НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ЗАПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

1. Мати залишила один заповіт на конкретне майно і заповіла пай дочці, хату — сину, який є інвалідом першої групи. Син хоче відмовитися від спадщини за заповітом і прийняти за законом, щоб успадкувати як обов’язковий спадкоємець частку паю, бо хата його не цікавить. Виникає питання по ст. 1274 Цивільного кодексу України, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини тільки на користь іншого спадкоємця за заповітом. Півроку ще не вийшло, спір між спадкоємцями є. Відповідно до цієї статті він від хати може відмовитися тільки на користь сестри, а потім успадкувати обов’язкову частку і на хату, і на пай? Чи можна вважати, що хата не буде охоплена заповітом і видавати спадщину за законом на сина і дочку в рівних частках, а на пай за заповітом на дочку + обов’язкову частку на сина?

Відповідь

 Спадкування згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова спадкоємця від прийняття спадщини за заповітом може бути на користь другого спадкоємця за заповітом або ж безадресною. Спадкоємець за заповітом відповідно до ч. 1 ст. 1274 ЦК має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1275 ЦК, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Вказана норма діє у разі наявності заповіту на все майно, а не щодо конкретно визначеного майна. Водночас відмова від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом не позбавляє його права на спадкування за законом (ч. 5 ст. 1275 ЦК). В описаній Вами ситуації хата, заповідана сину, при його відмові від спадкування за заповітом, буде спадкуватися за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Отже, що стосується реалізації права на обов’язкову частку у спадщині, то відповідно до положень п.п. 5.9 п. 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій право на обов’язкову частку у спадщині виникає у спадкоємців, визначених частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов’язкової частки.

Марія БОЖОК отримати повну версію статті