ІНШІ ДОГОВОРИ — ОГЛЯД ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ

1. Посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин)

Нотаріуси посвідчують договори найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин) як такі, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, тобто строком на три роки і більше, так і такі, строк яких не перевищував трьох років. При цьому враховуються вимоги закону щодо місця посвідчення правочинів (за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору).

Посвідчуючи договори найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин), нотаріуси роз’яснюють сторонам зміст ст. 796 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) про необхідність державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна. При посвідченні правочинів найму (оренди) житла роз’яснюються сторонам договорів вимоги статей 215–236, 319, 640, 651–654, 759–786, 810–822 ЦК України про зміст прав та обов’язків за договором оренди, правові наслідки укладення правочинів, про що зазначалося в текстах правочинів.

При посвідченні договорів найму або позички будівель, інших споруд (їх частин), які належать фізичним та юридичним особам на праві власності, нотаріусами вимагається для огляду правовстановлюючий документ про належність наймодавцю (позичкодавцю) майна, що передається в найм (позичку). Належність нерухомого майна, що є предметом оренди або позички, перевіряється за правовстановлюючими документами, визначеними діючим законодавством.

Крім того, нотаріуси виготовляють витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо підтвердження права власності, а також відсутності обмежень та/або обтяжень на майно, що передається в найм (позичку).

За бажанням сторін у тексті договору найму (позички) будівлі, іншої капітальної споруди вказується розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві (користувачу), та умови користування нею. На підтвердження права власності нотаріуси витребовують у наймодавця (позичкодавця) правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

У тексті договору на виконання вимог закону щодо виконання зобов’язань наймодавця (орендодавця, позичкодавця) при укладанні вказаних договорів зазначається про всі права третіх осіб на майно, що передається у найм (оренду, позичку).

Договори піднайму або договір позички майна, яке є предметом укладеного договору позички, посвідчувались нотаріусами області за наявності згоди наймодавця (позичкодавця) про передачу майна в піднайм (наступну позичку). Строк дії договору піднайму (наступної позички) не перевищував строку договору найму (позички). Слід зазначити, що у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — наймача (орендаря, користувача) за заявою наймодавця (орендодавця, позичкодавця) договір найму (оренди, позички) припиняє свою дію, про що нотаріус робить відповідний напис на всіх примірниках договору та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

2. Посвідчення договорів найму (оренди) або позички транспортних засобів, договорів лізингу

Посвідчення договорів найму (оренди) або позички транспортних засобів нотаріусами області провадилось за загальними правилами вчинення нотаріальних дій. При посвідченні договору найму (оренди) або позички транспортного засобу нотаріуси вимагають для огляду документ про реєстрацію транспортного засобу за фізичною чи юридичною особою (свідоцтво про реєстрацію, технічний паспорт тощо), копії яких залишаються у справах (договори тощо). Практика сформована таким чином, що нотаріуси перевіряють відсутність податкової застави на транспортні засоби та інших застав, арештів, заборон відчуження за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витребовують і інші документи, визначені діючим законодавством, необхідні для посвідчення правочинів.

Слід зазначити про необхідність приведення у відповідність форми договорів найму (оренди) у випадках застосування положень лише ЦК України, без необхідності застосування положень Господарського кодексу України (мова про відносини за участю фізичної особи). Сторони повинні бути визначені як «наймач», «наймодавець» замість «орендар», «орендодавець».

3. Договір про порядок володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами

Наталія Саутенко, Олена Чуєва отримати повну версію статті