ОКРЕМІ ПИТАННЯ СТАТУСУ НОТАРІУСА ЯК СУБ’ЄКТА ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Статусу нотаріуса у процесуальних правовідносинах присвячена значна кількість публікацій. Однак, з огляду на наявність частих змін у спеціальному законодавстві та суперечливу судову практику, це питання не втрачає актуальності. Розглянемо особливості процесуального статусу нотаріуса у різних видах правовідносин.
І. Нотаріус як фізична особа
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому згідно з положеннями чинного законодавства суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин поділяються на:
1) учасників справи (сторони і треті особи);
2) представників;
3) інших учасників судового процесу.
Варто зазначити, що нотаріус як фізична особа може бути будь-яким учасником цивільної справи, а також виступати у якості представника, свідка і бути у статусі деяких інших учасників процесу.
Як зазначає С.С. Бичкова, склад сторін у цивільному процесі завжди обумовлений особливостями матеріальних правовідносин, які є предметом розгляду і вирішення у цивільній справі. Зокрема, нотаріус може бути позивачем чи відповідачем у спорах, що обумовлені договорами, укладеними для забезпечення провадження своєї професійної діяльності, такими як підряд на ремонт офісного приміщення, купівля-продаж побутової техніки, меблів чи інших товарів, необхідних для облаштування робочого місця нотаріуса, договорів охорони тощо.
У таких спорах нотаріус виступає у якості фізичної особи (як правило, споживача), адже вказані відносини не випливають із безпосереднього здійснення нотаріусом своїх повноважень, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 3 Закону «Про нотаріат». Тобто у таких випадках нотаріус не є уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нота­ріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність. У такій ситуації нотаріус не посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та не вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Володимир БІРЮКОВ отримати повну версію статті