НОТАРІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗМІНИ ЧЕРГОВОСТІ ОДЕРЖАННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

За загальним правилом, встановленим ст. 1258 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), право на спадкування за законом спадкоємці одержують почергово: кожна наступна черга спадкоємців за законом закликається до спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Статтями 1261–1265 ЦК визначено п’ять черг спадкоємців за законом. Тим самим вірогідність переходу майна спадкодавця у власність територіальної громади (визнання спадщини відумерлою в порядку ст. 1277 ЦК) значно зменшується. Як відзначали розробники проекту ЦК, держава мусить остаточно відмовитись від зазіхань на те, що їй не належить і, як засвідчило життя, не може спричинитися до її справжнього збагачення^[1].

ЦК установлено чіткий порядок спадкування, в основу якого покладено таке.

По-перше, закликання до спадкування в пронумерованому порядку (перша, друга черги і т. д.).

По-друге, спадкують лише ті спадкоємці, які належать до черги, що закликається до спадкування, і, навпаки, спадкоємці нижчої (наступної) черги не закликаються до спадкування в разі наявності хоча б одного спадкоємця попередньої черги, який прий­няв спадщину.

По-третє, уся спадщина спадкується спадкоємцями відповідної черги порівну, якщо інше не встановлено домовленістю між ними^[2].

При спадкуванні за законом законодавець розподіляє спадщину, намагаючись передбачити гіпотетичну волю спадкодавця, і, враховуючи вірогідність його близьких відносин саме з найближчими родичами чи членами сім’ї, будує загальну абстрактну модель черговості без врахування особливостей стосунків, які можуть скластися в конкретній сім’ї. Саме тому закріплене у ст. 1258 ЦК правило черговості може бути змінено.

Зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.

Положення ст. 1259 ЦК щодо можливості зміни черговості одержання права на спадкування обумовлено ідеєю справедливості та необхідністю стимулювати потенційних спадкоємців до турботливого ставлення до спадкодавця за його життя^[3].

Існують два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.

Відповідно до ч. 1 ст. 1259 ЦК черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Олександр КУХАРЄВ отримати повну версію статті