Нові повноваження…Лист Міністерства юстиції України від 27.09.2017 № 37645/17890-0-26-17/19 [Щодо передумов до втягування нотаріусів України у незаконний механізм виходу з громадянства України

23 березня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (далі — Закон), який набув чинності 4 червня 2017 року.

Закон запроваджує такі механізми, як squeeze-out та sell-out.

Процедура sell-out передбачає право для кожного акціонера акціонерного товариства — власника простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), вимагати здійснення обов’язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, за справедливою ціною.

У свою чергу, процедура squeeze-out передбачає обов’язковий продаж прос­тих акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

На перший погляд, Закон не мав би викликати у нотаріусів нагальну цікавість. Якщо ж розібратися у самій суті змін з метою підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, то стає зрозуміло, що законо­давець завжди пам’ятає про нас.

Тож пропоную розібратися у дещо нових повноваженнях, які від 4 червня 2017 року покладаються на нотаріусів України, і визначити питання, що потребують додаткового законодавчого врегулювання.

З питань участі нотаріусів у вищевказаних нововведеннях нас цікавитиме саме squeeze-out.

Не будемо зупинятися на детальному аналізі змін, їх наслідків для акціонерів чи відповідальності за невиконання положень Закону з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах.

Пропоную акцентувати увагу на основному, а саме реалізації прав та участі нотаріуса у такій процедурі.

Коротко про головне

1. У випадку появи у акціонерному товаристві особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, така особа має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі — публічна безвідклична вимога).

2. У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов’язані продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

3. Разом з поданням публічної безвідкличної вимоги власник домінуючого контрольного пакета акцій повинен надати договір з банківською установою про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу), на якому мають бути акумульовані грошові кошти для розрахунку за акції, що будуть викупатися.

4. Ціна обов’язкового продажу визначається як найбільша серед трьох варіантів — найвища ціна, за якою купувалися акції за останні 12 місяців або найвища ціна, за якою акції набувалися опосередковано, тобто через акції іншої юридичної особи, яка ними володіла, або ринкова вартість акцій товариства, визначена суб’єктом оціночної діяльності (детально див. ч. 5 ст. 65² Закону України «Про акціонерні товариства»).

5. У разі якщо на акції товариства, які придбаваються, накладено обмеження (обтяження), депозитарна установа (депозитарні установи, Центральний депозитарій цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів як уповноваженим на зберігання) має протягом трьох робочих днів з дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів розпорядження про складання переліку акціонерів товариства, передбаченого частиною десятою статті 65² Закону України «Про акціонерні товариства», надати товариству завірені нею копії документів, на підставі яких встановлено обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються.

Зазначена інформація протягом двох робочих днів передається товариством заявнику вимоги для подальшого її надання заявником вимоги нотаріусу.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», яким вносяться зміни до ряду законодавчих актів, у тому числі до Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про нотаріат» тощо визначає, що наявність ОБМЕЖЕНЬ (ОБТЯЖЕНЬ) в обігу акцій акціонерного товариства, у тому числі АРЕШТІВ ТА ІНШИХ ПУБЛІЧНИХ ОБТЯЖЕНЬ або інших обмежень розпорядження ними чи обмеження проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не може бути перешкодою для здійснення обов’язкового продажу таких акцій заявнику вимоги.

Відповідно до ч. 16 ст. 65² Закону України «Про акціонерні товариства» публічна безвідклична вимога про придбання акцій заявником вимоги МАЄ ВИЩИЙ ПРІОРИТЕТ над усіма обмеженнями (обтяженнями). Наявність обмеження (обтяження) простих акцій товариства, що належать іншим акціо­нерам, не впливає на право заявника вимоги придбати такі акції товариства. У разі придбання заявником вимоги акцій, щодо яких встановлено обтяження, акції як предмет обтяження замінюються на грошові кошти, зараховані на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до час­тини дев’ятої цієї статті, БЕЗ ЗГОДИ ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЯ.

Нотаріус здійснює заміну предмета обтяження та накладає заборону на відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу), відповідно до встановленого обмеження (обтяження) акцій товариства.

Одночасно з реєстрацією заміни предмета обтяження нотаріус накладає заборону на відчуження грошових сум, зарахованих заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до обтяження акцій товариства.

Накладена заборона на відчуження грошових сум, зарахованих на рахунок умовного зберігання (ескроу), знімається відповідно до умов документів, згідно з якими було встановлено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.

Інакше кажучи, власник домінуючого контрольного пакета акцій має право викупити акції всіх інших акціонерів товариства, не зважаючи на наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій акціо­нерного товариства, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмеження проведення операцій з ними, або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а нотаріус зобов’язаний замінити предмет обтяження і накласти заборону на відчуження грошових сум, без згоди заставодержателя.

Розглянемо умови реалізації таких повноважень нотаріусів.

Частину 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» доповнили пунктом 9¹ такого змісту:

«9¹) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65² Закону України «Про акціонерні товариства», на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону».

Інших змін, які пов’язані зі сферою корпоративного управління в акціонерних товариствах, наше профільне законодавство не зазнало.

Таким чином, законодавець розширив перелік нотаріальних дій, які вчиняються нотаріусами, і визначив цю додаткову дію як накладення заборони.

Звертаю увагу, що у буквальному розумінні про зміну предмета обтяження мова не йде.

Варто зауважити, що, змінюючи предмет обтяження, нотаріус діє як реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2006 № 57/5 «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна» і Закону України «Про нотаріат», в якому встановлено, що нотаріуси зобов’язані виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Але відповідно до зазначеного наказу реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є не лише нотаріуси (державні, приватні), а ще й державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна та його філії у випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зі змінами і доповненнями, зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації, якщо вони стосуються заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження. Обтяжувач зобов’язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п’яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни.

Реєстрація змін відомостей про обтяження у зв’язку з обов’язковим продажем акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 65² Закону України «Про акціонерні товариства».

Як ми пам’ятаємо, особливістю такої реєстрації змін є заміна предмета обтяження нотаріусом без згоди заставодержателя, з одночасним накладенням заборони щодо відчуження грошових сум на рахунку умовного зберігання (ескроу).

Вікторія Бабенко отримати повну версію статті