Щодо посвідчення угод про відчуження об’єктів нерухомості, котрі належать особам, що потребують опіки і влаштовані у відповідні лікувальні заклади або заклади органів соціального забезпечення

Розглянуто обставини порушення кримінальної справи у разі коли нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу частини будинку, котра належала особі, не визнаній недієздатній, але влаштованій до будинку-інтернату, і договір з її боку підписав як опікун директор цього будинку-інтернату. Звернуто увагу на правомірність дій нотаріуса та вивчено відповідні норми законодавства України.
Ключові слова: дієздатність, опіка, лікувальні заклади або заклади органів соціального забезпечення.
Рассмотрены обстоятельства возбуждения уголовного дела в случае когда нотариусом удостоверен договор купли-продажи части дома, принадлежавшей лицу не признанному недееспособным, но помещенному в дом-интернат, и договор с его стороны подписал как опекун директор этого дома-интерната. Обращено внимание на правомерность действий нотариуса и изучены соответствующие нормы законодательства Украины.
Ключевые слова: дееспособность, опека, лечебные учреждения или учреждения органов социального обеспечения.
Підставою до цієї статті є випадок з практики одного з нотаріусів, котрий стався з ним на початку приватної діяльності.
У загальних рисах обставини полягають
у тому, що у січні 2000 року до нотаріуса звернувся директор будинку-інтернату з метою нотаріального оформлення продажу частини будинку, яка належала одній із осіб-пацієнтів цієї установи. Для оформлення договору директор надав рішення виконавчого комітету районної ради, котра поклала на нього виконання обов’язків опікуна, у тому числі продати частину будинку та розпорядитися коштами від здійсненого продажу в інтересах власника. Додатково були надані документи, котрі підтверджували прийняття зазначеним пацієнтом спадщини
у жовтні 1999 року.
Нотаріус, перевіривши дійсність документів, відсутність заборони відчуження, склав, урахувавши наявність опікуна за рішенням виконавчого комітету районної ради, та посвідчив договір купівлі-продажу частини будинку, вказавши у ньому, що директор будинку-інтернату діє як представник недієздатної особи, котра перебуває в зазначеному будинку-інтернаті.
Уже 2005 року до нотаріуса звернулися оперуповноважені районного відділу УМВС N-ської області. Вони надали постанову про проведення виїмки у нотаріуса в межах кримінальної справи, порушеної за фактом «незаконного продажу будинку», частина якого належала зазначеній вище особі, влаштованій до будинку-інтернату. В ході виїмки були вилучені документи, на підставі яких укладено договір. Після чого нотаріусу вручено повістку про його виклик на допит як свідка до слідчого прокуратури, котрий проводив досудове слідство у справі.
Підставою до порушення кримінальної справи стало те, що відчудження частини будинку, котра належала пацієнту будинку-інтернату здійснювалося без його усвідомленої згоди. Додатково наводився факт, що зазначена особа в судовому порядку не була визнана недієздатною.
Ураховуючи факт порушення кримінальної справи у нотаріуса склалася уява про порушення ним законодавства України та прав особи, влаштованої до будинку-інтернату. Однак професійний хист правника надав йому можливість обґрунтувати правомірність здійсненої ним нотаріальної дії.
Проведений аналіз нормативно-правової бази України та повторне вивчення документів, котрі стали підставою для оформлення договору купівлі-продажу, стали результатом кваліфікованої підготовки нотаріуса до його допиту слідчим прокуратури. Аргументи нотаріуса полягали в тому, що

Олексій ЗАЙЦЕВ отримати повну версію статті