НОТАРІУС ЯК СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ’ЄКТ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ? ЩЕ ОДИН МОМЕНТ В НОТАРІАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ, КОЛИ В ЧЕРГОВИЙ РАЗ ПОСТАЄ ПИТАННЯ: ДО ЧОГО ТУТ НОТАРІУС?

7 лютого 2015 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII (далі — Закон).

Законом визначені спеціальні суб’єкти первинного фінансового моніторингу (п.п.«г» п. 7 ч. 2 ст. 5):

г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин).

У Законі чітко визначено поняття та порядок ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта.

Шановні колеги, не буду витрачати Ваш дорогоцінний час на повторення змісту статей із Закону. Кожен з Вас може прочитати визначення термінів та положення відповідних статей Закону самостійно. Краще зупинимось на важливих моментах і «підводних каменях» Закону.

В яких випадках нотаріус як спеціально визначений суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію? Та чи повинен він це робити?

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.

Так, у ч. 1 ст. 8 Закону, де прописано особливості діяльності спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зазначено, що виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується, нотаріусами, якщо вони задіяні у фінансовій операції для свого клієнта щодо:

купівлі-продажу нерухомості;

управління активами клієнта;

управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;

утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб (корпоративних прав).

У ст. 8 Закону надано вичерпний перелік нотаріальних дій, за якими проводиться ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта.

Давайте зупинимось на понятті «фінансова операція» та участь нотаріуса в так званій «фінансовій операції».

Володимир Ракитянський отримати повну версію статті