладено договір. Після чого нотаріусу вручено повістку про його виклик на допит як свідка до слідчого прокуратури, котрий проводив досудове слідство у справі.
Підставою до порушення кримінальної справи стало те, що відчудження частини будинку, котра належала пацієнту будинку-інтернату здійснювалося без його усвідомленої згоди. Додатково наводився факт, що зазначена особа в судовому порядку не була визнана недієздатною.
Ураховуючи факт порушення кримінальної справи у нотаріуса склалася уява про порушення ним законодавства України та прав особи, влаштованої до будинку-інтернату. Однак професійний хист правника надав йому можливість обґрунтувати правомірність здійсненої ним нотаріальної дії.
Проведений аналіз нормативно-правової бази України та повторне вивчення документів, котрі стали підставою для оформлення договору купівлі-продажу, стали результатом кваліфікованої підготовки нотаріуса до його допиту слідчим прокуратури. Аргументи нотаріуса полягали в тому, що