ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ПОЛОЖЕНЬ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ № 5067

6 жовтня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 5067, який на час складання цього аналізу готується до підпису Президентом (далі — законопроект 5067), тому аналіз має попередній характер.

Законопроект має багато косметичних правок, а також містить норми, що не стосуються прямо державних реєстраторів, про які не будемо зазначати. Отже, аналізуємо головні положення, що стосуються державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, громадських формувань.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

І. У Законі «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно зі змінами відповідно до законопроекту 5067:

1) відмінено принцип екстериторіальності для нотаріусів (у інших державних реєстраторів його й не було), але лише для реєстраційних дій, що не пов’язані з вчиненням нотаріальної дії, адже залишився незмінним абз. 5 ч. 5 ст. 3 цього Закону: «Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію» (п. 5 ст. 3);

2) відповідно до ст. 7 розширено повноваження Міністерства юстиції України, а саме додатково зазначено: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав в формі моніторингу реєстраційних дій, та приймає рішення, передбачені ст. 371 цього Закону.

Крім того, Міністерство юстиції України отримує право на тимчасове блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб’єктів реєстрації. Також Міністерство юстиції України відтепер надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

3) серед повноважень територіальних органів Міністерства юстиції України видалено положення щодо права на здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, але залишено право на прийняття рішень про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав, до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом (ст. 8);

4) зазначено, що зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад, міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна (ч. 1 ст. 9);

5) у ч. 3 ст. 10 виписано більш чітко про необхідність (обов’язок) запитувати документи від органів, що здійснювали державну реєстрацію до 01.01.2013 року, якщо відсутні відомості в електронних реєстрах, до яких нотаріус має доступ. Тобто у разі відсутності даних у РПВН, навіть при наявності штампу БТІ на правовстановлюючому документі, необхідний запит до БТІ.

Додано ще електронні реєстри, обов’язкові до використання, а саме Єдиний реєстр дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також реєстратор використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 

6) у ст. 14 додана така підстава для закриття розділу, як державна реєстрація права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва;

7) до ч. 1 ст. 16 додано, що у базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій;

8) відповідно до ст. 17 з дня набуття чинності цим Законом реєстраційна справа буде формуватись не тільки в паперовому, а й в електронному вигляді. Відтепер маємо положення, що дозволяє не друкувати документи, що були сформовані під час вчинення реєстраційної дії. Документи, які підлягають поверненню заявнику, зберігаються в реєстраційній справі в формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій;

9) у ст. 18 більш детально розписано етапи проведення державної реєстрації, але не суттєві зміни, окрім того, що тепер за результатами державної реєстрації формується не інформація, а витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 

10) у ст. 19 виключено строк у 14 днів для реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс.

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав (раніше — у строк, що не перевищує 24 години).

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацом першим та другим цієї частини (тобто 5 днів для прав власності та інших речових прав (крім іпотеки) та 2 дня для обтяжень, іпотек). Тепер нотаріус має право провести реєстраційну дію тоді, коли це зручно, але не пізніше вказаних строків.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 годин з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.

Вимогу, що забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Закону, перенесено до ст. 21 цього Закону;

11) до ст. 20 додано, що у разі коли оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

Увага! Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. При цьому Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об’єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

12) згідно зі ст. 21 рішення державного реєстратора, витяги з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі, не раніше строку, за який сплачено адміністративний збір. Це не стосується державної реєстрації після вчинення нотаріальної дії, адже на цей випадок встановлено єдиний адміністративний збір за строк до п’яти днів, документи можна видавати одразу після вчинення реєстраційної дії;

13) у ст. 24 додано три нові підстави, що дозволяють реєстрацію права власності, інших речових прав, у випадку наявності обтяжень, а саме у разі:

- державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

- державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна — у разі коли обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

- державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

14) відповідно до ст. 25 зупинення державної реєстрації прав може бути не тільки на підставі рішення суду, а й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону дій щодо його об’єкта. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав;

15) у ст. 26 виписали, що у разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, та у разі зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності такі зміни реєструються через процедуру внесення змін (не через виникнення, перехід, припинення). Заявником для внесення змін може бути також обтяжував;

16) у ст. 28 по-іншому виписана норма про державну реєстрацію права користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав. Державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Крім того, державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, а саме:

«3. З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а)земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б)всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

4. У державній власності залишаються:

а)розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б)земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

в)землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіо­активного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г)усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу»;

17) у ст. 31 додатково зазначено, що за особливим порядком державна реєстрація прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року здійснюється, якщо вони розташовані лише на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку;

18) додана нова стаття 311 щодо реєстраційних дій на підставі рішень суду. Згідно з цим положенням Державна судова адміністрація України у день набрання рішенням суду законної сили, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Такі рішення суду буде реєструвати виключно державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі за місцезнаходженням відповідного майна.

