НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ЗАПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

1. Було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (1996 року) на жилий будинок на двох спадкоємців без визначення розміру їх часток. Бюро технічної інвентаризації зареєструвало в цілому право власності на зазначений будинок за двома спадкоємцями. Один із спадкоємців помирає. Чи можна визначити частку померлого спадкоємця на зазначений будинок за заявою спадкоємця, який є живим, чи слід відправляти спадкоємців померлого для вирішення цього питання до суду?

Відповідь

Відповідно до п.п. 4.14 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦК розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Як вбачається з Вашого звернення, спадкодавцем за життя не укладався договір про визначення частки у спільній сумісній власності. Таким чином, питання визначення належної спадкодавцю частки у спільній сумісній власності на майно має вирішуватись у судовому порядку. Згідно з п. 3.4 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013
№ 24-753/0/4-13 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Звертаємо увагу, що визначення частки спадкодавця в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності (окрім подружжя) законодавством не передбачено.

2. Для посвідчення договору купівлі-продажу трьохкімнатної квартири і земельної ділянки звернулися фізичні особи (продавець і покупець) і для підтвердження права власності на квартиру продавець надав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом міської ради 10 лютого 2000 року, та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0525 гектарів, цільове призначення якої — для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, виданий 20 серпня 2004 року відділом земельних ресурсів на підставі Рішення 7-ї сесії міської ради від 10 липня 2004 року. Від продавця стало відомо, що відчужувана трьохкімнатна квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку, і разом з нею під одним дахом розташовані ще дві квартири, у власників яких є також земельні ділянки, що належать іншим на праві приватної власності. Таким чином, у власника квартири є у власності і земельна ділянка, на якій розташована ця квартира, та він одночасно продає зазначене нерухоме майно. Чи має право нотаріус посвідчити договір купівлі-продажу квартири і договір купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки продається квартира, а земельна ділянка має цільове призначення — для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд? Чи необхідно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії?

Марія БОЖОК отримати повну версію статті