НАСЛІДКИ НЕДІЙСНОСТІ ПРАВОЧИНІВ ТА ДОКУМЕНТІВ У СПАДКОВОМУ ПРАВІ

Недійсність — дуже поширене правове явище, яке має суттєву специфіку у спадковому праві. Проте, незважаючи на це, належний аналіз сучасної проблематики правових наслідків недійсності в спадковому праві фактично відсутній. Утім, поза сумнівом, існує як теоретична, так і утилітарна потреба, як мінімум, виявити різновиди недійсності та з’ясувати, з урахуванням специфіки, її вплив на спадкові права.

Сутнісний аналіз положень Цивільного кодексу України^[1] підтверджує те, що «піддаються» недійсності в спадковому праві, і відповідно можуть здійснювати вплив на спадкові права, найчастіше юридичні факти (односторонні правочини), і як виключення — документи. Зокрема, існує недійсність заповіту або його частини, розпорядження банку (фінансовій установі), скасування заповіту; прийняття спадщини, відмови від прийняття спадщини, відкликання відмови від прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину.

Перш ніж розглядати окремі випадки впливу недійсності на спадкові права, варто зауважити, що, як правило, необхідність у застосуванні її правових наслідків виникає лише у разі, коли той або інший юридичний факт (правочин, договір, шлюб, усиновлення, заповіт, рішення загальних зборів) розпочав «виконуватися» або виступив елементом юридичного складу. Тому існує пот­реба застосовувати наслідки недійсності^[2].

Цей висновок зумовлений положеннями окремих норм чинного законодавства, що регулюють правові наслідки недійсності. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК); недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України (ч. 1 ст. 45 Сімейного кодексу України). По суті загальний правовий наслідок недійсності певного юридичного факту зводиться до того, що недійсність виступає «перешкодою» для виникнення, зміни або припинення цивільних прав, обов’язків і інтересів.

Правові наслідки недійсності заповіту і його скасування. По своїй суті недійсний заповіт дорівнює за правовими наслідками відсутності заповіту. Тобто недійсний заповіт не породжує тих правових наслідків, на які він був спрямований. У ст. 1257 ЦК, присвяченій недійсності заповіту, диференціація правових наслідків встановлюється залежно від того, наскільки недійсність «поражає» заповіт (повністю або ж стосується тільки окремих розпоряджень).

Недійсність заповіту повністю, передусім, обумовлює у спадкоємця, позбавленого цим заповітом права на спадкування, виникнення права на спадкування за законом на загальних підставах (ч. 4 ст. 1257 ЦК). В іноземній літературі у цьому контексті підкреслюється, що у разі недійсності заповіту враховуються близькі сімейні відносини,

Василь КРАТ отримати повну версію статті