ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИЇЗД ДИТИНИ ЗА КОРДОН І ДО САМОПРОГОЛОШЕНИХ ЧИ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

В Україні останнім часом з боку держави спостерігається посилена увага до захисту прав та інтересів дитини, контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства та багатьох інших факторів. Зокрема, щодо захисту прав та інтересів при виїзді дитини за кордон. Як правило, єдиним способом вирішення проблеми виїзду дитини з України є звернення до суду.

Розглянемо декілька ситуацій.

1. Виїзд за кордон дитини, яка не досягла 16-річного віку

Згідно з п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57^[1] (далі — Правила № 57), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі — батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

За ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»^[2] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну). У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Паспорт — це документ, який посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений і виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Донедавна документом, необхідним для перетинання дитиною кордону, був проїзний документ дитини. Однак з 1 січня 2015 року була скасована можливість його отримання.

З 1 квітня 2015 року Державна міграційна служба України (далі — ДМС) припинила виготовлення проїзних документів для виїзду дітей за кордон. Цими документами ще можна буде скористатися протягом трьох років, але ДМС переходить на виготовлення закордонних паспортів для дітей, які надалі стануть єдиним чинним документом, дійсним для перетину кордону дітьми. Таким чином, будуть скасовані внесення даних дитини до паспорта і проїзний документ для виїзду дитини за кордон.

Документи, які вже були отримані, поки що залишаються дійсними. Тобто якщо дитина на даний момент має проїзний документ або вписана до паспорта одного з батьків, то цими документами можна користуватися для перетину кордону до моменту закінчення терміну їх дії, але не довше ніж три роки, починаючи від 1 квітня 2015 року. Отже, якщо дитина вписана у закордонний паспорт батьків чи має проїзний документ та термін його дії ще не закінчився, то перетин кордону з цими документами можливий ще до 2018 року.

Надалі дитячий закордонний паспорт міститиме безконтактний електронний носій для внесення біометричних даних, зокрема, відбитків пальців рук тощо.

Нагадаємо, що за ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»^[3] безконтактний електронний носій — імплантована до бланка документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов’язаних із верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом; біометричні дані — сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри — відцифрований підпис особи, відцифроване зображення обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук).

Причому внесення таких даних, а саме сканування відбитків пальців рук дітей, може здійснюватися лише з 12-річного віку і з дозволу одного з батьків (або їх законних представників).

У заявах від батьків щодо відкриття візи дитині, якій виповнилося 12 років, доцільно зазначати також про згоду батьків на отримання біометричних даних дитини. При цьому діти, яким виповнилося 12 років, мають особисто з’явитися до посольства (консульства) або до одного з візових центрів для подання документів на отримання візи. На прохання заявників у заяві також можуть бути зазначені відомості про особу, яка фінансово забезпечує перебування дитини за кордоном.^[4]

Термін дії дитячого закордонного біометричного паспорта становить 4 роки.

Після цього терміну батькам необхідно буде виробити новий закордонний паспорт, тому що продовжити закордонний паспорт в Україні вже неможливо на підставі змін до законів України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Надалі паспорт можна буде тільки обміняти і неможливо продовжити.

Якщо батьки дитини відмовляються від внесення інформації про дитину до безконтактного електронного носія, імплантованого до паспорта для виїзду за кордон, вони подають відповідну заяву, яка оформляється на місці.

Відповідно до ч. 2 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» оформлення, видача та обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, — на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі — законні представники); у разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у закордонній дипломатичній установі — на підставі заяви-анкети одного з батьків / законних представників та письмової згоди другого з батьків / законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків / законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа.

 Якщо батьки не перебувають у шлюбі, заяву подає той з батьків, з ким проживає дитина. Якщо хтось із батьків змінив прізвище після народження дитини, додатково надаються документи, що підтверджують цей факт (свідоцтво про шлюб, про розлучення, про зміну прізвища тощо).

Із паспортами батьків, до яких внесені дані дітей, можна перетинати кордон України так само, як і з закордонними паспортами дітей і дитячими проїзними документами. Із такими паспортами можна подорожувати з дітьми до закінчення терміну дії документа чи досягнення дитиною 18-річного віку.^[5]

Ольга Розгон отримати повну версію статті