6 жовтня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 5067, який на час складання цього аналізу готується до підпису Президентом (далі — законопроект 5067), тому аналіз має попередній характер.Законопроект має багато косметичних правок, а також містить норми, що не стосуються прямо державних реєстраторів, про які не будемо зазначати. Отже, аналізуємо головні положення, що стосуються державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, громадських формувань.КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕІ. У Законі «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно зі змінами відповідно до законопроекту 5067:відмінено принцип екстериторіальності для нотаріусів (у інших державних реєстраторів його й не було), але лише для реєстраційних дій, що не пов’язані з вчиненням нотаріальної дії, адже залишився незмінним абз. 5 ч. 5 ст. 3 цього Закону: «Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію» (п. 5 ст. 3);відповідно до ст. 7 розширено повноваження Міністерства юстиції України, а саме додатково зазначено: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав в формі моніторингу реєстраційних дій, та приймає рішення, передбачені ст. 371 цього Закону. Крім того, Міністерство юстиції України отримує право на тимчасове блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб’єктів реєстрації. Також Міністерство юстиції України відтепер надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;серед повноважень територіальних органів Міністерства юстиції України видалено положення щодо права на здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, але залишено право на прийняття рішень про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав, до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом (ст. 8);зазначено, що зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад, міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна (ч. 1 ст. 9);у ч. 3 ст. 10 виписано більш чітко про необхідність (обов’язок) запитувати документи від органів, що здійснювали державну реєстрацію до 01.01.2013 року, якщо відсутні відомості в електронних реєстрах, до яких нотаріус має доступ. Тобто у разі відсутності даних у РПВН, навіть при наявності штампу БТІ на правовстановлюючому документі, необхідний запит до БТІ. Додано ще електронні реєстри, обов’язкові до використання, а саме Єдиний реєстр дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також реєстратор використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; у ст. 14 додана така підстава для закриття розділу, як державна реєстрація права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва;до ч. 1 ст. 16 додано, що у базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій;відповідно до ст. 17 з дня набуття чинності цим Законом реєстраційна справа буде формуватись не тільки в паперовому, а й в електронному вигляді. Відтепер маємо положення, що дозволяє не друкувати документи, що були сформовані під час вчинення реєстраційної дії. Документи, які підлягають поверненню заявнику, зберігаються в реєстраційній справі в формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій;у ст. 18 більш детально розписано етапи проведення державної реєстрації, але не суттєві зміни, окрім того, що тепер за результатами державної реєстрації формується не інформація, а витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; у ст. 19 виключено строк у 14 днів для реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс. Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав (раніше — у строк, що не перевищує 24 години).Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацом першим та другим цієї частини (тобто 5 днів для прав власності та інших речових прав (крім іпотеки) та 2 дня для обтяжень, іпотек). Тепер нотаріус має право провести реєстраційну дію тоді, коли це зручно, але не пізніше вказаних строків.Внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 годин з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.Вимогу, що забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Закону, перенесено до ст. 21 цього Закону;до ст. 20 додано, що у разі коли оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Увага! Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. При цьому Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об’єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;згідно зі ст. 21 рішення державного реєстратора, витяги з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі, не раніше строку, за який сплачено адміністративний збір. Це не стосується державної реєстрації після вчинення нотаріальної дії, адже на цей випадок встановлено єдиний адміністративний збір за строк до п’яти днів, документи можна видавати одразу після вчинення реєстраційної дії;у ст. 24 додано три нові підстави, що дозволяють реєстрацію права власності, інших речових прав, у випадку наявності обтяжень, а саме у разі: державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна — у разі коли обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;відповідно до ст. 25 зупинення державної реєстрації прав може бути не тільки на підставі рішення суду, а й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону дій щодо його об’єкта. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав;у ст. 26 виписали, що у разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, та у разі зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності такі зміни реєструються через процедуру внесення змін (не через виникнення, перехід, припинення). Заявником для внесення змін може бути також обтяжував;у ст. 28 по-іншому виписана норма про державну реєстрацію права користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав. Державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.Крім того, державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, а саме:«3. З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:а)земельні ділянки:на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;б)всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.4. У державній власності залишаються:а)розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;які належать до земель оборони;б)земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;в)землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіо­активного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;г)усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу»;у ст. 31 додатково зазначено, що за особливим порядком державна реєстрація прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року здійснюється, якщо вони розташовані лише на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку;додана нова стаття 311 щодо реєстраційних дій на підставі рішень суду. Згідно з цим положенням Державна судова адміністрація України у день набрання рішенням суду законної сили, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Такі рішення суду буде реєструвати виключно державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі за місцезнаходженням відповідного майна.

ЮЛІЯ ПЕТУТІНА отримати повну версію статті