НОВА РЕДАКЦІЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі — Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, викладено у новій редакції, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553.

У новій редакції Порядок набрав чинності 6 вересня 2016 року.

Проаналізуємо, які відмінності у старій та новій редакції Порядку. Загальним позитивним моментом є покращення структури Порядку, виділення розділів і при цьому збереження нумерації пунктів (не так, як погіршили структуру Порядку вчинення нотаріальних дій свого часу). У тексті нової редакції також багато технічних виправлень, уточнень, що не впливають суттєво на зміст Порядку (матеріал готувався до внесення змін щодо необхідності перевірки судових рішень — абз. 2 п. 12 Порядку).

Коротко про головне

1. Нічого не змінилось в Порядку щодо строків сплати адміністративного збору.

2. Жодних змін не зазнала процедура передачі документів до органів державної реєстрації (не встановлено строки, залишилась вимога про передачу сформованої реєстраційної справи — щодо цього див. Правову позицію Нотаріальної палати України  від 24.05.2016 № 1).

3. Заява про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а також всі інші заяви) за загальним правилом тепер друкується в одному примірнику і підписує її тільки заявник. Але за бажанням особи їй може бути роздруковано окремий примірник, на якому підписується заявник та особа, що сформувала заяву. При цьому не враховано, що в Державному реєстрі речових прав (у тому числі в UB) досі не має технічної можливості спочатку роздрукувати заяву для того, щоб її перевірив та підписав заявник, і тільки потім її реєструвати в Базі даних заяв (пункти 7,15,16 Порядку).

4. Враховано, що деякі державні органи та органи місцевого самоврядування видають лише копії, засвідчені належним чином. Наприклад, суди видають лише копії рішень, виконавчі комітети — копії рішень тощо.

Абзац 2 п. 9 Порядку: У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

І в тексті нової редакції цей момент виправлено (пункти 9, 10, 31, 33 Порядку).

5. Встановлено обов’язок використання Реєстрів до 2013 року (РПВН, ЄРЗ, ДРІ) під час розгляду заяви (перенесли з пункту 19 Порядку, що встановлював вимогу використовувати їх під час реєстрації), а також встановлено обов’язок використовувати інші інформаційні системи, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-теле­комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін’юстом разом з Мінрегіоном (п. 12 Порядку).

Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553 доручено Міністерству юстиції разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства у двомісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити інформаційну взаємодію між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

6. У тексті нової редакції Порядку виключено термін «долучаються до облікової справи» та відповідно замінено на «зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років». На нашу думку, поки не зазначені вимоги до зберігання таких документів, вони повинні зберігатись у справі 01-30 «Документи (запити, вимоги, заяви, витяги, інформаційні довідки тощо) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», строк зберігання якої становить три роки (абз. 9 п. 16, пункти 25, 34, 88 Порядку).

7. Положення щодо використання паперових носіїв дещо змінено. Однак обов’язок запитування інформації від БТІ залишається згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон): державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформація (довідки, копії документів тощо), необхідна для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Стара редакція Порядку (абз. 3 п. 19)

Нова редакція Порядку (абз. 4 п. 12)

За відсутності відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратор використовує наявні відомості, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

8. Загадковий «реєстраційний збір» замінено (нарешті!) на «адміністративний збір» (п. 22 Порядку). У п. 40 Порядку ст. 28 Закону (помилково вказану) змінено на ст. 27 Закону.

9. Розширено перелік випадків, коли державна реєстрація може проводитися за заявою, поданою в електронній формі суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу через веб-портал Мін’юсту (п. 30 Порядку), у разі:

державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, — за заявою державного виконавця (це було у старій редакції);

державної реєстрації обтяження — за заявою органу державної влади, його посадової особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження;

державної реєстрації речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки), — за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, у яких виникло речове право (у старій редакції було незалежно від особи заявника);

державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, — за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб.

10. Винесено окремо пункт щодо випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р. Встановлено, що подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній сумісній власності (адже в такому випадку згідно з Цивільним кодексом України (далі — ЦК) укладається договір, а не заява). Встановлено, що документ, який  відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів, до якого повинен мати доступ нотаріус.

Крім того, не вимагається документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, у разі коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки (п. 41 Порядку).

ЮЛІЯ ПЕТУТІНА отримати повну версію статті